Використована література
Вебер М. Соціологія. Загальноісторичний аналіз. – К., 1998.
Васильев Г.Г. Социокультурная революция и социальное управление. – М., 1997.
Кемеров В. Е. Введение в социальную философию. – М., 1996
Тема 16. Поняття план
Зміст і обсяг поняття.
Види понять.
Узагальнення і обмеження понять.
Поділ понять.
Поняття – одна із форм мислення, за допомогою якої пізнають сутність явищ, процесів, узагальнюють їх істотні ознаки.
Ознаки предметів поділяють на основні і похідні, необхідні і випадкові.
Основні ознаки – це ті істотні ознаки, в яких виводяться як необхідний наслідок інші істотні ознаки.
Похідні ознаки – це ознаки, що виводяться з основних.
Наприклад, у понятті “рівносторонній трикутник” рівність сторін є основною ознакою, а рівність кутів – вже похідною.
Залежно від кількості істотних ознак предметів, що фіксуються поняттями, останні поділяються на прості і складні. Поняття, які мають своїм змістом більше одного елемента, розчленовуються на більш прості або менш прості, або, що те саме, на більш складні і менш складні.
Зміст і обсяг поняття
Кожне поняття має зміст і обсяг.
Зміст поняття – сукупність істотних і загальних ознак, які в ньому мисляться.
За цією схемою, наприклад, поняття А (“людина”) буде родовим відносно видових понять Аa (“росіянин”), Аb (“українець”), Ас (“англієць”) та ін.
Обсяг поняття – множина, клас предметів, кожен з яких є носієм ознак, що становлять зміст поняття.
Непусте поняття – поняття, в якому мисляться реально існуючі (або ті, що існували) предмети.
Наприклад: “Токіо”, “Карфаген”, “Ярослав Мудрий”, “океан”, “слон”, “мамонт”.
Пусте поняття – поняття, в якому мисляться предмети, котрих або ще не було й немає, або ніколи не буде.
Наприклад: “людина, яка побувала на Марсі”, “лікар, який здатний перемогти ракову хворобу на будь-якій стадії її розвитку”, “вічний двигун”, “античне божество”, “абсолютно чорне тіло”.
Загальне поняття – поняття, в якому мислиться два чи більше предметів.
Наприклад: “полюс Землі”, “планета сонячної системи”, “елементарна частка”, “відьма”, “вічний двигун”.
Одиничне поняття – поняття, в якому мислиться один-єдиний предмет.
Наприклад: “найдовша на Землі ріка”, “Чернівецький державний університет”, “найповноводніша ріка на Місяці”, “Г.Сковорода”.
Збірне поняття – поняття, в якому кожен елемент обсягу є сукупністю відносно самостійних предметів, що мисляться як один предмет (“сузір’я”, “сузір’я Водолія”, “оркестр ХХІ ст.”). Всі інші належать до незбірних.
Реєструючі поняття – це поняття, в обсязі яких мислиться скінченна, обчислювана множина предметів.
Наприклад: “пора року”, “обласний центр України”, “чорне море”, “Т.Г.Шевченко”, “населення України”.
Нереєструючі поняття – це поняття, обсяг яких не піддається обчисленню.
Наприклад: “елементарна частка”, “небесне тіло”, “людство”, “квіти”, “рослини”, “відданість”, “слово”.
Конкретне поняття – поняття, в якому мисляться ознаки з їх носіями, тобто відповідними предметами.
Наприклад: “машина”, “людина”, “тварина”.
Абстрактне поняття – поняття, в якому мислиться ознака, ізольована від її носія.
Наприклад: “мужність”, “хоробрість”, “світлість”, “темрява”.
Позитивне поняття – поняття, в якому виражається наявність у предмета певних ознак.
Наприклад: “добрий”, “красивий”, “скупий”.
Негативне (заперечне) поняття – поняття, в якому виражається відсутність у предмета ознак, що становлять зміст відповідного позитивного поняття.
Наприклад: “недобрий”, “некрасивий”, “нескупий”.
Абсолютне поняття – поняття, що відображає предмет, з існуванням якого не пов’язується необхідне існування будь-яких інших предметів.
Наприклад: “наука”, “культура”, “мистецтво”, “прокурор”, “дерево”, “прислівник”.
Відносне поняття – поняття, що відображає предмети, існування яких немислиме без існування деяких інших предметів.
Наприклад: “дружина”, “чоловік”, “вчитель”, “учень”, “мати”, “сват”, “командир”.
Типи відношень між поняттями
Порівнянні поняття – належать до одного предметного універсуму, тобто мають спільні родові ознаки. Наприклад, для понять “троянда” й “тигр” можна встановити спільну родову ознаку: “бути живим створінням”. Ці поняття є порівнянними.
Непорівнянні поняття – не належать до одного предметного універсуму, тобто не мають спільних родових ознак. Наприклад, для таких пар понять, як “музика” і “потяг”, навряд чи можна знайти спільну родову ознаку. Ці поняття є непорівнянними.
Сумісні поняття – поняття, обсяг яких збігається принаймі частково.
Несумісні поняття – поняття, обсяг яких зовсім не збігається.
Існує три типи відношень між поняттями, які є сумісними:
відношення тотожності;
відношення підпорядкування;
відношення перетину.
I. Відношення тотожності.
Тотожними називаються такі поняття, які хоча і мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.
Схема відношення тотожності:
А – “вранішня зірка”;
В – “вечірня зірка”.
Ці поняття (А і В) є тотожними з огляду на те, що в їхніх обсягах узагальнюється один і той самий предмет – планета Венера, хоча узагальнення здійснюється на підставі різних ознак.
II. Відношення підпорядкування.
Відношення підпорядкування характеризує відношення між родовим поняттям і поняттям, що виражає (фіксує) один з видів цього роду. Тобто маються на увазі два поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу другого поняття.
:
А
А
– “право”;
В – “кримінальне право”.
За обсягом видове поняття В є вужчим, ніж родове поняття А, але за змістом видове поняття В включає в себе родове поняття А.
ІІІ. Відношення перетину.
Відношення перетину характеризує поняття, обсяги яких частково співпадають. Маються на увазі такі поняття, до обсягів яких включаються спільні елементи, однак, обсяг кожного з цих понять включає також предмети, що не являються елементами обсягу іншого поняття.
Схема відношення перетину:
А – “свідок”
В – “родич”
Існує три типи відношень між поняттями, що є несумісними:
відношення співпідпорядкування;
відношення протилежності;
відношення протиріччя.
I. Відношення співпідпорядкування.
Відношення співпідпорядкування характеризує відношення між поняттями, які є різними видами одного роду. У даному випадку обсягу родового поняття.
Схема відношення співпідпорядкування:
А
– “вищий учбовий заклад”
В – “ університет”
С – “інститут”
Відношення протилежності.
Відношення протилежності характеризує такі поняття, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто:
а) сума обсягів протилежних понять не вичерпує обсяг родового поняття;
б) обсяги таких понять є двома крайніми видами в множині видів, які виділяються в межах певного роду на підставі деякої ознаки;
в) одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого поняття, але й замінюють їх на протилежні ознаки.
Схема відношення протилежності:
А
– “гарний”
В – “потворний”
Відношення протиріччя.
Відношення протиріччя характеризує такі два поняття, які також є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого.
Схема відношення протиріччя:
А
– “законний”
В – “незаконний”
Обмеження поняття – логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) через додавання до змісту вихідного поняття ознак, які стосуються лише частини предметів його обсягу.
Наприклад: “держава” – “європейська держава ” – “Українська держава”. Обмежувати поняття можна до індивідуальних (одиничних) понять, бо далі буде вже не обмеження, а розчленування цілого на частини, оскільки обсяг одиничних понять складається лише з одного елемента.
Узагальнення поняття – логічна операція, в результаті якої відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом (видового) до поняття з ширшим обсягом (родового) шляхом збіднення його змісту, тобто вилучення специфічних для вихідного поняття видових ознак.
Поділ поняття – логічна операція, за допомогою якої розкривається обсяг родового поняття через перелік його видів або елементів.
Поділ за видотвірною ознакою – поділ, з допомогою якого ділене поняття мислено розбивають на види з урахуванням специфіки прояву певної ознаки в різних групах елементів його обсягу.
Дихотомічний поділ – поділ, членами якого є два суперечних поняття.
Основою цього поділу є наявність чи відсутність певної ознаки у предметів, які мисляться в діленому понятті. Внаслідок такого поділу одержують лише два члени поділу, які завжди є суперечними поняттями. Наприклад, предмети і явища можна поділити на красиві і некрасиві, спільноти людей – на нації і ненації.