Тема 6. Організація діяльності народних депутатів України.

Нормативно-правові засади організації діяльності народних депутатів України. Вступ на посаду та порядок дострокового припинення їх повноважень.

Реалізація прав і обов’язків народного депутата України у парламенті та у виборчому окрузі. Процедурні особливості реалізації права народного депутата України на депутатський запит та на депутатське звернення.

Формування депутатських груп, фракцій, парламентської більшості, опозиції.

Помічник-консультант народного депутата України

Тема 7. Конституційно-процесуальні засади утворення і діяльності Конституційного Суду України. Конституційна юстиція в Україні.

Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок призначення та дострокового припинення повноважень суддів Конституційного Суду України.

Основні засади конституційного провадження, організація роботи Конституційного Суду України. Особливості конституційного провадження по окремих категоріях справ.

Процедура прийняття та оприлюднення рішень Конституційного Суду України, забезпечення виконання його рішень і висновків.

Тема 8. Порядок організації і функціонування місцевого самоврядування в Україні.

Поняття і основні засади місцевого самоврядування.

Порядок організації і проведення сесій місцевих рад, організація роботи їх органів. Порядок утворення і діяльності виконавчих органів місцевих рад.

Прийняття та оприлюднення рішень місцевих рад і їх виконавчих органів. Процедура прийняття місцевих бюджетів і внесення змін до них.

Особливості організації місцевого самоврядування в місті Києві.

Тема 9. Механізм реалізації конституційних прав, свобод та обов’язків громадян України.

Процесуально-правові аспекти інституту громадянства України.

Конституційно-процесуальні основи реалізації права на свободу об’єднання. Конституційно-процесуальні основи реалізації права на мирні зібрання. Конституційно-процесуальні основи реалізації права громадян на звернення.

Організація виконання військового обов’язку громадянами України.

Тема 10. Конституційно-правова відповідальність.

Передумови становлення і особливості розвитку інституту конституційно-правової відповідальності.

Співвідношення конституційно-правової і політичної відповідальності як засобів відповідальності органів влади перед народом. Поняття і специфіка конституційно-правової відповідальності.

Форми конституційно-правової відповідальності.

Санкції конституційно-правової відповідальності.

Методика проведення семінарських (практичних) занять

Семінарське заняття є однією із найважливіших форм учбово-виховної роботи, на яких студенти вчаться логічно мислити, аналізувати явища і узагальнювати факти. Семінари привчають самостійно працювати над літературою, формувати своє відношення до предмета вивчення і свідомо відстоювати свою думку.

Їх призначення – поглиблене опрацювання теоретичного матеріалу предмета шляхом регулярної і планомірної роботи студентів протягом всього вивчення даного курсу. Для цього на семінарських заняттях студенти виступають з усним і письмовим викладом учбового матеріалу на певну, задану тему.

Семінарські заняття вимагають продуманої організації і ретельної підготовки до їх проведення. Підготовка семінарів складається з:

1. Визначення форми проведення заняття:

• вільної форми у вигляді бесіди або виступів студентів, без попереднього розподілу тематики;

• реферативної форми, при якій заздалегідь з числа студентів призначаються доповідачі і співдоповідачі, представляючи на обговорення свої реферати;

• змішаної форми, що поєднує обговорення доповідей і вільний виступ.

2. Чіткого планування роботи семінару – його тематики, змісту, методу проведення, враховуючи, що необхідно оцінити роботу кожного студента.

3. Підготовки питань. Питання повинні не стільки контролювати знання студентів, скільки активізувати їх думку, давати напрям дискусії.

4. Організації виступів студентів.

При підготовці до семінарських занять рекомендується: ретельно зважити зміст чергової теми занять; підібрати необхідну літературу; розробити план проведення семінару, що включає послідовний виклад в тезовій формі основних положень теми; скласти основні, додаткові і допоміжні питання для студентів; підготувати приклади зв’язку предмета вивчення з фінансовою практикою діяльності підприємств; розподілити студентів по прізвищах з вказівкою міри їх участі в семінарі; розподілити всі елементи заняття за часом.

Активна форма проведення семінару має велике учбове виховне значення. Підготовка доповідей, рефератів, розв’язування задач, проведення контрольних робіт, заслуховування виступів, участь у дискусіях створюють обстановку, в якій студенту необхідно викладати свої думки чітко, ясно, логічно зв’язано, обґрунтовано, з високою мірою грамотності, досить добре оперуючи при цьому спеціальною мовою науки. У ході дискусії студенти вчаться слухати виступи своїх товаришів, порівнюючи з ними свій виступ, доповнювати свої знання, виправляти їх недоліки і відстоювати в спорах свої погляди.

Істотне значення має вступне слово викладача, його педагогічно виправданий вплив на виступи студентів, постановка питань, коректування відповідей, відповіді на питання студентів і підведення підсумків семінару, а також проведення консультацій, на яких вказуються шляхи підготовки до семінару, рекомендуються способи вивчення першоджерел, періодичної літератури, проведення творчого конспектування, розробки рефератів і т.д.

У процесі занять потрібно активізувати слабших і пасивних студентів шляхом звернення до них з питанням і оцінки їх виступів, а також викликати студентів, що відволікаються від участі в семінарі.

У заключному слові необхідно підвести підсумки семінарського заняття і оцінити виступи на ньому. При оцінці виступів студентів слід виходити з їх індивідуальних особливостей, звертати увагу на успіх або недоробку при підготовці матеріалу, рекомендувати питання, на які треба звернути увагу. На закінчення потрібно дати оцінку дискусії у час заняття і підвести підсумки спорам, що виникали.

Підсумки кожного семінару необхідно фіксувати в журналі обліку, відмічаючи відвідуваність заняття, рівень знань студентів і міру їх активності. Крім того, там відмічається кожна тема семінару з короткою характеристикою її проведення і отриманих результатів.

Також, по закінченню кожного змістовного модуля по дисципліні передбачено проведення проміжного модульного контролю у вигляді тестових завдань.