Фільмографія Дзиги Вертова

1919 «>Кинонеделя»

1919 «Процес Миронова»;

1921 «>Агитпоезд ВЦВК»;

1921 «Ленінськоїкиноправде»;

1922 «Процес есерів»;

1922 «Історія громадянську війну»;

1922-1924 «Кіноправда»;

1923 «Вчора, сьогодні, завтра!», «Весняна щоправда»;

1924 «>Кино-глаз»;

1924 «Ленінськакиноправда»;

1925 «Серце селянина Ленін живий»;

1925 «>Радио-киноправда»;

1927 «>Шагай, Рада!»;

1928 «Одинадцятий»;

1929 «Людина з кіноапаратом»;

1929 «Шоста частина світу»;

1930 «Симфонія Донбасу»;

1934 «Три пісні про Леніна»;

1937 «Серго Орджонікідзе» (>совм. з Я.Блиохом), «Колискова»;

1938 «Слава радянським героїням», «Три героїні»;

1941 «Кров за кров, смерть за смерть», «На лінії вогню - оператори кінохроніки»;

1944 «У горахАла-Тау», «>Клятва молодих»;

>1944-54г.г. - кіножурнали «Новини дня».

Укладання

>Дзига Вертов був визнаним класиком документального кіно, які надали значний вплив в розвитку радянського та використання прогресивної зарубіжної документальної кінематографії. Вертов який із кінематографістів зрозумів: кіно яке не повинне імітувати звичайне бачення. Потрібно дивувати глядача — змінювати крапки й швидкість зйомки, використовувати несподівані ракурси, монтувати короткими планами.У його неігровому кіноДзига передає реальні емоції: захоплення дитини, фокус, знервованість пари яка прийшла розлучатися, запальність бабусі, яка свариться надворі.

"Я безупинному русі, я наближаюся і віддаляюся від предметів, я підлізаю під них, я влажу ними, я рухаюсь поруч із мордою біжучому коня, я врізаюся на повному ходу у натовп, біжу передбегущими солдатами, яопрокидиваюсь горілиць, я піднімаюся разом із аеропланами, я падаю і злітаю разом із падаючими івзлетающими тілами, розшифровую по-новому невідомий вам світ".

>Дзига Вертов та його фільми випередили свій час. Його творчі відкриття, зокрема його пошуки у області монтажу стали початком довгого ланцюгу безперервних пошуків в мультиплікації, документальному і ігровому кіно. Це, його погляд, одного з засновників російського артхауса.

У 60-ті роки такі метри "нової хвилі", якЖ.Л. Годар і Ф. Трюффо, називаючи Дзигу Вертова своїм вчителем, вони використовували його експерименти розробки своєрідного і гострого стилю розповіді.

Один із заслуг Вертова належить йому у новаторській розробці основ документального кіно як образ кінопубліцистики. У першому фільмі «>Шагай, Рада!» з допомогою монтажних зіставлень Вертов створює документальний образ Москви, відроджуваної після руїни і голоду, в «Шостий частині світу» дано поетичний образ Радянської Батьківщини. У «>Энтузиазме» («Симфонія Донбасу»), першому звуковому фільмі Вертова тема соціалістичного будівництва розроблена зоровими і звуковими засобами. Дзига Вертов розробив мову публіцистики, способи ритмічної організації дії, він займався дослідженням найвигідніших точок для зйомки, досліджував значення для монтажу інтервалів (пауз) між рухами .

Продовжуючи у наступні роки експериментальну роботи й поступово відходячи від власне хроніки, Вертов відкрив новий вигляд кінематографу —документально-образний фільм, який одержав розвиток як і творах самого Вертова, і особливо у творчості його послідлвників-документалістів.

Усе це дає право вважати Вертова як одним з видатних діячів першого покоління радянських кінематографістів так й одним з майстрів-новаторів, активних учасників у створення нового кіномистецтва — кіномистецтва соціалістичного реалізму.

Вертов вніс у кінохроніку активний творчий початок, відкрив багато нових прийомів, завдяки йому перейшли у документальне кіно з ігрової художньої кінематографії: великий план, деталь, ракурс, метод монтажні зйомки, публіцистичні написи тощо.Його експерименти з монтажем відкрили купу нових можливостей та мистецьких прийомів. Він перевернув традицію статичної зйомки документального кіно, творчо підійшовши до процесу зйомки і монтажу.

Визначення:

Асоціативний монтаж – паралельне компонування кадрів, що виявляє внутрішні зв’язки між ними, викликаючи у глядача певну асоціацію.

14