7.Законодавство України про службу в Збройних Силах України і Конституція. Закон України “Про загальний військовий обов`язок і військову службу”.

Найвищу юридичну силу в нашій країні має Основний закон — Конституція

України. Вона є державно-правовою основою військового законодавства.

Воїни Збройних Сил користуються всією повнотою прав і несуть усі

обов'язки громадян України, що передбачені Конституцією. Права воїнів не

тільки проголошуються, а й реально забезпечуються. Серед них — права на

недоторканність особи, матеріальне забезпечення, освіту, житло, охорону

здоров'я, свободу совісті та ін. Ніхто не повинен обмежувати

військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених

законодавством України. Військовослужбовці, як і всі громадяни України,

мають виковувати конституційні обов'язки: дотримуватися законів держави,

сумлінно служити, поважати правила громадського життя.

Законодавство України забезпечує військовослужбовцям строкової служби

ряд прав і свобод. Вони мають право обирати і бути обраними до Рад

народних депутатів, інших виборних органів держави. Для здійснення цього

права командири (начальники) всіх ступенів повинні забезпечити належні умови. Військовослужбовці мають право створювати свої громадські

об'єднання відповідно до законодавства України. Однак вони не можуть

бути членами політичних партій, організацій, рухів. Армія і флот

перебувають поза політикою, і тому військовослужбовці повинні

дотримуватися лише загальнодержавної ідеології та законів України. Не

допускаються організація військовослужбовцями страйків та участь у їх

проведенні.

Воїни Збройних Сил України, інших державних військових формувань мають

право оскаржити в суді незаконні дії командирів, військових посадових

осіб і органів управління в порядку, передбаченому статутами Збройних

Сил.

З утворенням Збройних Сил України докорінно змінився підхід до такого

права, як свобода совісті. Військовослужбовці можуть сповідувати

будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні

обряди, відкрито висловлювати і вільно поширювати свої релігійні або

атеїстичні переконання. Проте релігійні переконання воїнів не повинні

перешкоджати проходженню ними строкової військової служби. В деяких

випадках строкова військова служба замінюється на тривалішу невійськову

(альтернативну) службу.

Військовослужбовцям гарантується право на недоторканність особи. Арешт

військовослужбовця може бути проведений лише на підставі судового

рішення, або із санкції прокурора чи за наказом командира, або в разі

дисциплінарного арешту в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом

Збройних Сил України. Забороняється використовувати військовослужбовців

для виконання завдань, не пов'язаних з військовою службою. Вони можуть

залучатися, за рішенням Верховної Ради, до участі в ліквідації наслідків

аварій, катастроф, стихійного лиха тощо.

У Збройних Силах основні конституційні права та обов'язки громадян

дістають свій розвиток і конкретизацію у нормах військового

законодавства, зокрема в законах «Про оборону України», «Про Збройні

Сили України», «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»,

«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх

сімей» та ін.

Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»

був прийнятий Верховною Радою України 25 березня 1992 р. Він складається

з дев'яти розділів: «Загальні положення», «Підготовка громадян до

військової служби», «Служба в запасі», «Військовий облік

військовозобов'язаних і призовників» та ін.

Підготовка громадян до служби в Збройних Силах України включає:

допризовну підготовку юнаків, підготовку призовників з

військово-технічних спеціальностей, підготовку до^вступу у військові

навчальні заклади, військову підготовку студентів вищих навчальних

закладів за програмою офіцерів запасу, фізичну підготовку,

лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня загальноосвітньої

підготовки, вивчення державної мови, патріотичне виховання.