- •Тема 1. Поняття, предмет і джерела римського приватного права. (4 години – дфн, 9 годин- зфн)
- •Тема 2. Особи. (4 години – дфн, 9 годин- зфн)
- •Тема 3. Шлюбно-сімейне право. (4 години – дфн, 8 годин- зфн)
- •Тема 4. Речове право. (4 години – дфн, 8 годин- зфн)
- •Тема 5. Зобов'язальне право. (4 години – дфн, 8 годин- зфн)
- •Тема 6. Спадкове право. (4 години – дфн, 8 годин- зфн)
- •Тема 7. Позови. (3 години – дфн, 8 годин- зфн)
Тема 3. Шлюбно-сімейне право. (4 години – дфн, 8 годин- зфн)
Вивчення сімейних правовідносин слід починати із з'ясування суті сім'ї – спочатку як агнатскої, пізніше за когнатскої спорідненості. Необхідно також з'ясувати всі питання, пов'язані зі шлюбому(поняття і форми щлюбу, способи укладення і припинення ).
При характеристиці особистих і майнових відносин між подружжям студенти повинні порівняти об'єм особистих і майнових прав дружини при укладенні шлюбу зі владою чоловіка та в шлюбі «без руки чоловіка». Тут же необхідно з'ясувати, як римське право закріплювало права подружжя на такий вид майна, як придане і передшлюбний дар.
Характеристика батьківської влади передбачає з'ясування таких питань, як виникнення і припинення батьківської влади і правове положення дітей.
Завдання. Дайте обгрунтовану відповідь на запитання
Патріархальна сім'я. Агнатична і когнатична спорідненість. Ступені спорідненості і способи їх числення.
Влада отця над підвладними особами, ії законні обмеження.
Емансипація і усиновлення (adoptio, adrogatio).
Шлюб. Процедура і способи укладення шлюбу.
Способи переходу дружини у владу отця сімейства чоловіка (usus, confarreatio, coemptio). Браки cum manu mariti et sine manu mariti.
Тема 4. Речове право. (4 години – дфн, 8 годин- зфн)
Перш за все необхідно з'ясувати суть речового права і його відмінність від зобов'язального права. Слід мати на увазі, що відмінність між цими правовими інститутами проводилася по об'єкту і засобам захисту цих прав.
ВОЛОДІННЯ. Визначаючи суть володіння, необхідно знати, що для наявності володіння крім володіння річчю повинен бути присутнім вольовий момент. Відсутність останнього перетворювало володільця на утримувача. При з'ясуванні видів володіння потрібно визначити не тільки їх суть, але і юридичні наслідки, що породжуються добросовісним володінням. Слід також звернути увагу на те, що для встановлення володіння необхідні, по-перше, воля на володіння і, по-друге, вираз цієї волі зовні шляхом укладення відповідного договору.
При вивчення питання «Захист володіння» слід мати на увазі, що для захисту володіння необхідно встановити два факти: факт володіння і факт його порушення (так званий посесорний захист). Потім потрібно розглянути два види власницьких інтердиктів (засобів захисту володіння): інтердикти, направлені на утримання володіння; інтердикти, спрямовані на повернення володіння. Необхідно з'ясувати призначення і суть позову з допущенням фікції.
ПРАВО ВЛАСНОСТІ. При визначенні права власності студенти повинні звернути увагу на необмежене і виняткове панування власника над річчю. Це знайшло своє віддзеркалення в правомочностях власника: праві володіння, користування, розпорядження річчю, праві на плоди і доходи, праві захищати власність від незаконного посягання.
Слуд таккож з'ясувати відмінності між первинними і похідними придбаннями; по-друге, назвати види цих придбань і розкрити їх суть. З'ясування інституту сумісної власності (сособственности) припускає з'ясування його суті і прав кожного із співвласників. Необхідно знати: співвласникам належало пайове право на всю річ; управління річчю проводилося з відома співвласників; доході привласнювалися співвласниками пропорційно їх долям; судове рішення по позову про розділ загального майна служило способом встановлення нових прав.
При розгляді питань, пов'язаних із захистом права власності, студенти повинні з'ясувати відмінність між віндікаційним і негаторным позовами (перший давався для витребування втраченої речі, другої, – у разі незаконного обмеження власника при здійсненні ним свого права на річ), а також об'єм і межі відповідальності добросовісного і недобросовісного володільця.
ПРАВА НА ЧУЖІ РЕЧІ. При характеристиці прав на чужі речі студенти повинні з'ясувати, що ці права належали не власникові, а отже, були обмежені.
З'ясовувавши категорію сільських сервітутів, студенти повинні мати на увазі, що предиальные (реальні) або земельні сервітути на відміну від особистих сервітутів належали особі як власникові земельної ділянки; встановлювалися до вигоди власників певних земельних ділянок; носили, як правило, постійний характер; зводилися до обмеженого користування чужою річчю. При цьому студенти повинні знати основні види міських і сільських сервітутів.
При з'ясуванні предиальных сервітутів необхідно дати характеристику особистим сервітутам (узуфрукту, узусу, праву мешкання в чужому будинку, праву користування робочою силою раба або тварини). Тут же слід вивчити питання, пов'язане з виникненням і припиненням сервітутів і захистом сервітутного права.
Необхідно також знати поняття таких прав на чужу річ, як суперфиций і емфітевзис. Їх відмінність від сервітутів і зміст (права сторін).
Завдання. Дайте обгрунтовану відповідь на запитання
Класифікація речей. Res mancipi et res nec mancipi.
Володіння і право власності. Відмінність між цими інститутами.
Титульне і беститульное володіння. Володіння на своє ім'я і перебування у володінні від чужого імені. Володіння на законній підставі і порочне володіння (vi, clam, precario).
Захист володіння. Інтердікти і преторські заперечення, використовувані при захисті володіння, їх види.
Обмеження права власності. Негативні і позитивні обмеження. Права по сусідству
Захист прав власності. Віндікаційний позов (vindicatio). Позов за допомогою петиторної формули (per formulam petitoriam). Ius retentionis. Негаторний позов. Кондікционний позов.
Способи придбання права власності. Придбання права власності по природному праву або праву народів (захоплення нічийного, кинутого, природні прирости, привласнення плодів).
Специфікація Погляди римських юристів про специфікацію.
