Мережний протокол tcp/ip

Сукупність правил і принципів, згідно з якими функціонує : конкретна локальна мережа, називається мережним протоколом.

Більшість сучасних мереж працюють на основі набору прото­колів TCP/IP (від англ. Transmission Control Protocol та Internet Protocol).

Інформація, придатна для передавання в мережі, назива­ється пакетом. За доставку пакетів та адресацію відповідає IP -протокол.

Протокол TCP, який розбиває інформацію на частини, кожна з яких утворює пакет, перераховує їх, що потім надає можливість «зібрати» інформацію в потрібному вигляді. Якщо якоїсь частій ни не вистачає, протокол вимагає повторного передавання даних. Крім того TCP перевіряє контрольну суму пакета — суму всіх його байт, обчислену за спеціальною формулою. Якщо кон­трольна сума не збігається, це означає, що пакет спотворений і надійде запит на повторне передавання даних.

Адресація в Інтернет. Доступ до глобальних мереж. Для того, щоб зв'язатися з деяким комп'ютером в мережі Інтернет, Вам треба знати його унікальний Інтернет - адрес. Існують два рівноцінні формати адрес, які розрізняються лише по своїй формі: IP - адреса і DNS –(доменна) адреса. IP - адреса IP - адреса складається з чотирьох блоків цифр, розділених крапками. Вона може мати такий вигляд: 84.42.63.1 Кожен блок може містити число від 0 до 255. Завдяки такій організації можна отримати понад чотири мільярди можливих адрес. Але оскільки деякі адреси зарезервовані для спеціальних цілей, а блоки конфігуруються залежно від типу мережі, то фактична кількість можливих адрес трохи менше, але це більш ніж достатньо для майбутнього розширення Інтернет. З поняттям IP - адреси тісно зв'язано поняття "хост". Під хостом розуміється будь-який пристрій, що використовує протокол TCP/IP для спілкування з іншим устаткуванням. Це може бути не тільки комп'ютер, але і маршрутизатор, концентратор і т.п. Всі ці пристрої, підключені в мережу, зобов'язані мати свій унікальний IP - адреса. DNS – (доменна)адреса IP - адреса має числовий вигляд, оскільки його використовують в своїй роботі комп'ютери. Але він вельми складний для запам'ятовування, тому була розроблена доменна система імен: DNS. DNS - адреса включає зручніші для користувача буквені скорочення, які також розділяються крапками на окремі інформаційні блоки (домени). Наприклад: http://www.svit-pk.com.ua/ Якщо Ви вводите DNS - адресу, то вона спочатку прямує в так званий сервер імен, який перетворить її в 32, - бітовий IP - адрес для машинного прочитування. Доменні імена DNS - адреса зазвичай має три складові (хоча їх може бути скільки завгодно). Доменна система імен має ієрархічну структуру: домени верхнього рівня - домени другого рівня і так далі. Домени верхнього рівня бувають двох типів: географічні (двохбуквені - кожній країні свій код) і адміністративні (трьохбуквені). Україні належить географічний домен uа. Портал http://www.svit-pk.com.ua/ зареєстрував домен третього рівня svit-pk в адміністративному домені верхнього рівня com.ua. Імена комп'ютерів, які є серверами Інтернету, включають повне доменне ім'я і власне ім'я комп'ютера. Так повна адреса порталу має вид http://www.svit-pk.com.ua/ gov - урядова установа або організація mil - військова установа com - комерційна організація net - мережева організація org - організація, яка не відноситься не до однієї з вище перерахованих ru - Росія uk - Україна Популярна служба Інтернету - World Wide Web (скорочено WWW або Web), ще називають Всесвітньою павутиною. Представлення інформації в WWW засноване на можливостях гіпертекстових посилань. Гіпертекст - це текст, в якому міститися посилання на інші документи. Це дає можливість при прогляданні деякого документа легко і швидко переходити до іншої пов'язаної з ним по сенсу інформації, яка може бути текстом, зображенням, звуковим файлом або мати будь-який інший вигляд, прийнятий в WWW. При цьому зв'язані посиланнями документи можуть бути розкидані по всій земній кулі. Численні пересічні зв'язки між документами WWW комп'ютерною павутиною охоплюють планету - звідси і назва. Таким чином, пропадає залежність від місцезнаходження конкретного документа. Служба World Wide Web призначена для доступу до електронних документів особливого роду, які називаються Web-документами або, спрощено, Web-сторінками. Web-сторінка — це електронний документ, в якому окрім тексту містяться спеціальні команди форматування, а також вбудовані об'єкти (малюнки, аудио- і відеокліпи і ін.). Проглядають Web-сторінки за допомогою спеціальних програм, званих браузерами, так що браузер — це не просто клієнт WWW, службовець для взаємодії з видаленими Web-серверами, це ще і засіб проглядання Web-документів. Так, наприклад, якщо Web-сторінка була збережена на жорсткому диску, її можна проглянути за допомогою браузера без підключення до Інтернету. Такий перегляд називають автономним. На відміну від друкарських електронних документів, Web-сторінки мають не абсолютне, а відносне форматування, тобто вони форматуються у момент перегляду відповідно до того, на якому екрані і за допомогою якого браузера їх проглядають. Строго кажучи, одна і та ж Web-сторінка при перегляді в різних браузерах може виглядати по-різному — це залежить від того, як браузер реагує на команди, які вбудував в Web-сторінку її автор. У кожного Web-документа (і навіть у кожного об'єкту, вбудованого в такий документ) в Інтернеті є своя унікальна адреса — він називається уніфікованим покажчиком ресурсу URL (Uniformed Resource Locator) або, скорочено, URL-адресою. Звернувшись за цією адресою, можна отримати документ, що зберігається там. У Інтернеті зберігається дуже і дуже багато Web-документів. У останні сім років наповнення WWW подвоювалося кожні півтора роки. Мабуть, найближчими роками цей темп декілька знизиться, але залишиться достатньо високим, принаймні до рубежу 10 мільярдів. У зв'язку з такою величезною кількістю Web-документів, в Мережі сьогодні існує важлива проблема їх пошуку і відбору — ми розглянемо її особливо, а поки познайомимося з тим, як формально виглядає адреса URL. Приклад URL: http://www.svit-pk.com.ua/ URL-адреса документа складається з трьох частин і, на відміну від доменних імен, читається зліва направо. У першій частині вказано ім'я прикладного протоколу, по якому здійснюється доступ до даного ресурсу. Для служби World Wide Web це протокол передачі гіпертексту HTTP (HyperText Transfer Protocol). У інших служб — інші протоколи. Ім'я протоколу відділяється від решти частин адреси двокрапкою і двома косими рисами. Другий элемент— доменне ім'я комп'ютера, на якому зберігається даний документ. Із структурою доменного імені ми вже знайомі — його елементи розділяються крапками. Після доменного імені ставиться коса межа. Останній елемент адреси — шлях доступу до файлу, що містить Web-документ, на вказаному комп'ютері. Із записом шляху доступу до файлу в операційній системі Windows ми вже знайомі, але тут є важлива відмінність. У Windows прийнято розділяти каталоги і теки символом зворотної косої межі «\ », а в Інтернеті належить використовувати звичайну косу межу «/». Це пов'язано з тим, що Інтернет зароджувався на комп'ютерах, що працюють в операційній системі UNIX, а там прийнято розділяти каталоги саме так. З кожним гіперпосиланням в Мережі зв'язана Web-адреса деякого документа або об'єкту (файлу з малюнком, звукозаписом, відеокліпом і т. п.). При клацанні на гіперпосиланні в Мережу відправляється запит на постачання того об'єкту, на який указує гіперпосилання. Якщо такий об'єкт існує за вказаною адресою, він завантажується і відтворюється. Якщо його немає в природі (наприклад, він перестав існувати по якихось причинах), видається повідомлення про помилку — тоді можна повернутися на попередню сторінку і продовжити роботу. Узагальнення і систематизація знань

Що таке комп'ютерна мережа? Що таке топологія мережі? Яка топологія мережі у нас в класі? у школі? Які комп'ютерні мережі бувають? Чому Інтернет продовжує нормально функціонувати при виході з ладу окремих серверів або ліній зв'язку? Яка IP-адреса у комп'ютера на вашому робочому місці? у вчителя? Що таке браузер? Чому WWW називають всесвітньою павутиною? Д/з Знати, що таке комп'ютерна мережа, види комп'ютерних мереж, способи адресації в Інтернет. Учні які мають комп'ютери, продовжити освоювати «сліпий десятипальцевий метод друку». Додаткове завдання: на домашньому комп'ютері встановити безкоштовний браузер Опера і порівняти його з Internet Explorer. Оперу можна скачати за адресою http://www.opera.com/download/.