В структурі педагогічної діяльності виділяють три компоненти:

• конструктивний;

• організаторський;

• комунікативний.

Конструктивна діяльність поділяється на конструктивно-змістову (відбір і компонування навчального матеріалу) і конструктивно-оперативну (планування дій). Цей компонент, до складу якого входять знання вчителем потреб, тенденцій суспільного розвитку, основних вимог до людини, різноманітні наукові знання, навички та вміння, основи досвіду, який нагромаджений людством у сфері виробництва, культури, суспільних відносин, педагогічні знання, виховний досвід, майстерність, інтуїція, визначає характер та зміст педагогічної діяльності, її цілі і завдання з формування особистості.

Організаторська діяльність (управлінська) передбачає виконання дій, спрямованих на включення учнів у різноманітні види діяльності, організацію спільної діяльності.

Комунікативна діяльність спрямована на встановлення педагогічно обумовлених стосунків педагога з вихованцями, іншими педагогами, батьками, представниками громадськості. До складу компоненту входять висока політична, моральна, етична культура педагога.

Вчитель має прагнути сформувати "внутрішні основи" (знання, переконання, методи дії), котрі дали б змогу учневі надалі самостійно керувати своєю майбутньою діяльністю. Багато дослідників робили спробу класифікувати педагогічні цілі. Процедура докладної класифікації педагогічних цілей дістала назву таксономія.

Педагогічні цілі за ступенем своєї спільності утворюють певну ієрархічну систему.

Вихідні (загальні) цілі - визначають спрямованість певної системи освіти (середньої загальноосвітньої школи, професійно-технічної освіти, вищої освіти тощо). Вихідні цілі втілюються в конструктивних цілях.

Конструктивні цілі - визначають способи і характер досягнення вихідних цілей за певних умов; вони зумовлюють рівень розвитку знань, умінь, навичок учнів, сформованість певних рис особистості на конкретному етапі освіти. Такі цілі, на відміну від вихідних, мінливіші, динамічніші. Вони багато в чому залежать від наявних критеріїв розвитку учнів, змісту, форм і методів освіти.

Оперативні цілі - найнижчий рівень в ієрархічній системі педагогічних цілей; їх визначає вчитель під час реалізації програми навчально-виховної роботи в конкретних умовах школи і певного класу. Такі педагогічні цілі завжди будують стосовно тих різноманітних педагогічних цілей, з якими має справу вчитель- практик.

Таким чином, цілі професійно-педагогічної діяльності мають як короткочасний, так і тривалий характер. Суспільство ставить перед школою і вчителем вихідні педагогічні цілі, і саме вони визначають загальну спрямованість і зміст педагогічної праці вчителів. Але втілення цих цілей у реальну педагогічну практику потребує творчої праці вчителя, вміння бачити цілі, зіставляти їх з реальною педагогічною ситуацією, враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів.