- •Гігієнічна класифікація умов праці.
- •2.Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (чинники). Їх поділ на групи згідно госТу.
- •3.Що таке «робоча зона», постійне робоче місце?
- •4.Що таке шум? Одиниці вимірювання шуму. Нормативні рівні виробничого шуму. Засоби захисту.
- •5Що таке вібрація? Одиниці вимірювання вібрації. Нормування вібрації. Засоби захисту.
- •6 Ультразвук та інфразвук.
- •10. Які параметри враховуються при встановленні нормативних показників мікроклімату?
- •Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови.
- •Нормування параметрів мікроклімату в залежності від періоду року та інтенсивності виділення тепла технологічним обладнанням у приміщенні.
- •7.Виробничий пил. Найбільш небезпечні для людини частинки пилу.
- •8. Способи теплообміну люд з навк сер.
- •9. Мікроклімат виробничих приміщень
- •Категорія робіт за величиною загальних енерговитрат організму (характеристика робіт).
- •19. Вимірювання параметрів мікроклімату на робочих місцях
- •Будова, призначення та принцип роботи газоаналізатора уг-2.
- •Освітлення та одиниці його вимірювання.
- •Класифікація видів виробничого освітлення.
- •Коефіцієнт природного освітлення. Від чого залежить його нормативне значення?
- •25. Характеристика класів пожеж та рекомендованих вогнегасних речовин.
- •26 Призначення різних типів вогнегасників (які горючи поверхні можна гасити, а які ні).
- •Пожежні повідомлювачі (сповіщувачі).
- •Принцип роботи автоматичних пожежних повідомлювачів (сповіщувачі).
- •Застосування сигналізаційних пожежних установок (сдпу, стпу, скпу).
- •Призначення автоматичних засобів гасіння пожежі (спринклерних і дренчерних установок).
7.Виробничий пил. Найбільш небезпечні для людини частинки пилу.
Виробничий пил - дисперсна система, яка складається з частинок твердих речовин різноманітної форми, розміру і фіз.-хімічних властивостей, що утворюються внаслідок виробничої діяльності.
Найнебезпечнішими для людини є середні за розмірами частинки пилу (3-10 мкм)
8. Способи теплообміну люд з навк сер.
-конвекцією в результаті омивання тіла повітрям;
-теплопровідністю через одяг;
-випромінюванням на навколишні поверхні;
-у процесі тепломаосообміну при випарі вологи, виведеної на поверхню
шкіри потовими залозами;
-при диханні в результаті підігріву видихуваного повітря.
9. Мікроклімат виробничих приміщень
Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою,
вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також
тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів
праці. Від комплексного впливу цих елементів залежать теплові відчуття і
зумовлені ними фізіологічні та психічні стани працівників. Мікроклімат виробничих приміщень зумовлюється технологічним процесом і
певною мірою зовнішніми метеорологічними умовами.
10. Які параметри враховуються при встановленні нормативних показників мікроклімату?
Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою,
вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також
тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів
праці.
Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови.
Оптимальні мікрокліматичні умови – це такі параметри мікроклімату, які за тривалого систематичного впливу на людину забезпечують нормальний тепловий стан його організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції. Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності.
Допустимі мікрокліматичні умови - це такі показники мікроклімату, які за тривалого систематичного впливу на людину можуть призвести до дискомфортного тепловідчуття з напруженням механізмів терморегуляції, але в межах фізіологічних можливостей організму людини без ушкодження або порушення здоров’я. При цьому може дещо знизитися працездатність.
Нормування параметрів мікроклімату в залежності від періоду року та інтенсивності виділення тепла технологічним обладнанням у приміщенні.
При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяють на два періоди:
– холодний і перехідний – це коли середньодобова температура відкритого повітря зовні приміщення нижча 10 °С;
– теплий період – коли середньодобова температура відкритого повітря зовні приміщення становить 10 °С і вище.
Залежно від характеру приміщень, їх розрізняють таким чином: з незначним надлишком виділеного тепла – до 23 Дж/м³с (20 ккал/м³год) та із значним надлишком виділеного тепла – понад 23 Дж/м³с.
У приміщеннях зі значними надлишками явного тепла, де на кожного працівника припадає від 50 до 100 м2 площі підлоги, дозволено знижувати температуру повітря проти норми в зоні поза постійними робочими місцями до 12 °С - для легких робіт, до 10 °С - для робіт середньої важкості і до 8 °С - для важких робіт.
