1.1.2. Про зв'язані і впроваджені об'єкти
Зв'язаний об'єкт – дані (об'єкт), створені в одному файлі і вставлені в інший файл із підтримкою зв'язку між файлами. Зв'язаний об'єкт може обновлятися одночасно з відновленням ісходного файлу. Зв'язаний об'єкт не є частиною файлу, у який він вставлений (рис.1.1).
Впроваджений об'єкт – дані (об'єкт), вставлені у файл. Будучи впровадженим, об'єкт стає частиною файлу. При подвійному щиглику впроваджений об'єкт відкривається за допомогою програми, у якій був впроваджений. Усі внесені у впроваджений об'єкт зміни відображаються в утримуючому його файлі.
Ісходний файл (або сервер OLE) – файл, що містить дані, використовувані при створенні зв'язаного або впровадженого об'єкта. При цьому сам об'єкт знаходиться в іншому (кінцевому) файлі. При відновленні даних у вихідному файлі зв'язаний об'єкт у кінцевому файлі також може обновлятися.
Кінцевий файл (або клієнт OLE) – файл, у який вставлений зв'язаний або впроваджений об'єкт. Файл, що містить дані, на основі яких створюється об'єкт, називається ісходним. При відновленні даних у кінцевому файлі дані у ісходному файлі не змінюються.
Зв'язаний або впроваджений об'єкти використовуються для додавання усього або частини файлу, створеного однієї з програм Mіcrosoft Offіce або будь-якою програмою, що підтримує зв'язані і впроваджені об'єкти, в інший файл. Можливе створення нового впровадженого об'єкта або впровадженого чи зв'язаного об'єкта з існуючого файлу. Якщо файл був створений у програмі, що не підтримує зв'язані і впроваджені об'єкти (тобто OLE-технологію), можливі копіювання і вставка даних з файлу для спільного їхнього використання декількома програмами.
Рис. 1.1. Зв'язані і впроваджені об'єкти
Основна відмінність між зв'язаними і впровадженими об'єктами полягає: 1) у місці їхнього збереження, 2) у способі відновлення даних при їхньому приміщенні в кінцевий файл, 3) обсязі займаної пам'яті.
У випадку зі зв'язаним об'єктом, відновлення даних відбувається тільки при зміні ісходного файлу. Зв'язані дані зберігаються у ісходному файлі. Кінцевий файл зберігає тільки зведення про місце розташування ісходного файлу і відображає представлення зв'язаних даних. Рекомендується використовувати зв'язані об'єкти, якщо важливо розмір файлу.
У випадку з впровадженим об'єктом, при зміні ісходного файлу кінцевий файл не зміниться. Впроваджені об'єкти стають частиною кінцевого файлу і, будучи один раз вставленими, більше не є частиною ісходного файлу. Для редагування впровадженого об'єкта необхідно двічі клацнути на ньому, щоб відкрити програму, що була використана для його створення.
1.2. Порядок виконання роботи
1.2.1. Включення даних методом зв'язування
Для включення даних методом зв'язування, необхідно виконати команду Правка Специальная вставка або Вставка Объект.
Якщо необхідно вставити обрані дані (а не весь файл), що автоматично обновляються при зміні документа-джерела, зв'язування виконується за допомогою команди Специальная вставка у такий спосіб:
1. Запустити додаток-сервер і відкрити (або створити) документ із даними, які необхідно вставити. Якщо створено новий документ, то його необхідно зберегти до того, як він буде зв'язаний з документом іншого додатка.
2. Виділити об'єкт, якому потрібно помістити в документ іншого додатка.
3. Виконати команду Правка Копировать.
4. Запустити інший додаток, якщо воно ще не запущено.
5. Відкрити документ-одержувач.
6. Помістити курсор у те місце, де повинне з'явитися зв'язаний об'єкт.
7. Виконати команду Правка Специальная вставка, щоб відкрити діалогове вікно Специальная вставка, де установити прапорець Связать. Вибрати формат даних для зв'язування з пропонованого списку. Потім клацніть на кнопці ОК, щоб вставити зв'язаний об'єкт у документ.