- •1. Методи одержання крові
- •2. Антикоагулянти та правила збереження крові
- •3. Визначення швидкості осідання еритроцітів (шое)
- •3.1. Метод Панченкова.
- •3.2. Метод Неводова.
- •4. Визначення у крові вмісту гемоглобіну
- •4.1. Визначення гемоглобіну колориметричним методом в гемометрі Салі
- •4.2. Визначення вмісту гемоглобіну гемоглобінціанідним методом
- •Підрахунок еритроцитів пробірковим методом п’ятницкого (Николаєва).
- •6. Визначення індексів червоної крові
- •6.2. Серединній вміст гемоглобіну в одному еритроциті (вге)
- •5. Підрахунок кількості еритроцитів
- •7. Визначення величини гематокриту
- •8. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Підрахунок лейкоцитів пробірковим методом м.П. П’ятницкого (Николаєва).
- •9. Підрахунок кількості тромбоцитів
- •9.1. Прямий метод підрахунку у лічильної камери Горєвої.
- •9.2. Метод Фоніо у забарвлених мазках крові
- •10. Підрахунок кількості клітин крові у птиці
- •11. Приготування, фіксація і фарбування мазків крові
- •12. Виведення лейкограми (лейкоцитарної формули)
- •13. Визначення і діагностичне значення лейкоцитарного профілю
- •13.1. Видові лейкопенії
- •13.2. Патологічні зміни клітин крові
- •Список рекомендованої літератури
13.1. Видові лейкопенії
Нейтропенія – вказує на пригнічення агранулоцитозу в кістковому мозку, спостерігається при аліментарній дистрофії, деяких вірусних хворобах, опроміненні.
Еозинопенія – виникає при гострих септичних процесах та інтоксикаціях, уремії та ін.
Моноцитопенію – в сукупності з нейтрофілією відмічають при гострих септичних процесах. Відсутність моноцитів при нейтрофілії – неблагоприємна ознака.
Лімфоцитопенія – звичайно спостерігають у сукупності з нейтрофільним лейкоцитозом.
Лейкоформула також, дає уявлення про зрушення нейтрофільного ядра.
Індекс здвигу визначають по формулі:
ІЗ =
Ю – кількість юніх нейтрофілів підрахованих у лейкограми;
П – паличкоядерні нейтрофіли підрахованих у лейкограми;
С – сегментоядерні нейтрофіли підрахованих у лейкограми;
13.2. Патологічні зміни клітин крові
Анізоцитоз – зміни величини еритроцитів, зменшення розміру еритроцитів – мікроцити, збільшений – макроцити.
Пойкілоцитоз – зміни форми еритроцитів.
Анізохромія – зміна забарвлення еритроцитів; інтенсивніше (гіперхромні), слабо (гіпохромні) чи неоднорідно (поліхроматофільні).
Включення в еритроцитах: тільця Жоллі (залишки ядра); кільця Кебота (залишки оболонки ядра).
Анізоцитоз у нейтрофілах – підвищена сегментація ядра, втрата зв’язку між сегментами, вакуолізація, пікноз і рексит ядра, вакуолізація й токсична зернистість цитоплазми.
Вакуолізована цитоплазма у моноцитів, ядро сегментоване, поліморфне.
У еозинофілів – круглі, овальні гранули, гіперсегментоване ядро зі зміненим забарвленням.
Список рекомендованої літератури
Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін., За ред. В.І. Левченко і В.Л. Галяса. – Біла Церква, 2002. – 400 с.
Дослідження крові тварин та клінічна інтерпретація отриманих результатів: Методичні рекомендації для студентів факультету ветеринарної медицини керівників та слухачів Інституту післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини/ В.І. Левченко, В.М. Соколюк, В.М. Безух та ін. – Біла Церква, 2002. – 56 с.
Клиническая лабораторная диагностика в ветеринариии. Справочное издание / И.П. Кондрахин, Н.В. Курилов, А.Г. Малахов и др. – М.: Агропромиздат, 1985. – 287 с.
Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін., За ред. В.І. Левченка. – Біла Церква, 2004. – 608 с.
Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики. Справочник / И.П. Кондрахин, А.В. Архипов, В.И. Левченко и др., Под ред. проф. И.П. Кондрахина. – М.: Колос, 2004. – С. 309-334.
Практикум по клинической диагностике с рентгенологией / Беляков И.М., Дугин Г.Л., Кондратьев В.С. и др. – М.: Колос, 1992. – 286 с.
Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині. Довідник /Л.В. Андреєва, П.І. Вербицький, О.І. Вищур та ін. – Львів, 2004. – 399 с.
