- •1 Загальні відомості про будову землі та гірські породи
- •1.1 Будова Землі
- •1.2 Загальні відомості про гірські породи, що складають геологічний розріз
- •1.3 Насиченість гірських порід. Поровий тиск
- •2 Властивості гірських порід
- •2.1 Фізико-механічні властивості гірських порід
- •2.2 Визначення твердості гірських порід
- •2.3 Абразивність гірських порід і геостатична температура
- •2.4 Вплив всесторонннього стиску і температури на механічні властивості гірських порід
- •3 Гірничі виробки. Їх різновиди, призначення
- •3.1 Гірничі виробки на тверді корисні копалини
- •3.1.1 Класифікація гірничих виробок
- •3.1.2 Застосування гірничих виробок
- •3.2 Обладнання і інструмент для спорудження гірничих виробок. Види робіт
- •3.2.1 Класифікація обладнання і інструменту
- •3.2.2 Види робіт при спорудженні гірничих виробок
- •3.3 Вентиляція і освітлення підземних виробок
- •3.3.1 Повітряне середовще в гірничих виробках
- •3.3.2 Вентиляція і ежекція повітря в гірничих виробках
- •3.3.3 Освітлення гірничих виробок
- •3.4 Прибирання і транспортування гірської породи
- •3.5 Кріплення гірничих виробок
- •3.6 Водовідлив
- •4 Поняття про свердловину та її будівництво
- •4.1 Загальні відомості про будівництво свердловин і їх класифікація
- •4.2 Цикл будівництва свердловини
- •5 Способи буріння свердловин
- •1) Ударне:
- •2) Обертальне:
- •3) Ударно-обертальне.
- •5.1 Ударне буріння
- •5.2 Обертальне буріння
- •Малопоширені способи буріння свердловин в гірничій справі
- •5.3.1 Ударно-обертальне буріння
- •5.3.2 Ручне буріння неглибоких свердловин
- •5.3.3 Ударно-канатне буріння стаканами й ґрунтоносами
- •5.3.4 Обертальне буріння з транспортуванням зруйнованої породи на поверхню шнековою колоною
- •5.3.5 Вібраційне (віброударне) буріння
- •5.3.6 Вібраційно-обертальне буріння
- •5.3.7 Ударно-забивне буріння на канатах
- •6 Обладнання для буріння свердловин
- •Класифікація та коротка характеристика бурових установок стаціонарного типу
- •6.1.1 Обладнання для проведення спуско-підіймальних операцій
- •6.1.2 Обладнання для обертання бурильної колони
- •6.2 Короткі відомості про установки для буріння свердловин в акваторіях
- •7 Породоруйнуючий інструмент для буріння нафтогазових свердловин
- •Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •7.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •7.2.1 Лопатеві долота
- •7.2.2 Шарошкові долота
- •7.2.3 Алмазні долота
- •7.2.4 Твердосплавні долота
- •7.3 Бурові долота для буріння з відбором керну
- •7.4 Бурові долота спеціального призначення
- •8 Бурильна колона
- •8.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •8.2 Вибійні двигуни
- •9 Викривлення свердловини
- •9.1 Поняття про викривлення свердловини
- •9.2 Види і режими буріння похило-скерованих свердловин
- •9.3 Поняття про режим буріння свердловини
- •10 Ускладнення в процесі буріння свердловин
- •10.1 Поглинання промивальних рідин або тампонажних розчинів
- •10.2 Флюїдопроявлення
- •10.3 Ускладнення, викликані проявами сірководню
- •10.4 Порушення цілісності стінок свердловини
- •10. 5 Ускладнення при бурінні вічномерзлих порід
- •10.6 Прихоплювання колони труб
- •11 Промивання свердловин і промивальні рідини
- •10.1 Призначення, типи і параметри промивальних рідин
- •11.2 Хімічні реагенти для оброблення промивальних рідин на водній основі
- •Приготування промивальних рідин
- •11.4 Очищення промивальних рідин
- •12 Кріплення свердловини і її центування
- •12.1 Мета і способи кріплення свердловини обсадними колонами
- •12.2 Цементування свердловин
- •12.2.1 Основні властивості тампонажного порошку
- •12.2.2 Основні властивості тампонажного розчину
- •12.2.3 Основні властивості тампонажного каменю
- •13 Освоєння та випробування свердловин
- •13.1 Підготовка свердловини до освоєння
- •13.2 Вторине розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •13.3 Способи освоєння свердловин
- •Перелік рекомендованих джерел
11 Промивання свердловин і промивальні рідини
10.1 Призначення, типи і параметри промивальних рідин
При бурінні свердловин у складних гірничо-геологічних умовах промивальні рідини повинні виконувати такі основні функції:
повністю і ефективно очищати вибій від частинок розбурюваних порід і видаляти їх на денну поверхню;
створювати гідростатичний тиск, достатній для попередження флюїдопроявлень як в процесі буріння, так і при тривалому припиненні промивання;
утримувати частинки розбурюваної породи та інші частинки твердої фази в змуленому стані при припиненні циркуляції і попереджувати їх осідання на вибій;
забезпечувати охолодження і змащування деталей доліт, вибійних двигунів, бурильної колони та інших вузлів;
попереджувати прояви нестійкості порід, що формують стінки свердловини ;
передавати потужність від джерела на денній поверхні до вибою при бурінні з гідравлічними вибійними двигунами ;
сприяти збереженню природних колекторських властивостей продуктивних пластів у приствольній зоні свердловини.
Промивальна рідина складається , як правило, з дисперсійного середовища (вода, нафта), рівномірно розподіленої в ньому дисперсної фази (глинопорошок, обважнювач) і невеликої кількості хімічних реагентів, які призначені для регулювання тих чи інших властивостей.
За складом дисперсійного середовища промивальні рідини можна розділити на такі групи:
І Рідини на водній основі:
З диспергованою твердою фазою.
З конденсованою твердою фазою.
Полімерні.
Нафтоемульсійні.
Міцелярні.
ІІ Рідини на вуглеводневій основі
Практично безводні.
Емульсії типу “вода в маслі” (інвертні).
IІI Аеровані промивальні рідини
Аерована вода.
Аеровані глинисті суспензії.
Піни.
IV Газоподібні агенти
Повітря.
Природні гази.
Азот.
Викидні гази від двигунів внутрішнього згорання.
Суміші викидних газів ДВЗ з повітрям або газом.
Найширше в бурінні використовують рідини на водній основі. Рідини на вуглеводневій основі застосовують значно рідше, хоч вони дають дуже добрі результати при розкритті нафтових пластів, розбурюванні нестійких глинистих і хемогенних порід. Об’єм застосування аерованих рідин в останні роки дещо збільшився, проте в цілому він залишається ще недостатньо великим. Застосування газоподібних агентів обмежується геологічними умовами та глибиною буріння. Їх не можна використовувати при розбурюванні нестійких гірських порід, при проявленні пластових флюїдів та ін.
Властивостями бурових розчинів наступні:
Густина - це маса одиниці об’єму промивальної рідини (, кг/м3). Вона характеризує здатність промивальної рідини здійснювати в свердловині гідродинамічні і гідростатичні функції.
Умовна в’язкість - це умовна характеристика гідравлічного опору прокачування промивальної рідини.
Тіксотропні властивості. Тіксотропією називають здатність суспензії утворювати структуру в стані спокою (холодець) і втрачати її при перемішуванні.
Фільтраційні властивості. У будь-якій промивальній рідині міститься значна кількість вільного дисперсійного середовища, що не зв’язане ні фізично, ні хімічно з дисперсною фазою.
Водневий показник рН - це логарифм концентрації водневих іонів у фільтраті промивальної рідини, взятий з протилежним знаком.
Седиментаційна стійкість характеризується двома показниками: добовим відстоєм і стабільністю.
Добовий відстій - це об’єм дисперсійного середовища, який виділився за одну добу спокою із 100 см3 промивальної рідини, налитої в мірний циліндр.
Стабільність - це різниця густин промивальної рідини, що знаходиться в нижній і верхній половині спеціального циліндра (ЦС-1), після 1 доби спокою.
Вміст піску.
Вміст твердої фази.
Вміст газу.
