4. Методи психології.

Метод (з лат.) – це шлях досягнення поставленої мети.

Усі методи психології поділяються на дві великі групи: організаційні й емпіричні.

I. Організаційні (як ми будемо проводити дослідження?) – це способи проведення дослідження.

1. В індивідуальній формі.

2. У груповій формі.

3. Метод зрізів – дослідження проводиться з різними людьми, але по однієї і той же методиці й у той самий час.

4. Лонгитюдне дослідження – дослідження тоієї самої людини (групи) протягом тривалого часу (вибірка).

II. Емпіричні методи – при їхній допомозі психолог одержує деякі дані, інформацію про психічний розвиток. Поділяються на: основні і додаткові.

Основні методи: експеримент і спостереження.

1. Експеримент – це спеціально організована процедура дослідження. Він має позитивні і негативні сторони.

Позитивні сторони експерименту:

• В експерименті можна контролювати усі фактори, що впливають на результат.

• Експеримент добре структурований у часі (завжди можна розрахувати, скільки часу потрібно для проведення й обробки даних).

• Дані експерименту завжди мають якийсь числовий еквівалент (виражені в цифрах), і результати набагато простіше обробляти.

Негативні сторони експерименту:

• Експеримент має обмеження.

• Губиться природність поведінки.

• Занадто велике прагнення до усереднення даних.

Види експерименту:

По місцю проведення експеримент може бути:

а). Природний – нормальні для випробуваного умови.

б). Лабораторний – проводиться в лабораторії або в спеціально обладнаному приміщенні.

в). Навмисним – проводиться в необладнаному приміщенні, що не відрізняється від природних умов.

У залежності від мети, експеримент буває:

а). констатуючий – визначає рівень розвитку, який існує на даний момент.

б). Формуючий – змінює психіку (формування уваги, змінити властивість особистості…щось поміняти).

По кількості людей, що брали участь в експерименті, може бути: індивідуальним і груповим.

2. Спостереження – це метод, при якому дослідник не втручається в протікання процесу. У психології метод спостереження завжди є цілеспрямованим і організованим, у відмінності від життєвого спостереження.

Позитивні сторони спостереження:

• Природність.

• Простота.

• Не потрібно спеціальних навичок.

Негативні сторони спостереження:

• Тривалість.

• Суб'єктивність в інтерпретації даних (пояснення).

Види спостережень:

а). Зовнішнє – спостерігач спостерігає з боку.

б). Включене – спостерігач включений у процес спілкування і спостерігає зсередини.

в). Пряме – спостереження за допомогою органів почуттів: очей, вух, і т.д.

г). Інструментальне – спостереження за допомогою предметів, інструментів (відеокамера, мікроскоп).

Додаткові методи: опитування, анкетування, бесіда, інтерв'ю, тест, і т.д.

1. Опитування – це метод одержання даних за допомогою питань. Питання, що ми задаємо можуть бути:

• Відкриті – не припускають прямої відповіді.

• Закриті – припускають конкретну відповідь (так, ні, не знаю).

2. Анкетування – метод одержання даних за допомогою письмових питань. Частіше використовуються закриті питання.

3. Бесіда – метод одержання даних у процесі діалогу. Питання виникають у процесі діалогу.

4. Інтерв'ю - метод одержання даних у процесі діалогу. Питання формуються заздалегідь.

5. Тест – (з англ. проба) – це завдання, за результатами виконання якого судять про рівень особливостей психіки людини. Є три варіанти тестів:

а). Тест – опросник – завдання дається у формі закритих питань.

б). Тест – завдання – Випробуваному потрібно щось зробити, а по якості виконання можна судити про особливості інтелекту.

в). Проективні тести – будуються на припущенні про те, що в будь-якій діяльності людина проектує себе (демонструє, малює тести).

6. Метод вивчення продуктів діяльності. У будь-якій діяльності людина демонструє свої здібності.

Таким чином, щоб домогтися результатів будь-якого методу, ми повинні знати:

• Ціль;

• План;

• Рефлексію (самоконтроль);

• Обробка результатів (методи якісного і кількісного оброблення);

• Інтерпретація даних (пояснення результатів).