2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов

У робочій зоні виробничих приміщень ДСТ 12.1.005-88 ССБТ "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" встановлює норми температури, відносної вологості й швидкості руху повітря в теплий, холодний і перехідний періоди року, виходячи з категорії роботи по важкості, призначення приміщень, надлишків тепла. Норми метеорологічних умов трактуються як допустимі, при яких довгостроково підтримується збалансований тепловий стан тіла людини, і оптимальні (табл. 2.1.), коли під час роботи процеси терморегуляції організму людини не витримують значних напруг.

Таблиця 2.1

Допустимі норми метеорологічних умов для різних категорій робіт

Категорія робіт			Температура, ºС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с, не більше
		Холодний і перехідний періоди року
I (легка)			20 – 23	60 – 40	0,2
IIа (середньої важкості)			18 – 20	60 – 40	0,2
IIб (середньої важкості)			17 – 19	60 – 40	0,2
III (важка)			16 - 18	60 – 40	0,2
		Теплий період року
I (легка)			23 – 25	60 – 40	0,2
IIа (середньої важкості)			21 – 23	60 – 40	0,3
IIб (середньої важкості)			20 – 22	60 – 40	0,4
III (важка)			18 – 21	60 – 40	0,5

Оптимальні параметри повітряного середовища забезпечуються шляхом опалення, вентиляції й кондиціонування повітря відповідно до СНіП 2.04.05-92 "Опалення, вентиляція й кондиціонування повітря".

Нормальні метеорологічні умови у робочій зоні виробничих приміщень забезпечуються постійним контролем за ними. Контроль за станом повітряного середовища повинен проводитися з використанням термометрів і термографів (термографи автоматично записують поточну температуру), психрометрів і гігрометрів (для виміру вологості), актинометрів (для виміру інтенсивності теплових випромінювань).

Заходами, що забезпечують нормальні метеорологічні умови у виробничих приміщеннях, є:

1) ізоляція джерел надлишкового тепла (бойлерних установок) в окремих приміщеннях, їхнє екранування і раціональне розташування, що зменшує схрещування променистих потоків тепла на робочому місці;

2) механізація важких робіт;

3) застосування пристрою приточно-витяжної вентиляції, що забезпечує видалення надлишкового тепла й вологи з приміщення, багаторазову зміну повітря й охолодження організму чи нагрівання у випадку кондиціонування повітря;

4) застосування повітряного душу при трудових процесах, коли інтенсивність теплового випромінювання велика або тепловіддача в навколишнє середовище утруднена, наприклад, при зачищенні й ремонті резервуарів і ємкостей;

5) попередження охолодження організму людини застосуванням у холодні періоди року тамбурів, захисних стінок і повітряних завіс, що перешкоджають доступ великих мас холодного повітря через ворота й двері, що часто відкриваються, у виробниче приміщення;

6) застосування пристрою у приміщеннях, що обігріваються, призначених для періодичного обігріву, відпочинку й прийому їжі для робітників, що працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або в приміщеннях, що не опалюються наприклад, при операціях зливу-наливу ПММ, заправленні ПК, обслуговуванні авіаційної техніки і т.ін.

Методичні вказівки

Повітря є середовищем, в якому перебуває людина і від якого залежить її самопочуття й здоров'я.

Вивчаючи метеорологічні умови, варто усвідомити, якими шляхами відбувається тепловіддача організму в навколишнє середовище, як впливають виробничі метеорологічні умови на самопочуття людини, які існують шляхи поліпшення виробничих метеорологічних умов.

Особливу увагу слід звернути на нормування метеорологічних умов – які параметри нормуються і як вони залежать від важкості роботи і періоду року, як це впливає на здоров'я й самопочуття людини.

Література: [3]; [5]; [6]; [12]; [14].