2. Датчики вологості
Значення вологості повітря та інших газів може виявитися суттєвим для контролю різноманітних фізико-хімічних процесів. Необхідність її вимірювання пов`язана з причинами які можна класифікувати в відповідності з наступними задачами:
- побутове кондиціонування повітря
- кондиціонування повітря в промисловості
- визначення залишкових кількостей водяної пари
- експлуатація теплообмінників
- контроль за роботою сушилок і тд
Характеристики вмісту вологи в матеріалах: абсолютна, відносна вологість та температура точки роси.
Під абсолютною вологістю r розуміють відношення маси водяної пари mv до маси та сухого повітря в суміші з яким знаходиться ця водяна пара:
Під відносною вологістю U розуміють відношення парціального тику пари води при температурі Т до тиску насиченої пари при цій температурі:
Температура точки роси – це температура до якої потрібно охолодити вологе повітнря щоб досягти насичення, зберігаючи постійним масове співвідношення вологи в процесі охолодження.
Гігрометри
Гігрометри можна розділити на дві групи:
гігрометри, засновані на фізичному законі, що дозволяє безпосередньо визначати вологість, конденсаційні гігрометри, психометри, електролітичні та сорбціонні гігрометри.
гігрометри, принцип дії яких заснований на вимірюванні властивостей тіл, які пов`язані з вологістю, наприклад імпедансні гігрометри.Ці гігрометри дозволяють у відповідності до принципів закладених у їх основу визначити один з параметрів вологого повітря:
а) температура точки роси, що визначається конденсаційними, сорбціонними і електролітичними гігрометрами, а також гігрометрами на основі оксиду алюмінію;
б) температура вологого термометра, що вимірюється психометрами;
в) відносна вологість U (%), що визначається гігрометрами на основі зміни опору і ємності.
Співставлення різних типів гігрометрів ускладнено оскільки вони призначені для визначення різних параметрів вологого повітря.
3. Конструкція датчику вологості
В даній лабораторній роботі ми розглянули датчик вологості ємнісного типу. Конструкція його представлена на рисунку 4
Рис. 4. Датчик ємнісного типу
–
основа;
2 – електроди; 3 – вологочутливий шар;
4 – вологопроникний електрод.
Еквівалентна схема даного датчика має наступний вигляд:
Рис. 5. Еквівалентна схема
В цій схемі Rв – опір влагопоглинаючого шару, Св – ємність влагопоглинаючого шару, Сд – ємність діелектрика, Rэ – опір влагопроникного електрода.
Завдяки адсорбційним якостям діелектрик поглинає вологу якак частково проникає через капіляри на поверхні діелектричного шару, а основна частина вологи, як правило адсорбується на поверхні діелектрика.
Розрізняють два види поглинання води:
- капілярне
- поверхневе
Шар полімерного діелектрика товщиною в декілька мікрон поглинає з оточуючого повітря молекули води в результаті чого встановлюється рівновага з повітрям. Це призводить до зміни діелектричної проникності шару і відповідно зміни ємності конденсатора, в якому використовується цей діелектрик. Вода, проникаючи в діелектрик міняє його діелектричну проникність, збільшуючи її оскільки ε води 82, а діелектрика не більше 8.
де S -площа конденсатора, d – відстань між пластинами.
Для збільшення ємності конденсатора застосовують гребінчасту структуру
Рис. 6. Планарний конденсатор
1 - основаа (сітал, кварц); 2 - електроди - Au; 3 – вологочутливий шар.
Вибір матеріалу електроду (2) визначається критеріями стійкості до корозії, зменшення процесів електроліза в приелектродній області. Поруч з с Au, застосовуються Cr, Ti-Ni, Al, Pt.
У якості вологочутливих діелектриків застосовують:
а) полііміди;
б) поліамиди;
в) поліелектроліти
г) сополімери
д) оксиди: Si02:LiСl, SiО2Al2О3,СеО2,Al2О3 тощо
Ємнісні характеристики деяких з цих матеріалів приведені на рис. 7
Рис. 7. Характеристики різних влагопоглинаючих діелектриків
Як видно з малюнку поліамід має невеликий гістерезис. Швидкість датчика визначається товщиною діелектрика оскільки всі процеси відбуваються на поверхні.
