Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІСК (Опорний).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

212 Історія споживчої кооперації 15

212 Історія споживчої кооперації

Дозвільна правотворчість застосовується органами управління коопера­тивів та їх об'єднань із внутрішньокооперативних питань, що прийняті органа­ми кооперативів та їх об'єднань у межах, дозволених чинним законодавством України, визначаються державними органами і судами як нормативні акти.

Питання 3. Кодекс законів про працю України - основний державний акт, за яким особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань визна­чаються чинним законодавством України та їх статутами

Приклади правотворчості

Санкціонована

Стаття 5 Закону України "Про споживчу кооперацію"

Стаття 5 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"

Стаття 7 Закону України "Про кредитні спілки"

Стаття 8 Закону України "Про кооперацію"

Основним правовим документом, що регулює діяльність коопера­тиву (товариства), є статут кооперативу (товариства), який набу­ває чинності лише після державної реєстрації кооперативу

Делегована

Стаття 3 Кодексу законів про працю України

Особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань визнача­ються чинним законодавством України та їх статутами

Дозвільна

Стаття 20 п. З Закону України "Про сільськогосподарську коопе­рацію"

і

Право кооперативу встановлювати в своєму статуті порядок фор­мування і розміри неподільних фондів

Завдання Кодексу законів про працю України

—► —►

—► —►

сприяння зростання продуктивності праці

< 1

покращання якості роботи

збільшення ефективності суспільного виробництва і підвищення на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників

зміцнення трудової дисципліни

поступове перетворення праці на благо суспільства, в першу життєву потребу кожної працездатної людини

Гарантії забезпечення права громадян на працю (ст. 51) Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України

►

вільний вибір виду діяльності

►

►

>■

безплатне сприяння державних служб зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштування відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб

надання підприємствами, установами, організаціями, відповідно до їх попередньо поданих заявок, роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів

безплатне навчання безробітних новим професіям, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з ви­платою стипендії

компенсацію відповідно до чинного законодавства України матері­альних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість

►

правовий захист від необгрунтованої відмови в прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи

Питання 4. Закони України "Про споживчу кооперацію" (1992 р.), "Про сільськогосподарську кооперацію" (1997 р.), "Про кредитні спілки" (2001 р.), "Про кооперацію" (2003 р.) - основа кооперативного законодавства України

Державні нормативно-правові акти містять загальні абстрактні ідеї щодо кооперації, які адресовано невизначеному колу осіб, спрямовані на неодноразо­ве застосування і являють собою засіб встановлення нових, зміни або відміни раніше прийнятих норм кооперативного права.

Основу кооперативного законодавства становлять норми Законів України:

  • "Про споживчу кооперацію";

  • "Про сільськогосподарську кооперацію";

  • "Про кредитні спілки";

  • "Про кооперацію".

У Законі України "Про споживчу кооперацію" містяться норми матері­ально-правового і процесуального регулювання, які розраховано спеціально на їх застосування щодо споживчих товариств та їх спілок. Основне значення да­ного спеціального Закощаюлягаєуттаму^цо завдяки йому ств^^р^ть^правове поле для функціонування споживчих товариств як добровільних об'єднань гро­мадян для здійснення спільної господарської та іншої діяльності з метою задо­волення своїх економічних і соціальних інтересів, що ця діяльність є неприбут­ковою і не належить до підприємницької. Закон закріплює міжнародні коопера-тивні принципи, які покладено в основу функціонування товариств та їх спілок

Питання 5. Підзаконні та внутрішньокооперативні нормативні до­кументи

це правові акти, які прийнято на підставі та відповідно до Законів України

Основні групи, на які поділяються підзаконні акти

Акти органів управління коопе­ративами з внутрішньокоопера-тивних відносин

Акти органів держави з врегу­лювання діяльності кооперації

Особливе місце серед підзаконних актів щодо врегулювання кооперативних відносин займають спеціальні правові акти компе­тентних державних органів, які присвячені врегулюванню відносин у кооперативній системі

Підзаконні \. нормативні у акти /

Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" регулює діяль­ність сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів. Ви­робничі кооперативи здійснюють її на засадах підприємництва. Обслуговуючі кооперативи, які за своєю природою є різновидом споживчих кооперативів, здійснюючи обслуговування членів кооперативу, не ставлять за мету отримання прибутку (ст. 2 п. 3). Вони не__належать до підприємницьких структур і на них не поширюється законодавство про підприємництво.

Закон подає основні ознаки та принципи діяльності кооперативних орга- нізацій, передбачає порядок створення кооперативу та об'єднання кооперативів, процедуру їх реорганізації та ліквідації тощо

Статут \| Основний підзаконний правовий документ, що

кооперативу / регулює внутрішньокооперативні відносини

Право на прийняття статутів кооперативними об'єднаннями та організаціями надано державою, тому статутне регулювання коо­перативних відносин є делегованою правотворчістю

Закон України "Про кредитні спілки" визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань

  • найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження;

  • мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяль­ності;

  • склад його засновників;

  • умови та порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього;

  • права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу;

  • порядок внесення змін до статуту кооперативу;

  • порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членам коо­перативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати;

  • форми участі членів кооперативу в його діяльності;

  • порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у т.ч. з питань, рішення яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних збо­рах;

  • порядок формування, використання та розпорядження майном коо­перативу;

  • порядок розподілу доходу та покриття збитків;

  • порядок обліку і звітності у кооперативі;

  • порядок реорганізації та ліквідації кооперативу та вирішення по­в'язаних із цим майнових питань;

  • порядок скликання загальних зборів;

  • умови і порядок повернення паю

Статут може містити інші положення, пов'язані з особливостями діяль­ності кооперативу, які не суперечать чинному законодавству України.

Статутне врегулювання відносин у кооперації випливає із природи сто­сунків у кооперативній сфері. Кооперативні формування - це господарсько-громадські організації, а не державні підприємства або установи, тому коопера­ції притаманна статутна форма правового регулювання існуючих відносин.

Відносини між державними органами і кооперативними організаціями можуть регулюватися на договірних засадах у межах, встановлених норматив­но-правовими актами. Договірна форма регулювання відносин між державними органами і кооперативними організаціями як суб'єктами різних форм власності та організаційних засад є виправданою й ефективною.

Приймаються органами управління споживчої кооперації для врегулювання внутрішньо-кооперативних відносин

  • Положення

  • Інструкції

  • Правила

  • Накази

  • інші акти нормативного характеру

Слід зазначити, що компетенція державних органів щодо врегулювання відносин у системі кооперації і кооперативних організаціях обмежується суворо визначеним колом питань. Це коло визначено нормативно-правовими актами держави як законодавчого, так і підзаконного характеру. Проте, якщо законо­давчі акти держави, яких значно менше, здійснюють пряме регулювання най­важливіших кооперативних відносин, то підзаконні акти державних органів містять, як правило, рекомендаційні норми для кооперативної системи

це акти, що приймаються її органами управління для врегулювання господарської, соціальної та ін­шої діяльності та організації самоуправління

Залежно від відносин, що потребують урегулювання, вони поділяються

на:

  • нормативні акти щодо врегулювання економічної і соціальної діяльності кооперативних товариств та їх спілок;

  • нормативні акти щодо врегулювання внутрішньокооперативного будів­ництва.

Право приймати нормативні акти визначається компетенцією коопера­тивного органу, закріпленою в статуті

Відомості, які повинні містити всі кооперативні статути

Внутрішньокоо-перативні акти в системі кооперації