1 Правила побудови геологічних розрізів

Геологічні розрізи є одним з важливіших документів, які дозволяють зрозуміти і зобразити послідовність і товщину шарів, форми їх залягання та співвідношення структурно-стратиграфічних комплексів гірських порід.

Геологічні розрізи являють собою вертикальні січення земної кори від її поверхні до певної глибини. Вони можуть складатися по геологічних картах з використанням даних бурових свердловин і геофізичних матеріалів.

Розрізи будуються зазвичай від рамки до рамки карти вздовж прямих ліній і в напрямках, які дають найбільш повну уяву про залягання порід на території. За рамкою карти на кінцях лінії розрізу ставлять букви слов’янського алфавіту (А-Б, В-Г). якщо лінія розрізу є ламаною, точка зламу теж позначається буквою. За наявності бурових свердловин на карті, розрізи слід проводити через них.

Горизонтальний і вертикальний масштаби розрізу повинні відповідати масштабу карти. Лише при горизонтальному заляганні порід вертикальний масштаб може бути збільшений відносно горизонтального, але не більше ніж у 5-10 разів.

Перед побудовою розрізу слід накреслити топографічний профіль. Для цього під картою або на окремому листі викреслюється лінія такої ж довжини, що і лінія розрізу на карті; ця лінія є умовною нульовою лінією профілю. Іноді буває, що відмітка умовної нульової лінії вище рівня моря, тоді лінія абсолютного нуля не проводиться. У цьому випадку за умовний нуль приймається відмітка, яка на одне січення нижче найнижчої горизонталі на лінії розрізу.

З обох боків умовної нульової лінії будують вертикальний масштаб, відповідний горизонтальному (чи збільшений у випадку горизонтального залягання).

На умовну нульову лінію наносять точки перетину лінії розрізу з горизонталями рельєфу на карті; під точками вказуються абсолютні відмітки. В системі прямокутних координат знаходять положення точок поверхні землі в місцях перетину горизонталей рельєфом; точки з’єднують плавною лінією і отримують топографічний профіль.

Особливо висока точність побудови профілів необхідна для ділянок з горизонтальним заляганням шарів та сильно розчленованим рельєфом з уривчастими схилами піднять. Якщо профіль побудований не досить точно, положення геологічних границь і товщина шарів зазнають викривлення.

На топографічний профіль наносяться геологічні дані – ширина виходу, кут падіння та дійсна товщина кожного шару. Для цього на нульову лінію профілю наносять точки перетину геологічних границь з лінією розрізу і проеціюють ці точки на лінію профілю, проводячи перпендикуляри до перетину з цією лінією. Після цього, використовуючи елементи залягання, зняті з геологічної карти і дійсну товщину, зазначену у стратиграфічній колонці, будують геологічний розріз.

Над розрізом пишуть його назву, під ним – вертикальний і горизонтальний масштаби, а по боках – буквенні позначення, що означають початок (А) і закінчення (Б) лінії розрізу.

Географічні об’єкти і геологічні структури, які знаходяться на лінії розрізу обов’язково підписуються. Бурові свердловини, які попали на лінію розрізу або розташовані близько від неї, зображуються на розрізі відповідно суцільною чи штриховою чорною лінією.