- •Укладач: о.О. Борисовська, к.Т.Н., доцент
- •1. Мета та завдання роботи
- •2. Аналіз стану екологічної та техногенної безпеки в україні
- •2.1 Приклад аналізу небезпечних подій геологічного характеру – зсувів
- •1. Кількість небезпечних подій
- •2. Територіальний розподіл небезпечних подій
- •3. Кількість постраждалих внаслідок зсувних процесів
- •4. Кількість надзвичайних ситуацій, пов’язаних із загрозами геологічного характеру
- •6. Заходи, що були прийняті з метою попередження нс, викликаних зсувами
- •5. Розмір економічних збитків, завданих об’єктам господарювання внаслідок нс, викликаних зсувами
- •7. Пропозиції щодо удосконалення системи попередження та уникнення загроз нс, викликаних зсувами
- •3. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •3.3. Особливості проведення розрахунків основних видів збитків
- •3.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •3.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •3.3.3. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •3.3.4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •3.3.5. Розрахунок збитків від втрат тваринництва
- •3.3.6. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •3.3.7. Розрахунок збитків рибного господарства
- •3.3.8. Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •3.3.9. Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •3.3.10. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •3.3.11. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •3.3.12. Розрахунок збитків від втрат природно-заповідного фонду
- •Варіанти завдань на курсову роботу
- •Алгоритм виконання курсової роботи
3.3.3. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп) окремо у даній методиці не розглядається, тому що для їх визначення повинна бути проведена експертиза. В цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих циклів порівнюється із середніми значеннями нормального функціонування за аналогічний період (у разі сезонних робіт - за відповідний сезонний період). Збитком у цьому разі буде розмір неотриманого прибутку від реалізації продукції за узгодженими цінами базового періоду. Якщо виробництво здійснювалося частково, збитком стане прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.
3.3.4. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь внаслідок виникнення НС провадиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим за такою формулою:
Рс/г = Рс/г1 + Рс/г2, (16)
Збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування (Рс/г1) розраховуються за такою формулою:
Рс/г1 = Н х П, (17)
де Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному виміру унеможливлення використання продуктивності землі) для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 7).
П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах.
Збитки від порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г2) розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності за такою формулою:
Рс/г2 = (1-k) x Н х П, (18)
де Н - норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 7).
П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах;
k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.
Таблиця 7 Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь областей та Автономної Республіки Крим (тис. гривень/гектар)
Регіон |
Види сільськогосподарських угідь |
||
рілля і багаторічні насадження |
сіножаті |
пасовища |
|
АР Крим |
495,5 |
182,1 |
158,5 |
Області: |
|
|
|
Вінницька |
502,3 |
261,3 |
228,3 |
Волинська |
466,5 |
226,5 |
198,8 |
Дніпропетровська |
537,6 |
225,6 |
198,4 |
Донецька |
509,1 |
215,6 |
188,9 |
Житомирська |
424,4 |
215,1 |
188,4 |
Закарпатська |
368,2 |
124,6 |
108,7 |
Запорізька |
587 |
269 |
235,5 |
Івано-Франківська |
374,6 |
175,3 |
153,5 |
Київська |
481 |
225,6 |
198,8 |
Кіровоградська |
516,3 |
241,9 |
212,9 |
Луганська |
481 |
225,6 |
198,8 |
Львівська |
424,4 |
220,1 |
192,5 |
Миколаївська |
473,8 |
173,9 |
152,6 |
Одеська |
459,7 |
165,3 |
142,2 |
Полтавська |
502,3 |
240,5 |
211,1 |
Рівненська |
445,7 |
231,5 |
202,5 |
Сумська |
495,5 |
276,7 |
241,4 |
Тернопільська |
481 |
267 |
234,6 |
Харківська |
523,1 |
250,9 |
220,6 |
Херсонська |
445,7 |
199,3 |
174,4 |
Хмельницька |
509,1 |
247,8 |
218,3 |
Черкаська |
551,7 |
324,8 |
283,5 |
Чернівецька |
424,4 |
233,3 |
203,4 |
Чернігівська |
523,1 |
286,3 |
253,6 |
Приклад розрахунку: Внаслідок повені засолено й заболочено 100 га сільськогосподарської ріллі та пошкоджено (на 50%) 500 га пасовищ в Івано-Франківській області, засолено й заболочено 400 га сіножаті та знищено 300 га багаторічних насаджень у Львівській області.
Розрахунок збитків від вилучення та порушення сільськогосподарських угідь внаслідок виникнення НС провадимо за формулою 16:
Рс/г = Рс/г1 + Рс/г2,
а) збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування (Рс/г1) розраховуємо за такою формулою:
Рс/г1 = Н × П
де Н – норматив збитків (таблиця 7).
П – площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах.
Рс/г1 = 37460 + 88040+127320 = 252,82 млн. грн.
1) 374,6 × 100 = 37460 тис. грн.
2) 220,1 × 400 = 88040 тис. грн.
2) 424,4 × 300 = 127320 тис. грн.
б) збитки від порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г2) розраховуємо на базі коефіцієнта зниження продуктивності за формулою18 :
Рс/г2 = (1-k) × Н ×П
де Н – норматив збитків (таблиця 7).
П – площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах;
k – коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.
Рс/г2 = (1-0,5)·153,5·500 = 38,375 млн. грн.
Звідси збитки від вилучення та порушення сільськогосподарських угідь внаслідок виникнення повені:
Рс/г = 252,82+38,375 = 292,1 млн. грн.
