Дослідження трифазного синхронного генератора при паралельній роботі з мережею Мета роботи

1. Дослідити режими паралельної роботи синхронного генератора (СГ) з мережею.

2. Набути практичні навички з включення синхронного генератора в паралельну роботу з мережею.

3. Експериментально підтвердити теоретичні відомості про паралельну роботу синхронного генератора з мережею.

Контрольні запитання

1. Які вимоги необхідно виконати для точної синхронізації синхронного генератора перед включенням його в паралельну роботу з мережею?

2. Що необхідно зробити для забезпечення заданого корисного навантаження синхронного генератора?

3. Що відображає U-образна крива?

4. Як за U-образною кривою визначити режими роботи генератора при , <1.0 і <1.0?

5. Що необхідно зробити для переведення паралельно працюючого з мережею синхронного генератора з генераторного режиму в руховий?

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з лабораторним устаткуванням. Записати дані електричних машин у табл. 18.1.

Таблиця 18.1

Електрична машина	Тип	Рном	Uном	nном	ηНОМ	р
		кВт	В	об/хв
Синхронний генератор Машина постійного струму						–

2. Зібрати електричну схему установки згідно з рис. 18.1.

На схемі: МS – синхронний генератор, що досліджується у роботі; К-55 – вимірювальний комплект, що визначає напругу на затискачах генератора, його струм і потужність. Регульований випрямляч UZ живить обмотку збудження генератора.

Для точної синхронізації синхронного генератора з мережею і для включення його в паралельну роботу у стенд вмонтовано ламповий синхроскоп HL1 – HL3, частотомір PF1, вольтметр PV1, кнопки SB, контролер KM1, реле струму KA1.

Приводним двигуном є машина постійного струму з незалежним збудженням М.

3. Порядок пуску СГ. Перемістити движки резисторів: пускового R1 – у положення максимального опору, регулювального R2 – у положення мінімального опору, включити автоматичний вимикач QF1. Після розгону двигуна вивести R1 у положення мінімального опору і включити збудження генератора. Вихідна напруга генератора регулюється зміною його струму збудження, частота – швидкістю обертання системи реостатами R1 та R2. Частота контролюється частотоміром PF1 при відповідному положенні перемикача SА1.

4. Провести точну синхронізацію генератора і включити його в паралельну роботу з мережею. Порядок даної процедури прописано у пункті "Методичні вказівки до виконання експериментальної частини роботи".

5. Зняти та побудувати залежність струму і корисної потужності генератора від обертаючого моменту приводного двигуна при незмінному струмі збудження, тобто I_Г = f(M) та Р_Г = f(M) при I_ЗГ = const. Результати дослідів записати в табл. 18.2.

6. Перевести паралельно працюючий з мережею синхронний генератор з генераторного режиму в руховий при I_ЗГ = const. Даний режим здійснюється за рахунок зменшення обертаючого моменту приводного двигуна щодо гальмового моменту генератора при корисній потужності генератора Р_Г = 0. Обертаючий момент приводного двигуна зменшується збільшенням струму збудження або збільшенням опору R1 в колі ротора цього двигуна.

7. Зняти і побудувати залежність струму генератора від струму збудження, тобто I_Г = f(I_ЗГ) при Р_Г = const (так звану U-образну характеристику). Досліди провести при Р_Г = 0, Р_Г = 0,25Р_{Г НОМ} та Р_Г = 0,5Р_{Г НОМ}. Результати дослідів записати в табл. 18.3.

8. Скласти звіт про роботу.

Таблиця 18.2

№	Дані вимірівань					Дані розрахункові
п/п	генератор			двигун
	РГ Вт	Iг А	IЗГ А	UДВ В	IДВ А	Р1 Вт	Р2 Вт	M Hм
1…5