Список литературы

1. Асланов л.А. Культура и власть. – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.Kara-murza.Ru/vlast/KulturaVlast.Html

2. Гордиенко Т.Н. Идиоматическая представленность концепта «успех» в английском и русском языках (Автореферат дисс… канд. филол. наук по спец. 10.02.20 – сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание). – М., 2008. – 22 с.

3. Духовные стороны христианства: Энциклопедия. – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://serafimov.Narod.Ru/temmat/smert.Html

4. История одежды и костюма. – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://suit-history.org.ua/rome.html

5. Пакер Дж.И. Кто такие пуритане и почему они нам нужны. – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.reformed.org.ua/2/54/Packer

6. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка. – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.ozhegov.ru/slovo/56249.html

7. Эмили Дикинсон. Стихотворения. – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.lib.ru/POEZIQ/DIKINSON/stihi2.txt

Резюме

В статье анализируется образ смерти в стихотворениях Э. Дикинсон и его передача на русский язык А. Гришиным. Найдены следующие тождества: смерть=успех, смерть=загон для скота, смерть=нежность. Делается вывод об использовании А. Гришиным архетипов русской культуры.

Resume

The article deals with the image of death in E.Dickinson’s poems and its rendering into Russian by A. Grishin. The following equalities have been found: death=success, death=fold, death=tenderness. The author comes to the conclusion that the translator used several archetypes of Russian culture.

Реферат

Об’єкт дослідження – передача образів, характерних для творчості Е. Дікінсон, під час перекладу її творів російською мовою, предмет – передача образа смерті. Матеріалом дослідження послугували вірші №67 і №1065. Аналіз віршів проводиться за наступними параметрами: 1) форма; 2) зміст; 3) стилістика та система образів твору. У теоретичній частині розглянуто образи смерті й успіху в творах Е. Дікінсон, проведено порівняльний аналіз між цими поняттями в англомовній пуританській культурі з одного боку, й російськомовній православній культурі, з іншого. Авторка зазначає, що, за результатами новітніх досліджень, концепт «успіх» в англійській та російській мовах часто-густо вживається в ідіомах, що розглядають успіх як перемогу в бою. Також звертається увага на присутність у творі оригіналу низки оксюморонів, епітетів, метафор, алюзій на давньогрецьку літературу, літературу ХІХ століття, Біблію (особливо – Новий Завіт) тощо.

У практичній частині проводиться порівняльний аналіз текстів оригіналів і перекладів на таких рівнях: граматичний, лексичний, стилістичний, поетичний, змістовний, образний. Дослідниця зазначає, що О. Гришину вдалося відтворити в цільових текстах не тільки образно-стилістичний бік творів американської поетеси, але й формальний та великою мірою граматичний і лексичний. А.О. Івахненко відмічає, що перекладач використав низку архаїзмів, щоб витримати доволі піднесений стиль першотексту. Також одним із, безперечно, позитивних особливостей перекладу виступає його дуже висока близькість, «вірність» оригіналові, майже повна дослівність – наскільки це, взагалі, можливо при роботі з двома різними мовами і культурами, із текстами, насиченими алюзіями та відміченими складною системою образів.

А.О. Івахненко доходить висновку, що переклади О. Гришина водночас відповідають оригіналам і можуть легко сприйнятися представниками російськомовної культури, таким чином займаючи певне місце в російській літературній полісистемі.