- •Лекція №1 Вступ.
- •Тема 1.1 Електрони в твердих тілах
- •Електроніка – це галузь науки і техніки, що вивчає:
- •Тема 1.2 Рух електронів в електричних та магнітних полях
- •Тема 1.3 Електронна емісія.
- •Тема 1.4 Електропровідність напівпровідників, основні їх властивості
- •Тема 1.4 Електропровідність напівпровідників, основні їх властивості
- •Тема 1.5 Електронно-дірковий перехід
- •Тема 1.5 Електронно-дірковий перехід ф ізичні основи роботи електронно-діркового переходу (р-п переходу)
- •Тема 1.6 Фотопровідність
- •Тема 2.2 Пасивні елементи електроніки
- •Лекція № 7
- •Тема 2.5 Напівпровідникові резистори. Будова, принцип дії, умовні позначення в схемах, маркіровка, області застосування
- •Тема 2.5 Напівпровідникові резистори. Будова, принцип дії, умовні позначення в схемах, маркіровка, області застосування
- •Лекція № 8
- •Тема 2.6 Напівпровідникові діоди
- •Лекція № 9
- •Тема 2.7 Біполярний транзистор
- •Тема 2.71 Побудова та принцип дії транзистора.
- •Тема 2.72 Основні схеми вмикання і статистичні характеристики, вах транзисторів Біполярні транзистори Побудова та принцип дії транзистора
- •А тепер подивимось, чи може транзистор виконувати роль пе?
- •Основні схеми вмикання і статичні характеристики біполярного транзистора
- •Основні режими роботи біполярного транзистора
- •Тема 2.75 Одноперехідний транзистор Одноперехідний транзистор
- •Лекція 11
- •Загальні відомості
- •Тема 2.81 Польові транзистори з керуючим р-п переходом
- •Лекція № 12
- •Тема 2.12 Триністори (керований діод) Будова, принцип дії, умовне позначення, маркування, вах, основні параметри
- •Тема 2.13 Спеціальні типи тиристорів (фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор, симістор)
- •Тема 2.14 Електростатичні тиристори
- •Тема 2.15 Запірний тиристор з мон – керуванням
- •Тема 2.16 Фотоелектронні прилади
- •Тема 2.17 Оптоелектронні прилади
- •Тема 2.18 Іонні прилади
- •17 Тема 4.1 Електронно-променеві трубки (епт).
- •Тема 4.3 Знакодруковані епт та матричні індикатори на епт
- •Буквено-цифрові індикатори
- •Тема 4.4 Літеро-цифрові індикатори
- •1. Введення
- •3. Пристрій, параметри і характеристики.
- •Характеристики кольорових люмінофорів для влі.
- •Тема 3.1 Інтегральні мікросхеми
- •Тема 3.2 Гібридні інтегральні мікросхеми (імс)
- •Гібридні імс
- •Лекція № 22
- •Тема 3.3 Напівпровідникові імс
- •Напівпровідникові імс
- •Тема 3.4 Великі імс
- •Призначення і параметри імс
- •Тема 3.5 Логічні елементи
- •Тема 3.6 Тригери
- •25 Розгляд специфічних умов застосування елементів електроніки та мікроелектроніки в автомобілях і тракторах
- •26 Перспективи розвитку елементної бази електроніки та мікроелектроніки
Характеристики кольорових люмінофорів для влі.
Колір свічення |
Склад люмінофора |
Довжина хвилі відповідна максимуму спектральної характеристики, мкм |
Колірні координати
X У |
|
Синій |
ZnS : Ag+In2O3 |
0.4500 |
0.16 |
0.12 |
Синьо-зелений |
ZnO : Zn |
0.5100 |
0.25 |
0.44 |
Зелений |
(Zn, Cd)S : Ag |
0.5250 |
0.28 |
0.59 |
|
ZnS : Cu |
0.5300 |
0.33 |
0.60 |
Лимонний |
ZnS : Au, Al+In2O3 |
0.5500 |
0.39 |
0.56 |
Жовтий |
ZnS : Mn+ In2O3 |
0.5850 |
0.52 |
0.47 |
Червоний |
(Zn, Cd)S : Ag+ In2O3 |
0.6260 |
0.67 |
0.33 |
Наприклад, двобарвний індикатор можна одержати, якщо подвоїти число Сегментів і покрити їх люмінофорами вибраних кольорів (мал. 5, а ). Правда, при цьому збільшується число висновків, а символ при зміні кольору зміщується. Управління здійснюється по анодному ланцюгу.
Поліцветний індикатор з сітковим управлінням дещо відрізняється тим, що розташовує светоизлучающих елементів (мал. 5, би ). Проте конструкція його складніше, оскільки окрім загальної сітки в прилад ще вводяться сітки, відповідні светоизлучающим елементам кожного з кольорів. Зміною потенціалів сіток можна міняти колір свічення. Очевидно, що згаданими способами реально створити трибарвні індикатори, особливо якщо одночасно необхідно забезпечити високу дозволяючу здатність. Нарешті, но вже наголошувалося, колір свічення ряду люмінофорів залежить від анодної напруги, що дозволяє створити полицветные ВЛІ простій конструкції з електричним перемиканням кольорів.
Завершуючи розгляд люмінофорів різних кольорів, відзначаємо, що ZnO:Zn і зараз залишається єдиним люмінофором, що забезпечує високу яскравість в порівнянні з іншими. Проте необхідності добиватися неодмінної рівності яскравості свічення люмінофорів різних кольорів немає. Це пояснюється особливістю зору, полягаючі в тому, що око сприймає як равнояркие випромінювання синього LВ, червоного LR, і зеленого LG люмінофорів при співвідношенні яркостей: LB:LR:LG=0.54:0.65:1.0.
Що стосується вибору режимів роботи ВЛІ, то вони визначаються в основному вимогою до яскравості свічення індикатора і допустимими значеннями струмів, напруг, тривалості імпульсів, що подаються на анод і сітку.
Можливість подальшого підвищення разрешаюшей здатності матричних і аналогових ВЛІ визначається головним чином технологією нанесення светоизлучающих елементів на скляну або керамічну платню. Деякі прогнозують досягнення роздільної здатності до 25 эл/см на матриці розміром близько 250*250 мм
Окрім підвищення роздільної здатності розробники ВЛІ прагнуть вирішити ще декілька задач.
В даний час випускається значна кількість типів ВЛІ: однорозрядні, багаторозрядні, сегментні в циліндрових і плоских балонах, матричні, аналогові і ін.
Більшість індикаторів випускається разом з добре організованою схемою управління і живлення. Наприклад ще в 1979 р. була випущена серія з 17 типів повністю укомплектованих алфавітно-цифрових модулів: 9 типів однорядкових з матрицею 5*7 і 10, 16, 20, 32, 40 знакомісцями, 6 типів однорядкових, 14 сегментних індикаторів з 10, 20, 32 знакомісцями і 2 типи модулів з 2 і 6 рядками по 40 знакомісць формату 5*7.
Споживана потужність у 10-розрядного ВЛІ 1.33 Вт, у 40-розрядного 2.66 Вт, висота знаків — від 5 до 15 мм, середній час напрацювання на відмову 10·104 ч, ударна міцність 100 g, колір свічення — синьо-зелений, змінюється до синього, зеленого або жовтого за допомогою ацетатних або акрилових фільтрів. На основі матричних ВЛІ також розроблені і випускаються модулі.
Розвитком цих пристроїв є ряд універсальних модулів з індикаторами різних розмірів, найбільші з яких мають 256*256 елементів, що забезпечує індикацію на площі 167.5*167.5 мм2. Спосіб управління такими індикаторами хоча і припускає збільшення числа висновків, управляючих напруг, він одночасно дозволяє підвищити яскравість до 700 кд/м2 і світловидатність люмінофора до 5.2 лм/Вт. Нарешті існує матричний ВЛІ, на якому вдалося одержати телевізійне зображення задовільної якості.
Для управління індикатором використовувалася матриця з польових МДП-транзисторів. В цьому ж пристрої, повидимому, вперше для ВЛІ був реалізований режим з внутрішньою пам'яттю. Використовувалася добре відома схема, що містить для кожного светоизлучающего елемента два транзистори і конденсатор. Така схема дозволяє зберегти на низькому рівні як площу елемента зображення, так і споживану управляючою схемою потужність. Була досягнута яскравість до 17000 кд/м2 при Ua=30 В. Получение таких величезних яркостей відкриває можливість створення малого проекційного індикатора, що працює при низьких напругах.
Вітчизняна промисловість випускає більше 50 типів ВЛІ: одно- і багаторозрядні сегментні, аналогові, аналого-цифрові, матричні, зеленого кольору свічення і полицветные. Подальше вдосконалення ВЛІ повинне йти по шляху створення полицветных ВЛІ різних типів, мнемонічних і, головне, матричних індикаторів з великим числом светоизлучающих елементів (або знакомісць). Особливо виділені розробки, направлені на створення ВЛІ, суміщених з схемою управління, які, як передбачається, переважатимуть в наступному поколінні таких індикаторів.
ЛЕКЦІЯ 21
21 Тема 3.2 Гібридні інтегральні мікросхеми (ІМС)
Переваги та недоліки ІМС. Технологія виготовлення гібридних ІМС. Елементи ІМС. Область застосування
