Питання до лекції 19

1. Фінансові рішення домогосподарств.

2. Бюджет домогосподарства.

3. Види домогосподарств та чинники, що впливають на формування їх ресурсів.

1.Фінансові рішення домогосподарства.

З огляду на фукції домогосподарств, у своїй життєдіяльності їм доводиться приймати ряд рішень. Серед них виділимо такі :

• рішення про розподіл доходів (домогосподарству необхідно визначитись яку частку отриманих доходів воно має направити на споживання, а яку заощадити);

• інвестиційні рішення (домогосподарство визначається куди спрямувати свою діяльність, щоб з часом вона дала результат у вигляді вигоди.) Таке спрямування є досить суб’єктивним: для одних це, наприклад, отримання певної освіти для членів сім’ї, що в майбутньому гарантуватиме високооплачувану роботу, а для інших — створення певного бізнесу (крамниця, ресторан тощо), який зрештою дасть той самий результат — примноження (розширення) власних капіталів;

• фінансові рішення (домогосподарство має визначитись з яких джерел буде фінансувати власні інвестиційні плани: частина доходів, що направляється ним на заощадження, частина у вигляді кредитних ресурсів, пошук нових додаткових джерел тощо);

• управління (мінімізація) фінансовими ризиками — дії, що застосовуватиме домогосподарство у процесі реалізації запланованих інвестицій (домогосподарство має передбачити яким чином йому доведеться діяти у разі виникнення перешкод для реалізації інвестиційних планів; спрогнозувати певні моделі розвитку і протиставити адекваний комплекс дій. Наприклад, заощаджувати на споживанні (зменшити розваги, відмінити заплановані подорожі, використовувати дешевший одяг тощо), застосовувати додаткові джерела фінансування, неприйнятні за певних обставин (надання в оренду власної житлової площі, продаж майна).

2. Бюджет домогосподарства.

Кожне домогосподарство є автономною самодостатньою економічною ланкою (суб’єктом).

Фінансовою основою домогосподарства служить бюджет, який складається з доходів і витрат (його балансу).

Доходи включають:

• заробітну плату;

• підприємницький дохід;

• доходи від майна (рента, процент, орендні платежі, дивіденди);

• державні трансфертні платежі (пенсії, стипендії, допомоги, безкоштовні послуги охорони здоров’я, освіти);

• доходи від інших джерел (спадщина, грошова допомога родичів, вартість спожитої продукціії від самозаготівель, позики отримані, повернені борги тощо).

Витрати сімейного бюджету (домогосподарства) складаються із наступних статей:

• податки;

• соціальне страхування;

• харчування;

• одяг і взуття;

• квартплата, електроенергія, водопостачання та інші комунальні послуги;

• придбання непродовольчих товарів: меблі, побутові прилади тощо;

• витрати на транспорт;

• освіта;

• дозвілля: подорожі, розваги;

• добровільні пожертви і внески до громадських організацій;

• витрати, пов’язані із веденням власного присадибного господарства;

• накопичення (заощадження);

• інвестиційні витрати;

• інші витрати.

Формування і використання домогосподарствами ресурсів залежить від зовнішніх та внутрішніх чинників.

Зовнішні здійснюються державою та окремими юридичними особами через податкову систему України, виплату стипендій, безоплатне пільгове навчання, медичне обслуговування, надання путівок тощо. Іншими словами, це — політика держави і місцевих органів влади зі сплати податків, зборів, надання пільг, виплат домомог.

Внутрішні. Господарська діяльність самого домогосподарства, що включає :

• виконання домашньої роботи (прибирання, прання, приготування їжі тощо);

• робота в особистому підсобному господарстві;

• робота за межами господарства;

• діяльність домогосподарства як самостійної одиниці на ринку товарів і послуг. Ця діяльність залежить від пріоритетів членів сім’ї чи особи у конкретний період часу.

Бюджет домогосподарства відображає обсяг і структуру всіх доходів і видатків сім’ї за певний період часу, формує стиль споживання і життя. Зв’язок між доходами сім’ї і структурою споживчих видатків вперше дослідив німецький статистик Е. Енгель. Він помітив залежність: чим вища якість життя сім’ї, тим меншу частку доходу вона витрачає на придбання продовольчих товарів нижчої споживчої цінності. На основі даних про питому вагу видатків сім’ї на їжу можна говорити про рівень її добробуту. В Україні частка сімейних видатків на їжу значно більше ніж у розвинутих країнах.

У розвинутій ринковій економіці доходи використовуються за схемою: частка доходів надходить державі як особисті податки, решта розподіляються між видатками на особисте споживання та особисте заощадження. Видатки на особисте споживання становлять понад 80% сукупного доходу домогосподарств. Видатки споживачів класифікують так: 1) видатки на товари тривалого використання, 2) видатки на предмети щоденного вжитку і 3) видатки на послуги.

Якщо очікуваний термін використання товару три роки і більше, то його називають товаром тривалого використання; якщо менше, ніж три роки, - предметом щоденного вжитку.

Автомобілі, відеомагнітофони, пральні машини, персональні комп’ютери та більша частина меблів – товари тривалого використання. Переважна частина харчів та предметів одягу – товари щоденного вжитку. Послуги – це робота, яку виконують для споживачів правники, перукарі, лікарі, механіки, фінансові консультанти тощо. Сучасна ринкова економіка орієнтована на послуги – на них припадає більша частина всіх видатків споживачів.