Функції підприємництва:

1. Ресурсна функція. Вона реалізується у залученні капіталу, трудових, матеріальних, інформаційних та інших ресурсів для їх продуктивного використання.

2. Організаторська функція. Вона знаходить прояв в ефективній організації будь-якої виробничої діяльності, процесу реалізації продукції, дослідження ринку, наукової діяльності тощо. В принципі підприємець безпосередньо всім цим сам може і не займатися, для цього можуть залучатися професійні управляючі – менеджери. Але, в кінцевому результаті, весь процес його підприємницької діяльності протікає під його керівництвом, під його контролем.

3. Творча функція. Підприємець, для того щоб вижити в умовах конкуренції, повинен постійно бути націленим на пошук нових рішень, здійснення техніко-економічних, наукових розробок і проектів, які здатні покращати його справу.

2. Цілі, перешкоди і показники підприємницької діяльності.

Загальновідомо, що основною метою підприємництва є одержання доходу, а саме прибутку, причому можливо якнайбільшого, тобто максимізація прибутку. Однак окрім максимізації прибутку можуть бути і інші мотиви підприємницької діяльності, а саме:

1) потреба в реалізації своїх особливих здібностей (працелюбства, таланту організатора та ін.);

2) незадоволення досягнутим соціальним становищем;

3) можливість відчувати себе незалежним і одержувати задоволення від своєї діяльності.

П роцес формування і розподілу прибутку від підприємницької діяльності розглянемо на прикладі простої схеми (див. рис. 1):

Рис. 1. Схема формування і розподілу прибутку.

де

Виручка – це загальна кількість грошей отриманих від реалізації (продажу) товарів і послуг. Визначається виручка шляхом множення кількості проданих товарів на їх ціну (TR = Q x P).

Витрати (собівартість) – це грошове вираження затрат, що були зроблені в процесі виробництва і реалізації товару.

Прибуток – це доход підприємця, одержаний від його діяльності. Прибуток визначається як виручка, одержана від реалізації товарів та послуг за мінусом витрат.

Чистий прибуток – це прибуток, що залишається у розпорядженні фірми, після сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Розподілений прибуток – це прибуток, який розподіляється між власниками даної фірми і поступає в їх особисте розпорядження (доход на пай в пайовому товаристві, дивіденд на акцію в акціонерному товаристві тощо).

Нерозподілений прибуток – це прибуток, який залишається після розподілу у підприємства (фірми) і йде на його розвиток.

На шляху досягнення мети підприємець стикається з рядом обмежень і перешкод:

1 – закони держави та інші загальнообов’язкові вимоги і норми;

2 – витрати виробництва та реалізації;

3 – попит та ціна на продукцію, що виробляється і реалізується підприємцем;

4 – конкуренція з боку інших підприємців.

Намагаючись максимізувати прибуток, підприємець в умовах конкуренції вимушений:

1 – найбільш повно та ефективно задовольняти потреби покупців;

2 – підвищувати якість продукції і послуг, впроваджувати у виробництво досягнення науки, техніки та управління;

3 – скорочувати до мінімального рівня витрати виробництва;

4 – здійснювати нагромадження капіталу для подальшого удосконалення і розширення виробництва.

Всі вказані дії підприємця співпадають з інтересами суспільства і сприяють його розвитку.

Степінь досягнення мети підприємця характеризується наступними показниками:

1. Обсяг одержаного прибутку. Це кількісний показник, що характеризує масштабність підприємницької діяльності.

2 . Норма прибутку (Р′). Це якісний показник, що характеризує загальну ефективність вкладання капіталу. Його ще називають показником доцільності капіталовкладень. Чим вища норма прибутку, тим вища віддача від вкладеного капіталу. Використовується, як правило, при бізнес-плануванні.

3 . Рентабельність. Це якісний показник, що характеризує поточну ефективність підприємницької діяльності.