Основні форми аналізу капіталу підприємства

Ознака	Форми аналізу
За об'єктами дослідження	- аналіз формування капіталу; - аналіз використання капіталу
Залежно від організації проведення	- зовнішній аналіз; - внутрішній аналіз
За ступенем деталізації	- аналіз формування і використання капіталу в цілому по підприємству; - аналіз формування і використання капіталу за видами діяльності; - аналіз формування і використання капіталу за структурними підрозділами
За обсягом дослідження	- повний аналіз капіталу; - тематичний аналіз капіталу
За періодами проведення	- попередній аналіз капіталу; - оперативний аналіз капіталу; - ретроспективний аналіз капіталу; - прогнозний аналіз капіталу

Перелік основних напрямків аналізу капіталу подано у таблиці 5

Таблиця 5

Основні напрямки аналізу капіталу підприємства

Напрямок аналізу	Види аналізу
Горизонтальний аналіз	- порівняння показників звітного періоду з показниками попереднього періоду; - порівняння показників звітного року з показниками аналогічного періоду минулого року; - порівняння показників капіталу за ряд попередніх періодів
Вертикальний аналіз	- структурний аналіз капіталу за видами діяльності; - структурний аналіз капіталу за звітний період; - структурний аналіз капіталу за попередній період; - структурний аналіз власного капіталу; - структурний аналіз позикового капіталу
Порівняльний аналіз	- порівняльний аналіз показників капіталу підприємства з середньогалузевими значеннями; - порівняльний аналіз показників капіталу підприємства з конкурентами; - порівняльний аналіз показників капіталу з оптимальними значеннями; - порівняльний аналіз із показників капіталу підприємства запланованими
Коефіцієнтний аналіз	- розрахунок коефіцієнтів оборотності капіталу; - розрахунок показників рентабельності капіталу

Сума власного капіталу підприємства визначається як різниця між вартістю майна та борговими зобов’язаннями.

Аналіз ефективності використання капіталу

В процесі аналізу використання капіталу необхідно оцінити динаміку обсягу власного капіталу підприємства за звітний період, розрахувати та проаналізувати основні показники цього руху, для чого визначити

1) коефіцієнт надходження капіталу:

Кн = Кн₁

ЗКк₂

де Кн₁ – надходження капіталу за звітний період;

ЗКк₂ - залишок капіталу на кінець звітного періоду.

2) Коефіцієнт використанні капіталу розраховують таким чином:

Кн = Кв₁

ЗКн₂

де Кв₁ – використання капіталу за звітний період;

ЗКн₂ - залишок капіталу на початок звітного періоду.

Аналізуючи власний капітал, необхідно звернути увагу на співвідношення коефіцієнтів надходження та використання капіталу. Коли значення коефіцієнта надходження більше, ніж коефіцієнта використання, то це означає, що на підприємстві відбувається процес нарощування власного капіталу, і навпаки.

Підвищення доходності капіталу досягається раціональним та економним використанням всіх ресурсів, уникненням їх перевитрат, втрат на всіх стадіях їх кругообігу. У результаті капітал повернеться до свого висхідного стану в більшій вартості, тобто з прибутком.

Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його дохідністю (рентабельністю) – відношенням суми прибутку до середньорічної суми основного і оборотного капіталу.

РСК = П/ К

Перевага показника РСК в тому, що його можна використовувати для прогнозування суми прибутку згідно моделі:

П = К х РСК

де К – середньорічна сума капіталу, тис.грн.

П – сума прибутку.

Використовуючи прийом різниці абсолютних величин, визначають зміну прибутку за рахунок зміни величини функціонуючого капіталу і зміни рівня рентабельності капіталу.

Отримання достатньо високого рівня прибутку на засоби, вкладені в підприємство, залежить головним чином від винахідливості, майстерності та мотивації керівництва.

Звідси, показник РСК (рентабельність активів або рентабельність сукупного капіталу) є хорошим засобом для оцінки якості управління, він надійніший, ніж показники для оцінки фінансової стійкості підприємства, які базуються на співвідношенні окремих статей балансу, тому він цікавить широке коло суб’єктів господарювання.

Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності – відношення виручки від реалізації продукції, робіт, послуг до середньорічної вартості капіталу.

Ко= ВР / К

Оберненим показником коефіцієнту оборотності капіталу є капіталомісткість – відношення середньорічної суми капіталу до суми виручки від реалізації.

Аналіз оборотності капіталу

Належить розрізняти оборотність всього сукупного капіталу підприємства, в тому числі оборотного та основного.

Оборотний капітал – наймобільніший капітал, який постійно перебуває в обороті, і чим швидше він обертається, тим більше приносить прибутку.

Швидкість оборотності капіталу характеризується такими показниками:

• коефіцієнт оборотності (К_об);

• тривалість одного обороту (Т_об);

• коефіцієнт закріплення оборотних активів (Кз), або капіталомісткість (Км).

Коефіцієнт оборотності капіталу розраховується так:

К_об = Чиста виручка від реалізації

Середньорічна вартість капіталу;

Тривалість обороту капіталу:

Т_об = Д / К_об

або Т_об = Середньорічна вартість капіталу х Д

Чиста виручка

де Д – кількість календарних днів в аналізованому періоді (рік – 365 днів, квартал – 90, місяць – 30 ).

Обернений показник коефіцієнта оборотності капіталу – коефіцієнт закріплення або капіталомісткість:

Км = Середньорічна вартість капіталу ;

Чиста виручка від реалізації

Оборотність капіталу, з одного боку залежить від швидкості оборотності основного та оборотного капіталу, а з іншого - від його структури (складу): чим більшу частку займає основний капітал, який обертається повільно, тим нижчий коефіцієнт оборотності і вища тривалість обороту всього сукупного капіталу:

К _об.с.к. = % ПА х К _об.п.а. ;

Т _об.с.к. = Т _об.п.а. х % ПА,

де К _об.с.к. - коефіцієнт оборотності сукупного капіталу;

% ПА - питома вага поточних активів (оборотного капіталу) в загальній сумі активів;

К _об.п.а - коефіцієнт оборотності поточних активів;

Т _об.с.к - тривалість оборотності сукупного капіталу;

Т _об.п.а - тривалість оборотності поточних активів.

Економічний ефект у результаті прискорення оборотності капіталу зображається у відносному вивільненні засобів з обороту, а також у збільшенні суми виручки і суми прибутку.

Сума вивільнених з обігу у зв’язку з прискоренням, або додатково залучених засобів в оборот при сповільненні оборотності капіталу визначається множенням одноденного обороту з реалізації на зміну тривалості обороту:

+ Е = Сума фактичного обороту х Δ Т_об

Дні

Такий же результат отримують іншим способом, використовуючи коефіцієнт оборотності капіталу. Щоб встановити вплив коефіцієнта оборотності на зміну суми виручки, використовують наступну факторну модель:

В = К х К _об

де К - середньорічна сума капіталу;

К_об – коефіцієнт оборотності.

Прискорення оборотності капіталу сприяє зменшенню потреби в оборотному капіталі (абсолютне вивільнення), приросту обсягів продукції (відносне вивільнення), а відтак збільшенню одержуваного прибутку.

В результаті поліпшується фінансовий стан підприємства, зміцнюється платоспроможність.

Зменшення обігу оборотних активів потребує залучення додаткових коштів для продовження господарської діяльності.

Основними шляхами прискорення оборотності є:

• скорочення тривалості виробничого циклу за рахунок інтенсифікації виробництва;

• раціональна організація роботи з матеріально-технічного забезпечення;

• своєчасне відвантаження продукції та оформлення розрахункових документів;

• недопущення утворення залежаних або непотрібних запасів;

• вивчення платоспроможності покупців і використання заходів зі стягнення дебіторської заборгованості;

• скорочення строків оборотності на всіх фазах обігу засобів;

• підвищення рівня маркетингових досліджень, спрямованих на прискорення руху товарів від виробника до споживача.

Ефект фінансового важеля

Одним з показників, які застосовуються для оцінки ефективності використання залученого капіталу, є ефект фінансового важеля (ЕФВ):

ЕФВ = [ РСК ( 1- К_оп) – СП] х ЗК

ВК

де РСК – економічна рентабельність активів або сукупного капіталу до сплати податків (відношення суми прибутку до середньорічної суми всього капіталу);

К_оп - коефіцієнт оподаткування (відношення суми податків до суми прибутку);

СП - ставка позичкового відсотку, передбачена контрактом;

ЗК - залучений капітал;

ВК - власний капітал.

Ефект фінансового важеля показує на скільки збільшиться рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикових коштів в оборот підприємства.

Ефект фінансового важеля виникає тоді, коли економічна рентабельність капіталу вище позикового відсотка.

Ефект фінансового важеля складається з двох елементів:

• [ ЕР ( 1- К_но) – СП] – різниця між рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податків і ставкою за кредит; і

• ЗК / ВК – плеча фінансового важеля, тобто співвідношення позикового капіталу до власного.

Позитивний ефект фінансового важеля виникає, якщо ЕР (1 – К_но) – СП > 0.

Якщо [ РСК ∙ ( 1- К_оп) – СП] < 0, створюється від’ємний ЕФВ, в результаті чого відбувається "проїдання" власного капіталу і це може призвести до банкрутства підприємства.

55