4. Визначення висот закріплення поперечок на опорах

Висота закріплення гнучкої поперечини на опорі (рис. 4)

м,

де - висота підвісу контактного проводу в точці кріплення над головкою рейки для трамвая чи над поверхнею дорожнього покриття, м;

- висота підвісу для трамвайної підвіски і кривого держака тролейбуса дорівнює 0,1 м, для жорсткої підвіски тролейбуса - 0;

- відстань від точки кріплення найближчого контактного проводу до опори. При визначенні висоти закріплення вуса косинця чи полігону відстань приймають рівною проекції вуса на напрямок поперечки. Ухил поперечки до обрію - відповідно з внутрішньої чи зовнішньої сторони кривої чи на прямій ділянці.

Для тролейбусної мережі у виразі застосування кривих держаків визначення ухилу троса потрібно проводити, виходячи з деякого середнього тяжіння в контактних проводах, що відповідає середній висоті підвіски проводу.

Напруження середнього рівня в проводі (Н/мм²)

де - максимально допустиме напруження в контактному проводі, приймають рівним 125 Н/мм²;

- мінімальні напруження, що допускається, у проводі, дорівнює 45 Н/мм .

Рис. 3 - Схема до розрахунку висоти закріплення поперечин

Величину розрахункового тяжіння у проводі (Н) для визначення ухилу троса із зовнішньої сторони кривої знаходять за формулою

де S – переріз контактного проводу, мм².

Горизонтальне зусилля, що діє на трос із зовнішньої сторони кривої для будь-якого кута зламу проводу (Н),

Н,

де m - кількість контактних проводів.

Ухил троса із зовнішньої сторони кривої

де - кут нахилу троса до обрію;

G - вага проводів, тросів і кривого держака на точку підвісу, Н.

1.4.5. Зниження навантажень на опори і вибір типів опор

У контактних мережах трамвая і тролейбуса, як правило, застосовують залізобетонні опори типових конструкцій. Типи опор і їхніх основних характеристик наведені в табл.Д.5. У випадках, коли розрахункові навантаження на одну опору перевищують припустимі для залізобетонних опор або при недостатньому габариті останніх за висотою, застосовують спеціальні металеві опори (табл. Д.6).

Результуючі навантаження, що діють на опори, встановлюють шляхом геометричного додавання всіх сил, прикладених до опори. При цьому можна складати тільки прикладені в одній точці зусилля. Тому зусилля, передані поперечками й прикладені на різних висотах, повинні бути приведені до однієї висоти з таким розрахунком, щоб згинальний момент, що діє на опору, не змінився (рис.3). Оскільки в табл.Д.6 наведені припустимі навантаження на висоті 8,5м від рівня закладення їх у ґрунт, то найбільш доцільно приводити до цієї висоти всі навантаження, прикладені до опори на різних висотах. Знаходять приведене (до однієї висоти 8,5 м) навантаження (Н) за наступною формулою:

,

де - вільна висота опори, м;

- зусилля, що діє на опору в точці його прикладення, Н;

- висота точки прикладення зусилля, що діє на опору, м

Зусилля у вусі косинця визначають геометричною побудовою. Відкладають у точці зламу контактних проводів у напрямку бісектриси кута силу (у відповідному масштабі), що дорівнює горизонтальному зусиллю Q, а в зворотному напрямку - реакцію на це зусилля, рівну за величиною. Цю реакцію розкладають геометрично на два напрямки вусів косинця. Отримане зусилля буде прикладене до опори в точці кріплення вуса косинця. При розрахунку зусиль у вусах трапеції слід вважати, що горизонтальні зусилля від зламу проводів рівнобіжні один одному слід скласти їх геометрично в точці продовження вусів трапеції, а далі розкласти реакцію на це зусилля аналогічно, як і для вуса косинця. Розрахунки на вибір опор зручно провести за формою, наведеною в табл.1.

Таблиця 1.- Сумарне навантаження та вибір типу опор

Номер опори	Найменування тросів, що закріплюються	Висота закріплення тросів, м	Зусилля дійсне, Н	Зусилля опори, приведене до вершини, Н	Сумарне навантаження на опору, Н	Тип чи номер опори
	Поперечка
	Вус косинця
	Вус полігону
	Анкерування
	Відтягнення

Усі приведені зусилля, що діють на розглянуті опори, складають геометрично. Виходячи із сумарного зусилля, вибирають типову опору за табл. Д.6.

Для закріплення гнучких поперечин можуть бути також використані стіни кам'яних і залізобетонних будинків. При цьому зусилля на гак не повинне перевищувати 7000 Н.

У тих випадках, коли на опорі закріплюються гнучкі поперечини і відтягнення різних напрямків, що переважають, навантаження визначають для найбільш невигідного сполучення всіх діючих навантажень, з урахуванням можливості відриву кожного з тросів, що закріплюються.

Опори контактних мереж трамвая і тролейбуса не заземлюють, оскільки в цих мережах передбачається не менше двох ступенів ізоляції між устаткуванням, що знаходиться під напругою, і опорами. Трубчасті сталеві опори застосовують тільки у вузлах вантажної компенсації, у місцях відводів живильних кабелів, а також на міських інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах, естакадах і т.д.). Необхідність застосування сталевих опор відповідної конструкції повинна бути обґрунтована в проекті.

Додаток

Таблиця Д.1Основні дані контактних проводів, сталевих проводів і канатів

Матеріал	Площа поперечного перерізу	Модуль пружності на розтяг, Н/мм2	Коефіцієнт лінійного температурного подовження
Контактний провід МФ- 65	65	130000	0,000017
Контактний провід МФ- 85	85	130000	0,000017
Контактний провід МФ- 100	100	130000	0,000017
Сталевий оцинкований ровід за ДСТ 3617-71 діаметром 5 мм.	18,6	200000	0,000012
Сталевий спіральний канат типу ЛК-0 семижильный за ДСТ 3062-69 діаметром 6,7 мм.	26,96	200000	0,000012
Те ж діаметром 8,0 мм	38,01	200000	0,000012