- •Загальні поняття
- •Методика проведення досліду ( див. Рис. 1)
- •Контрольні питання
- •Методика проведення досліду
- •Виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Методика проведення досліду
- •Загальні поняття
- •Методика проведення досліду
- •Методика проведення досліду (рис. 7)
- •Методика проведення досліду (див. Рис. 8)
- •Методика проведення досліду (рис. 1)
- •Методика проведення досліду
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №9 Визначення кількості залишкової (зв’язаної) води в породі
- •Необхідні прилади та реактиви
- •Загальні поняття
- •Методика проведення досліду
- •Контрольні питання
- •Загальні поняття
- •Методика проведення досліду
- •Опис установки
- •Методика проведення досліду
- •Опис установки
- •Методика проведення досліду
- •Контрольні питання
- •Лабораторна работа № 13 Методи визначення хімічного складу пластових вод
- •Хід визначення
- •Хід визначання
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Хід визначення
- •Література
- •Додатки Додаток а Основні літерні позначення
- •Додаток б Формули для перерахунку в’язкості в умовних одиницях у в’язкість кінематичну
- •36601, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
Загальні поняття
У більшості випадків родовища газу підстилають як крайовою, так і підошовною водою, а іноді в розрізі продуктивної пачки виділяються самостійні водоносні горизонти. Зв’язані водоносні та продуктивні частини пластів становлять єдину гідродинамічну систему, й різні зміни властивостей пластової води приводять до змін процесів витіснення газу і нафти з родовища.
Щільність вод пластів зростає зі збільшенням концентрації солей, і в зв’язку з широкою зміною мінералізації щільність вод може бути різною. Відомі розсоли, що насичують породи, щільність яких досягає 1450 кг/м3 при концентрації солей 642,8 кг/м3. Приблизна залежність щільності води від змісту мінеральної речовини наведена в таблиці 5.
Таблиця 5 – Щільність пластових вод газових родовищ
Щільність води при 15,5 °С, кг/м3 |
Кількість розчиненої мінералізованої речовини, кг/м3 |
1000 |
― |
1020 |
27,5 |
1040 |
55,4 |
1060 |
83,7 |
1080 |
119,2 |
1100 |
148,5 |
1120 |
175,8 |
1140 |
210,0 |
В’язкість води в умовах пластів залежить в основному від температури й концентрації розчинених солей. Вплив тиску на в’язкість води незначна й залежить від природи та концентрації розчинених солей і температури. У ділянках низьких температур ( 5 – 10 °С) в’язкість слабомінералізованих вод зменшується з підвищенням тиску. Найбільш в’язкі хлоркальцеві води. За одних і тих же умов в’язкість їх перевищує в’язкість чистої води в 1,5 – 2 рази. Оскільки у воді гази розчиняються в невеликій кількості, в’язкість її трохи зменшується при насиченні газом. Тому в’язкість води в умовах пластів можна визначити (при практичних розрахунках) звичайним капілярним віскозиметром при пластовій температурі та атмосферному тиску.
Методика проведення досліду
Перед проведенням досліду необхідно заповнити термостат (за вказівкою лаборанта), потім заповнити віскозиметр досліджуваною рідиною і з течію 15 хвилин витримати віскозиметр у термостаті при ввімкненому пристрої. Відключивши перемішуючий пристрій, необхідно записати в таблиці 6 свідчення термометра, потім за допомогою гумової груші простір під капіляром заповнюємо досліджуваною рідиною вище від верхньої риски. Визначення за допомогою секундоміра рівня рідини від верхньої відмітки до нижньої при потраплянні рідини в нижню ємність дозволяє отримати параметр τ, який заносять у таблицю 6. Перевіривши дослід для однієї й тієї ж температури 3 рази, обчислюють середньоарифметичне значення τср за даними τ1, τ2, τ3. Кінематична в’язкість визначається за формулою
,
де ν – кінематична в’язкість рідини, сСт (мм2/с); τср – середнє значення часу закінчення рідини, с.
Потім проводять вимірювання в’язкості рідини при різних температурах, але не менше ніж при трьох значеннях Т1, Т2, Т3, і заносять у таблицю 6. На основі отриманих розрахунків будується залежність ν = ν(Т) у координатах, указаних на рисунку 6. Щільність рідин пластів визначається за допомогою ареометра 7, який опускається в мірний циліндр 8 з досліджуваною рідиною, і свідчення ареометра записується в таблицю 6 при температурі проведення досліду.
Таблиця 6 – Дані свідчень приладів
Температура рідини, °С |
Час стікання рідини τ, с |
Середнє значення τср, с |
Прискорення сили тяжіння g, см/с2 |
Кінематична в’язкість рідини ν, сСт (мм2/с) |
Т1 |
|
|
|
|
Т1 |
|
|
|
|
Т1 |
|
|
|
|
Т2 |
|
|
|
|
Т2 |
|
|
|
|
Т2 |
|
|
|
|
Т3 |
|
|
|
|
Т3 |
|
|
|
|
Т3 |
|
|
|
|
За відсутності ареометра щільність рідини можна визначити за допомогою пікнометра 9. Ретельно вимитий і висушений пікнометр ємністю 5 або 10 мл зважується на аналітичних вагах. Після цього піпеткою або дозатором наливають досліджувану рідину до відмітки на пікнометрі й зважують на аналітичних вагах. Різниця мас заповненого та сухого пікнометра, що ділиться на ємність пікнометра, дає щільність досліджуваної рідини.
Рисунок 6 – Відношення в’язкості до температури
Контрольні питання
1. Що називають в’язкістю?
2. Від чого залежить в’язкість води пласта?
3. Від чого залежить в’язкість нафти?
4. Як визначити щільність рідини?
5. Які одиниці вимірювання кінематичної та динамічної в’язкості?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
Визначення щільності газу
Мета роботи: вивчити методологію визначення відносної й абсолютної щільності газів шляхом дослідження швидкості закінчення газів з ефузіометра.
Необхідні прилади й реактиви
1. Ефузіометр.
2. Ємність із досліджуваним газом.
3. Дистильована вода.
4. Секундомір.
Опис приладу (рис.7)
Прилад для визначення щільності газу – ефузіометр складається з циліндрового корпусу з мірними ризиками 1, триходового крана 2, зрівняльної склянки 3, пускового крана 4 і ємності з досліджуваним газом 5.
Рисунок 7 – Прилад для визначення щільності газу
Загальні поняття
За відносну щільність газу беруть число, що показує, в скільки разів маса газу, яка знаходиться в певному об’ємі при певному тиску і температурі, більше або менше від маси сухого повітря, котре знаходиться в тому ж об’ємі за нормальних умов. Чим жирніше газ, тобто чим більше він містить важких компонентів, тим більша його щільність. Визначення щільності газу методом закінчення оснований на вимірюванні часу закінчення газу з малих отворів. За законом Грема швидкість закінчення рівних об’ємів різних газів через малі отвори при однаковому тиску і температурі обернено пропорційна квадратним кореням їх щільності:
.
Час закінчення рівних об’ємів газу прямо пропорційний квадратному кореню їх щільності:
,
де Vв – швидкість закінчення повітря, л/с; Vг – швидкість закінчення газу, л/с; ρв – час закінчення повітря, с; ρг – час закінчення газу.
Якщо підвести в квадрат обидві частини рівняння, можна визначати відносну щільність газу за повітрям
.
Абсолютну щільність газу визначають за формулою
.
Значення береться з таблиці 7 при барометричному тиску і температурі навколишнього середовища.
Таблиця 7 – Значення щільності повітря залежно від барометричного тиску і температури, кг/м3
Температура, °С |
Барометричний тиск, мм. рт. ст. |
||||
742 |
751 |
760 |
769 |
771 |
|
25 |
1,175 |
1,192 |
1,208 |
1,220 |
1,224 |
22 |
1,187 |
1,204 |
1,220 |
1,239 |
1,236 |
19 |
1,199 |
1,216 |
1,232 |
1,245 |
1,248 |
16 |
1,212 |
1,229 |
1,245 |
1,258 |
1,261 |
Таким чином, знаючи час закінчення якого-небудь газу і повітря, можна визначити щільність цього газу.
