2. Види планування.

У залежності від терміну (обсягу часу), на який розрахований план, він одержує свою назву: «перспективний», «річний», «семестровий», «поурочний». Перспективний план продумує і складає вчитель з урахуванням навчально-виховних завдань на весь період (4 роки).

Річний план знаменує собою зміст цілого ступеня у вихованні школяра. У ньому формулюються основні цілі руху від класу до класу і визначається «модель» учня, що завершує перебування в конкретному класі, а також «модель» учня, що закінчує початкову школу. По річних планах досить ясно можна побачити відповідність (або невідповідність) музичного і загального розвитку школяра. Річний план мобілізує увагу вчителя на рішення головних завдань кожного року навчання, обумовлених віковими особливостями і можливостями учнів, закономірностями самого музичного мистецтва, що розкривається в послідовному ускладненні.

Визначивши основні цілі даного року навчання, учитель забезпечує їхнє досягнення шляхом визначення змісту і засобів його доведення до учнів за більш короткі терміни — навчальні семестри. Звичайний зміст по семестрах намічається в програмі, де зазначено, які знання і навички варто дати учням за цей термін, на якому матеріалі. Учитель же, виходячи з цього, намічає поурочний план дій. Однак у програмі, розробленій під керівництвом Ростовського, учителеві пропонуються зразкові поурочні плани на семестр. Це значить, що, виходячи зі змісту кожного уроку і теми семестру, йому треба самому визначити, до чого він повинний привести своїх вихованців наприкінці кожного семестру і року в цілому.

Кожен етап плану має свою мету і значення, але, мабуть, основне, робоче навантаження несе семестровий план, що намічає систему уроків, що забезпечують виконання завдань семестру (а отже, і всього року). Плани на семестр у тім або іншому конкретному класі враховують реальні умови роботи з ним. Добре продуманий семестровий план допомагає розумній ліквідації «білих плям», що маються в музичному вихованні учнів. Тому, збігаючись по основних задачах, наприклад у всіх четвертих класах даної школи, семестрові плани конкретних четвертих класів можуть відрізнятися друг від друга і матеріалом, і термінами його проходження. Так, у «запущеному» четвертому класі визначений час піде на заповнення відсутніх знань і навичок, але все-таки в підсумку план дозволить прийти до кінцевої мети, наміченою програмою. Чітке планування допомагає вчителеві не упустити що-небудь зі змісту програми. Наприклад, на початку року треба організувати дитячий колектив, звертаючи особливу увагу на культуру поведінки, зібраність, зосередженість дітей на уроках музики, щоб досягти успішного виконання на­вчальних завдань.

Педагог перевіряє рівень музичного розвитку кожної дитини, визначає шлях її подальшого розвитку. Перевірка проводиться на уроках, позакласних за­няттях і у вільний від занять час.

Далі визначаються завдання виховання в усіх видах музичної діяльності — співи, рухи, слухання музики.

Тема семестру	Дата	Кількість годин	Музична грамотність	Вокально-хорова робота		Сприймання музики	Знання, вміння й навички	Наочно-дидак тичні засоби	Примітка
				Співацькі вправи	Пісні

Приклад. Схема план-конспекту уроку музики ( за О.Я.Ростовським)

Методична розробка уроку музики студента IV курсу музично - педагогічного факультету

Іванова Сергія Павловича 4 клас, перша чверть, урок N1

Тема чверті ( уроку) : Музика мого народу.

Тип уроку: заглиблення в тему.

Зміст уроку: розкриття нового для дітей жанру української народної пісенної творчості - жартівлива і жартівливо - танцювальна пісня.

Основний матеріал (репертуар) уроку: Українські народні пісні «Сіяв мужик просо», «Та орав мужик край дороги». «Грицю. Грицю, до роботи». «Дощик».

М.Калачевський. Українська симфонія (друга частина).

Мета уроку: підвести учнів до осягнення художньо-естетичної сутності народних жартівливих пісень, їх характерних особливостей; до висновку, що пісні цього жанру стали вираженням віри народу в свої сили, що в них відбиті кращі якості людини праці – її розум, спритність, дотепність, оптимізм.

(мету уроку можна підрозділяти на освітню, виховну, розвиваючу).

Засоби забезпечення уроку (обладнання): аудіо касета , магнітофон, фортепіано, таблиця з нотним записом пісні.

План уроку

1 Організаційний момент. Музичне вітання (2 хв.)

2. Розспівування ( 5 хв.)

3.Українська народна пісня «Сіяв мужик просо» - розучування ( 10 хв.)

4.Українська народна пісня ^«Та орав мужик край дороги» - слухання ( 5 хв.)

5.Українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи" - виконання (5 хв.)

6.Українська народна пісня "Дощик" - слухання ( 3 хв.)

7.М.Калачевськпп. Українська симфонія ( друга частина)- слухання(12хв.)

5. Підведення підсумку уроку. ( 3 хв.)

Хід уроку

Організаційний момент. Звертаю увагу на порядок у класі, на готовність учнів до уроку. Музичне вітання "Добрий день!" провожу на ступенях 30-ВІ-ЙО. Ручними знаками показую ступені, на яких учні вітаються з учителем у відповідь. Домагаюся, щоб вітання дітей було інтонаційно точним і світлим ( примітним) за звучанням ( при необхідності використовується гармонійна настройка Т-Д6/5 - Т).

Розспівування починаю і виконання у повільному темпі на legato звукової послідовності V-VI-V-IV-III-II-I-V-I на склади ля, до, мі зі зміною висотного положення і ритмічного малюнку. Інтонаційно правильному співу дітей сприятиме запис на дошці ступенів та їх показ ручними знаками. •

Наступна вправа виконується у жвавому темпі на поп legato і staccato на ті ж склади; II-IV-V-V-VI-VI-V-IV-VI-VI-III-II-II-I. Ставиться завдання домогтися легкого, наспівного й рухливого звучання.

Пропоную учням послухати народну пісню «Сіяв мужик просо». Який характер пісні? Як він пов’язується з її з тістом?

Визначивши з учнями жартівливий характер пісні, розповідаю їм, що жартівливі пісні, численні за кількістю та різноманітні за тематикою, становлять значний розділ української народної пісенності. В них відчутне привілля для веселощів, іронії_, дотепу, без яких українець не може жити.

На відміну від ліричних пісень про кохання та родинне життя, які можуть використовуватися і гуртом і на самоті, жартівливі пісні

потребують аудиторії, бо розраховані на співучасть, на те, щоб дотеп, жарт був почутий, радував і веселив слухачів.

Розучуючи за нотним текстом і ручними знаками пісню "Сіяв мужик просо", вкажу на її характерні особливості; жвавість, простоту мелодії, чіткість ритму, повторність окремих мотивів, виразне розмежування фраз цезурами. Швидкому засвоєнню мелодії пісні сприятимуть вправи, які виконувалися під час розспівування - вони побудовані на тих же ступенях, що й мелодія пісні. Ставлю завдання виразити у співі жартівливий характер пісні. Учні мають самі визначити, чи вдалося їм у співі виразити зміст пісні. Робота над

піснею буде припинена ще до того, як учні втомляться або втратять до неї цікавість.

Пропоную учням пригадати, які жартівливі народні пісні вони розучували на уроках музики («Чи не той то Омелько», «Дівка Явдошка», «Грицю, Грицю, до роботи». «А продай, бабусю, бичка», «Соловеєчку, сватку, сватку» та ін.) Про кого і про що в них розповідається?

(підвести їх до думки про широкий настроєвий діапазон цих пісень - від добродушного гумору до в'їдливого глузування.

Пропоную школярам прослухати пісню "Та орав мужик край дороги" і визначити, у чому виявляється її жартівливий характер. Чим приваблює виконавців і слухачів ця пісня⁷ Відповіді учнів на це запитання дадуть змогу продовжити бесіду про народні жартівливі пісні.

Звергаю увагу дітей на те що в жартівливих піснях постійно звучить протиставлення бідних і багатих, щедрих і жадних, роботящих і ледарів, скромних і хвалькуватих, примітних і незугарних, кмітливих і недотеп, красивих і поганих на вроду. Даю завдання пригадати народні пісні, в яких є такі протиставлення.

Учні, звичайно, назвуть також пісню «Грицю, Грицю, до роботи», яку вони розучували у 3 класі. Тому природною буде пропозиція викопати цю пісню на уроці. Ставлю завдання досягти виразної передачі жартівливого характеру цієї пісні. З'ясовую, чим подобається школярам ця пісня.

Повідомляю дітям, що жартівливі пісні часто виконуються як приспівки до танцю. Танцювальні пісні мають ті ж особливості, що й жартівливі пісні, здебільшого виконуються соло або хором у супроводі народних інструментів. Ілюстрацією послужить народна танцювальна пісня "Дощик", яку учні послухають у виконанні тріо бандуристок.

Наступним прикладом стане народна танцювальна пісня «Дівка в сінях стояла», сповнена м'якого, але задирливого гумору. Показую учням, як у цій пісні у формі діалогу передано побутову сценку між дотепною дівчиною і парубком-боягузом, що не хоче виходити на побачення, бо у дівчини «батько лихий, мати лиха, миші лихі».

Ознайомлення учнів з піснею «Дівка в сінях стояла» дає змогу перейти до слухання другої частини "Української симфонії»Г М. Калачевського, в якій використана мелодія цієї пісні.

Після слухання музики звертаю увагу школярів на те, як звучить народна мелодія на початку твору, весь час змінюючись і розкриваючись новими гранями, як вона змінюється у середньому епізоді (мінорний лад), як варіаційно розвивається у заключному епізоді.

Узагальнюючи матеріал уроку, підводжу дітей до висновку, що у жартівливих піснях знайшов вияв природний гумор українського народу, відбилися його кращі якості - розум, спритність, дотепність. Жартівливі пісні були і залишаються дійовою виховною силою, висміюючи все, з чим не мириться народне уявлення про людську поведінку, і тим самим утверджуючи здорові морально - естетичні погляди на життя.