4 Види податків та їх класифікація

Види податків можна класифікувати за певними ознаками:

1. За економічною ознакою об’єкта оподаткування:

   1. Податок на доходи та прибуток – це обов’язкові збори, які стягуються з чистого доходу фізичних та юридичних осіб.

   2. Податки на споживання – обов’язкові збори, які стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності.

   3. Податки на майно – обов’язкові збори, які стягуються в наслідок наявності конкретного майна.

2. За економічним змістом:

   1. Прямі податки – це обов’язкові платежі, які напряму сплачуються платником до бюджету держави, залежно від розміру об’єкта оподаткування.

   2. Непрямі податки – обов’язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об’єкту оподаткування, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний збір, мито).

3. За ознаку органів державної влади, які їх встановлюють:

   1. Загальнодержавні податки – встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов’язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України.

   2. Місцеві податки – є обов’язковими до сплати на всій території України, але за ставками, що визначаються органами місцевого самоврядування на певній території.

4. За формою стягнення:

   1. Розкладні (подушні) – обов’язкові платежі, які визначаються, як розподілення загальної суми на певну кількість платників.

   2. Квотарні податки (по дольові) – це обов’язкові платежі, які стягуються з певними ставками від чітко визначеного об’єкта оподаткування.

5. За способом зарахування податкових надходжень:

   1. Закріплені – податки, які закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету.

   2. Регулюючі – це платежі, які можуть надходити до різних бюджетів .

6. Відносно до платника:

   1. Податки з юридичних осіб

   2. Податки з фізичних осіб

   3. Змішані

Тема 2 : «Податкова політика і податкова система держави»

1. Сутність податкової політики та напрями її проведення

Історія розвитку оподаткування свідчить , що податки можуть бути не тільки джерелом поповнення бюджетів, але і інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів.

Податкова політика – це діяльність держави у сфері встановлення правового регламентування та організації справлення податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Формуючи свою податкову політику держава шляхом збільшення, або скорочення державної маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок тарифів, груп населення, може сприяти зростанню чи спаданню форм господарської активності, створення сприятливої кон’юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки.

Організація оподаткування справляє значний вплив на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу, і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Важливою характеристикою податкової політики держави є рівень податкового навантаження (тиску на платника податків.

До короткострокових цілей податкової політики відносять поповнення державного бюджету. Його збалансованість на певному рівні відносно до внутрішнього валового продукту та стимулювання інвестиційної діяльності.

До довгострокових цілей відносять: економічне зростання, максимальний рівень зайнятості та благополуччя населення.