- •1 Загальні відомості та класифікація перетворювачів
- •1.1 Основні поняття та визначення
- •1.2 Класифікація вимірювальних перетворювачів
- •Гальваномагнітні перетворювачі.
- •Електрохімічні перетворювачі.
- •2 Основні фізичні явища у вимірювальних перетворювачах
- •2.1 Ємнісний та п'єзоелектричні ефекти
- •2.4 Зміна опору у вимірювальних перетворювачах
- •2.5 Явище провідності в напівпровідниках
- •2.2 Електромагнітний та електромеханічний ефекти
- •2.3 Іонізаційний ефект
- •2.6 Фотоелектричний ефект
- •2.7 Ефект Холла
- •2.8 Ефект Зеебека
- •Контрольні запитання до 1 та 2 розділів
- •3 Технічні характеристики та структура вимірювальних перетворювачів
- •3.1 Загальна структура вимірювального перетворювача
- •3.3 Структурно – функціональна схема одно функціонального пвп прямого перетворення фізичної величини
- •3.4 Узгодження пвп фізичних величин з еом
- •Контрольні запитання до 3 розділу
- •4 Структурні схеми та чутливі елементи пвп фізичних величин
- •4.1 Чутливі перетворювальні мікроелектронні елементи резистивних пвп
- •4.2 Чутливі перетворювальні мікроелектронні елементи гальваномагнітних пвп
- •4.3 Чутливі перетворювальні елементи оптоелектронних пвп
- •4.4 Чутливі перетворювальні мікроелектронні елементи волоконно – оптичних пвп
- •4.5 Чутливі перетворювальні мікроелектронні елементи з вихідними сигналами у вигляді частоти імпульсів
- •4.6 Чутливі перетворювальні мікроелектронні елементи з цифровими вихідними сигналами
- •5 Вимірювальні кола
- •5.1 Вимірювальні кола генераторних перетворювачів
- •5.2 Вимірювальні кола параметричних перетворювачів
- •5.3 Вимірювальні кола у вигляді незрівноважених мостів
- •Основні властивості мостових незрівноважених кіл:
- •5.4 Вимірювальні кола у вигляді зрівноважених мостів
- •6 Зменшення похибок від впливу паразитних опорів і завад у вимірювальних колах
- •6.1 Вплив опору лінії втрат
- •6.2 Зменшення впливу опорів з’єднувальних проводів і контактів
- •6.3 Зменшення впливу струмів втрат
- •6.4 Термо-ерс і електрохімічна ерс у вимірювальних колах
- •6.5 Захист від впливу магнітних полів
- •6.6 Захист від впливу електричних полів
- •6.7 Завада загального виду
- •Контрольні запитання до 4, 5 та 6 розділів
- •7 Резистивні перетворювачі
- •7.1 Загальні властивості, область застосування резистивних перетворювачів
- •7.1.1 Чутливість резистивного перетворювача і вплив на неї зовнішніх факторів
- •7.2 Реостатні перетворювачі
- •7.3 Тензорезистори
- •7.3.1 Конструкції і технічні характеристики дискретних металічних і напівпровідникових тензорезисторів
- •7.3.2 Конструкції інтегральних напівпровідникових тензорезисторів
- •7.3.3 Область застосування тензорезисторів
- •Контрольні запитання до 7 розділів
- •8 Електростатичні перетворювачі
- •8.1 Принцип дії та область застосування
- •8.2 Зміна ємності під впливом зовнішніх умов
- •8.3 Конструкції ємнісних перетворювачів
- •8.4 Вимірювальні кола ємнісних перетворювачів
- •8.5 Електростатичні перетворювачі в вольтметрах
- •Контрольні запитання до 8 розділу
- •9 П'єзоелектричні перетворювачі
- •9.1 Фізичні основи та область застосування
- •9.2 П’єзоелектричні перетворювачі сили, тиску, прискорення
- •Контрольні запитання до 9 розділу
- •10 Електромагнітні перетворювачі
- •10.1 Принцип дії та область застосування електромагнітних перетворювачів
- •10.2 Двоконтурні електромагнітні перетворювачі
- •10.3 Вимірювальні трансформатори та індуктивні дільники напруги
- •Р исунок 10.4 – Схема Кельвіна–Варлея індукційних дільників наруги
- •10.4 Магнітоелектричні та магнітогідравлічні перетворювачі давачів зрівноваження
- •10.5 Індуктивні та трансформаторні (взаємоіндуктивні) перетворювачі
- •10.6 Магнітопружні та індукційні перетворювачі
- •10.6.1 Індукційні перетворювачі для вимірювання параметрів магнітного поля
- •10.6.2 Індукційні перетворювачі для вимірювання частоти обертання
- •10.6.3 Індукційні перетворювачі параметрів вібрації
- •Контрольні запитання до 10 розділу
- •11 Гальваномагнітні перетворювачі
- •11.1 Перетворювачі Холла
- •11.2 Магніторезистивні перетворювачі
- •11.3 Гальваномагніторекомбінаційні перетворювачі
- •Контрольні запитання до 11 розділу
- •12 Електрохімічні перетворювачі
- •12.1 Загальні теоретичні основи та область застосування
- •12.2 Електрохімічні резистивні перетворювачі
- •12.3 Гальванічні перетворювачі
- •12.4 Кулонометричні перетворювачі
- •12.5 Електрокінетичні перетворювачі
- •12.6 Полярографічні перетворювачі. Іоністори
- •Контрольні запитання до 12 розділу
- •13 Оптоелектричні перетворювачі
- •13.1 Область застосування оптоелектричних перетворювачів
- •13.2 Джерела і приймачі випромінювання
- •13.3 Основні структурні схеми оптоелектричних перетворювачів
- •Контрольні запитання до 13 розділу
- •Список використаної літератури
Гальваномагнітні перетворювачі.
Принцип дії цих перетворювачів базується на використанні гальваномагнітних ефектів Гаусса або Холла. Суть ефекту Гаусса полягає у зміні електричного опору провідника чи напівпровідника при проходженні через нього електричного струму та одночасної дії на нього магнітного поля (магніторезистивні перетворювачі), а ефект Холла – у появі за названих умов поперечної різниці потенціалів - ЕРС Холла (перетворювачі Холла).
Теплові перетворювачі.
В основу теплових перетворювачів покладені фізичні ефекти, що визначаються тепловими процесами. Теплові перетворювачі можуть використовуватись для перетворень інших величин, що проявляються через теплові процеси, наприклад, хімічного складу, концентрацій, швидкості руху газів або рідин.
Теплові перетворювачі можна розділити на дві групи:
а) терморезистивні, що використовують залежність опору матеріалу від температури;
б) термоелектричні, в основу принципу дії покладена залежність термо-ЕРС термопари від вимірюваної температури.
Електрохімічні перетворювачі.
Їх принцип дії оснований на залежності електропровідності електролітичної комірки від складу, концентрації, температури, чи інших параметрів досліджуваного розчину (електрохімічні резистивні перетворювачі); залежності електродних потенціалів від активності водневих іонів (гальванічні перетворювачі); а також залежності різниці електричних потенціалів на границі поділу твердої та рідкої фаз від швидкості переміщення розчину (електрокінетичні перетворювачі).
Оптичні перетворювачі.
В основу принципу дії оптичних перетворювачів покладена залежність параметрів оптичного (світлового чи теплового) випромінювання від значення вимірюваної величини.
Перетворювачі іонізаційного випромінювання.
Принцип дії цих перетворювачів оснований на перетворенні інтенсивності іонізуючого або рентгенівського випромінювання. У перетворювачах іонізаційного випромінювання вихідна електрична величина функціонально зв’язана з інтенсивністю іонізаційного чи рентгенівського випромінювання, яка є мірою досліджуваної величини.
2 Основні фізичні явища у вимірювальних перетворювачах
В кожному вимірювальному перетворювачі в основу чутливого елемента покладений певний фізичний принцип перетворення, зв’язаний з електричним характеристиками ЧЕ, так щоб зміна фізичної величини впливала на зміну цих характеристик.
Існують тисячі різних вимірювальних перетворювачів, однак принципів дії на основі, яких вони побудовані є відносно небагато.
2.1 Ємнісний та п'єзоелектричні ефекти
Ємнісні перетворюючі елементи перетворюють зміну вимірюваної величини в зміну ємності.
Конденсатор формується із двох пластин, розділених шаром діелектрика, а його ємність визначається із виразу
,
(2.1)
де
– діелектрична проникність діелектрика;
А – площа поверхні кожної пластини;
х – відстань між пластинами;
Рисунок 2.1 – Ємнісний ВП
Ємність у ВП, як правило, вимірюється двома шляхами:
1) з допомогою мостової схеми змінного струму, в якій перетворювач утворює одно плече моста;
2) з допомогою мультивібратора, в якому конденсатор в колі визначає частоту коливань.
П’єзоелектричний ефект є різновидністю ємнісного ефекту.
П’єзоелектричний ефект полягає в зміні вимірюваної величини в зміну електростатичного заряду або напруги, яка виникає в деяких матеріалах при їх механічному напруженні.
Напруга, як правило утворюється під дією сил стискання, розтягу або кручення, які є ФВ, що вимірюються і впливає на ЧЕ безпосередньо або з допомогою деякого механічного зв’язку.
Щоб сприйняти зміну заряду або напруження до п’єзоелектричного матеріалу під'єднують дві металічні пластини, які фактично утворюють пластини конденсатора, ємність якого визначається у вигляді
, (2.2)
де Q – заряд; U – напруга.
Рисунок 2.2 – П'єзоелектричний ВП
Як п'єзоелектричний матеріал використовуються
природні кристали (кварц або рочеллева сіль);
синтетичні кристали (сульфат літію);
поляризована феромагнітна кераміка (титанат барію).
