2. Структура грошового ринку

С хема структуризації грошового ринку

За економічним призначенням грошовий ринок поділяється на:

1. Ринок грошей - це сегмент грошового ринку, на якому купують короткострокові грошові кошти (до 1 року). Класичними операціями на ринку грошей є:

• міжбанківське кредитування;

• облік комерційних векселів;

• короткострокові депозитні та кредитні угоди;

-операції на вторинному ринку з короткостроковими державними зобов'я­заннями тощо.

2. Ринок капіталів - це сегмент грошового ринку, на якому купують середньо- та довгострокові грошові кошти (більше 1 року). Класичними операціями ринку капіталів є:

• операції з фондовими інструментами (акціями та облігаціями);

• середньо- та довгострокові депозитні та кредитні угоди;

• операції небанківських фінансово-кредитних установ (НФКУ) тощо.

За інституційними ознаками грошовий ринок ділиться на:

1. Ринок банківських кредитів здійснює акумуляцію вільних грошових коштів та надання їх у кредит на умовах зворотності, строковості та платності. Інституційними органами є комерційні банки.

2. Ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ (НФКУ) здійснює акумуляцію заощаджень і розміщення їх у доходні активи. Інституційними органами є:

-страхові компанії,

- пенсійні фонди,

• інвестиційні фонди,

• фінансові компанії тощо.

3. Фондовий ринок здійснює переміщення небанківського позичкового капіталу, який приводиться у рух за допомогою фондових цінностей. Інституційними органами є фондові біржі.

За видами фінансових інструментів грошовий ринок структуризується наступним чином:

1. Ринок позичкових зобов'язань охоплює відносини банків з їх клієнтами щодо формування і розміщення кредитних ресурсів.

2. Валютний ринок охоплює відносини між економічними суб'єктами з приводу купівлі-продажу валюти на основі попиту та пропозиції.

3. Ринок цінних паперів охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформлюються спеціальними документами (цінними паперами), що можуть продаватися, купуватися, погашатися.

За функціональними ознаками грошовий ринок поділяється на:

1. Міжбанківський ринок – забезпечує проведення банківських операцій щодо розміщення тимчасово вільних грошових ресурсів у формі міжбанківських депозитів та кредитів. Для комерційних банків міжбанківський ринок є основною формою балансування платіжного обороту і підтримка поточної ліквідності, управління процентними ставками і банківськими ризиками та джерелом отримання додаткових прибутків

2. Відкритий ринок – забезпечує купівлю-продаж цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) ЦБ. Продаючи частину свого портфеля цінних паперів безпосередньо комерційному банку чи посередникам ринку, а через них – населенню та фірмам, центральні банки зменшують обсяги їх вільних резервів і кредитний потенціал. І навпаки, якщо центральні банки купують цінні папери у комерційних банків, фірм та населення, то розмір вільних резервів та кредитний потенціал комерційних банків зростатиме. Операції з цінними паперами на відкритому ринку вважаються найбільш гнучким інструментом грошово-кредитної політики центрального банку.