2. Первинний туалет новонародженого

Проводиться за наказом № 152 від 04.04.2005 року « Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною».

1. Відразу після народження дитину викладають на живіт матері, здійснюють обсушування голови і тіла дитини попередньо підігрітою стерильною пелюшкою, одягають дитині чисті шапочку і шкарпетки, накривають сухою чистою пелюшкою та ковдрою.

2. Одночасно лікар – педіатр – неонатолог, а за його відсутності лікар – акушер – гінеколог, здійснює первинну оцінку стану новонародженого.

3. Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. після народження дитини акушерка, замінивши стерильні рукавички, перетискає та перетинає пуповину ( накладають стерильні затискачі на пуповину, перерізають стерильними ножицями, через 2 години після народження на сповивальному столі накладають стерильну одноразову клему на 0,3 – 0,5 см від пупкового кільця), за умови задовільного стану дитини перекладає дитину на груди матері.

4. За появи пошукового і смоктального рефлексу дитині допомагають здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей матері.

5. Через 30 хв. після народження дитини електронним термометром вимірюють новонародженому температуру тіла в аксилярній ділянці та записують результати термометрії у карті розвитку новонародженого.

6. Після проведення контакту матері і дитини «очі в очі» ( але не пізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рук проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0,5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі одноразово.

7. Контакт «шкіра до шкіри» проводиться не менше 2 годин у пологовій залі, за умови задовільного стану матері та дитини.

8. Після завершення контакту «шкіра до шкіри» акушерка перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемування пуповини, вимірювання зросту, обводу головита грудної клітини, зважування.

9. Лікар – педіатр – неонатолог здійснює первинний лікарський огляд новонародженого за схемою. Медсестра одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички.

10. Дитина разом з матір’ю накривається ковдрою і переводиться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка.

10 Кроків теплового ланцюжка

1. Тепла пологова кімната (температура 25 – 28*С). Все необхідне для зігрівання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпетки, сорочечки, повзунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно.

2. Негайне обсушування дитини (до перетинання пуповини обсушити тіло та голову дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітими пелюшками. Викласти дитину на живіт матері і закінчити обсушування).

3. Контакт «шкіра до шкіри». Запобігає втратам тепла та сприяє колонізації організму дитини флорою матері. На грудях матері дитина накривається чистою попередньо підігрітою пелюшкою та спільною з матір’ю ковдрою і знаходиться там до переведення в палату спільного перебування не менше 2 годин.

4. Грудне вигодовування. Треба починати якомога раніше протягом першої години після народження, коли дитина проявляє ознаки готовності до початку годування та знаходиться з матір’ю в контакті «шкіра до шкіри».

5. Відкласти зважування та купання. Кров, мезоній частково видаляються зі шкіри новонародженого при обсушуванні після пологів. Залишки родової змазки не видаляються у дитини. Перше купання доцільно здійснювати вдома. Зважування та антропометрію дитини необхідно проводити після здійснення контакту «шкіра до шкіри» перед переведенням в палату спільного перебування.

6. Правильно одягнути та загорнути дитину. Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання тепла дитиною, обмежує рухи дитини, обмежує дихальні рухи. Дитину необхідно одягнути в чисті теплі повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою.

7. Цілодобове спільне перебування матері та дитини. За умови відсутності протипоказань новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір’ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньо лікарняної інфекції.

8. Транспортування в теплих умовах. В палату спільного перебування новонароджений повинен транспортуватися разом з матір’ю.

9. Реанімація в теплих умовах . Новонароджена дитина з асфіксією не може виробляти достатню кількість тепла, в зв’язку з чим підвищується ризик виникнення гіпотермії.

10. Підвищення рівня підготовки та знань. Всі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку та навички з принципів дотримання теплового ланцюжка. Члени сім’ї інформуються медичними працівниками щодо важливості підтримання нормальної температури тіла дитини.

ВИТЯГ З НАКАЗУ № 234 ВІД 10.05.07 Р.

«ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ПРОФІЛАКТИКИ ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ІНФЕКЦІЙ

В АКУШЕРСЬКИХ СТАЦІОНАРАХ»

1. Виписка з акушерського стаціонару за умови фізіологічного перебігу пологів та післяпологового періоду здійснюється на 3 – тю добу після пологів.

2. Нормальні пологи визначаються як чиста (не стерильна) процедура:

• перед прийомом пологів акушерка миє руки, надягає на чистий робочій одяг продезінфікований гумовий фартух, чистий халат, маску, окуляри (щиток), шапочку, проводить гігієнічну антисептику рук, надягає стерильні гумові рукавички;

• рекомендується присутність на пологах партнера або родичів за бажанням жінки;

• для роділлі, а також для партнера у пологах,присутнього на пологах, дозволяється використання чистого домашнього одягу, домашньої постільної білизни;

• використання стерильного інструментарію та перев’язувального матеріалу для пологів.

3. Профілактика гіпотермії новонароджених є найважливішою умовою профілактики інфекційних ускладнень у них. Для дотримання теплового ланцюжка необхідно забезпечення таких вимог:

• в індивідуальному пологовому залі, пологових, сімейних пологових палатах, операційній повітря повинно бути чистим і теплим, без протягів. Оптимальна температура навколишнього середовища 25*С, при передчасних пологах – 28*С.

• при проведенні операції кесаревого розтину новонароджений може викладатися на груди до батька (за умови його згоди та підготовленості до пологів, що сприяє колонізації новонародженого мікрофлорою родини і профілактиці колонізації новонародженого внутрішньо лікарняною мікрофлорою) з наступною обробкою за загальними правилами;

• проведення реанімації новонародженого в теплих умовах.

4. Мінімізація методів інвазивного втручання дозволяє значно знизити ризик внутрішньо лікарняного інфікування як пацієнтів, так і медперсоналу. З цією метою дотримуються таких вимог:

• гоління волосся на лобку вагітної, випорожнюючи клізми рутинно не застосовуються;

• кількість внутрішніх акушерських досліджень повинна бути оптимально обмеженою згідно з картограмою;

• обмеження показань для медикаментозного знеболювання, чому сприяють партнерські пологи;

• слиз з ротової порожнини новонародженого відразу після народження видаляється лише за необхідності одноразовими стерильною грушею або катетером з електровідсмоктувачем;

• перевірка прохідності стравоходу у здорових новонароджених рутинно не проводиться;

5. За умови перебування дитини у відділенні (палаті) інтенсивної терапії (окремо від матері) її годування здійснюють грудним материнським молоком із стерильних чашечки, ріжка, ложечки або через зонд одноразового використання. Матері дозволяється відвідувати дитину або перебувати разом з нею та здійснювати можливі види догляду за нею для психологічної підтримки одужування новонародженого.

6. Абсолютними протипоказаннями для спільного перебування матері та новонародженого є відкрита форма туберкульозу та психічні захворювання матері.

7. Термін виписки з акушерського стаціонару при ускладнених пологах визначається станом матері та дитини. Виписка проводиться з пуповинним залишком у новонародженого.

8. Відмова від грудного годування рекомендується ВІЛ – інфікованим породіллям і лише при наявності у матері високого рівня вірусного рівня вірусного навантаження.

9. В акушерських стаціонарах дозволяється користуватися дитячими підгузниками і жіночими гігієнічними пакетами промислового виробництва.