1. Фінансова система України.

Фінансове право — це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері збирання, розподілу та використання органами державної влади та місцевого самоврядування грошових коштів із метою забезпечення виконання покладених на ці органи завдань і функцій.

Фінансове право виникло на межі державного та ад­міністративного права. Воно регулює певну сферу дер­жавного управління, пов'язану з розподілом і пере­розподілом національного доходу країни. У цих від­носинах проявляється організаційна роль органів дер­жавної влади й місцевого самоврядування, тому за ха­рактером вони є владно-майнові. Це є головною озна­кою, яка відрізняє фінансово-правові відносини від інших відносин грошового характеру. Наприклад, відносини державних ощадкас і громадян, які здають грошові вклади на зберігання, мають цивільно-пра­вовий характер.

Ще однією ознакою, яка відрізняє фінансове право бід інших галузей, є метод правового регулювання. У фінансовому праві використовується владний метод впливу держави на суб'єктів фінансово-правових відносин. Причому, на відміну від державно-правових та адміністративно-правових відносин, суб'єкти яких мають певні рамки для вибору форми поведінки, у фінансово-правових відносинах вони мають діяти су­воро в межах правових норм. Фінансово-правові від­носини будуються на принципі нерівності сторін.

Предмет регулювання фінансового права склада­ють відносини, що виникають у процесі становлення бюджетної системи України, порядку розподілу дохо­дів і видатків між її ланками; порядку підготовки прийняття й виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів; визначення системи оподаткування, видів і розмірів податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету.

Предмет регулювання фінансового права станов­лять бюджетна система України, порядок розподілу доходів і видатків між її ланками; порядок підго­товки, прийняття й виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів; система оподаткуван­ня, види, розміри і строки сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету; засади створення фінансового, грошового, кредитного та ін­вестиційного ринків; порядок державного фінансу­вання та кредитування, утворення й погашення дер­жавного внутрішнього і зовнішнього боргу; статус на­ціональної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок випуску та обігу дер­жавних цінних паперів, їх види і типи.

Фінансово-правові відносини можуть виникати між: державою в цілому та її адміністративно-терито­ріальними утвореннями (Автономною Республікою Крим, областями, районами, містами, районами в міс­тах, селищами і селами); центральними та місцевими органами виконавчої влади й місцевого самоврядуван­ня; державними фінансовими органами і підприєм­ствами, установами та організаціями; державними фінансовими органами та населенням.

2. Бюджет і бюджетна система.

Питання бюджету регулюються статтями 95—98 Конституції України та Законом України "Про бюд­жетну систему України" від 5 грудня 1990 р. (в редак­ції від 29 червня 1995 р.).

Бюджет являє собою план утворення й використан­ня фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

Бюджетна система складається з Державного бюд­жету України, республіканського бюджету Автоном­ної Республіки Крим і місцевих бюджетів. Зведений бюджет України складається з сукупності всіх бюдже­тів, що входять до бюджетної системи України. Він використовується для аналізу й визначення засад державного регулювання соціально-економічного розвитку України.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети.

Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує рес­публіканський бюджет і бюджети районів і міст рес­публіканського підпорядкування, бюджет області — обласний бюджет і бюджети районів і міст обласного підпорядкування, бюджет району — районний бюд­жет, бюджети міст районного підпорядкування, се­лищні та сільські бюджети. Бюджет міста, яке має районний поділ, об'єднує міський бюджет і бюджети районів, що входять до його складу.

Бюджетна система України будується на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільно­го багатства між громадянами і територіальними гро­мадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спряму­вання цих видатків.

бюджетний устрій — це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетний устрій України визначається з урахуван­ням державного устрою та адміністративно-територі­ального поділу.

Бюджетний устрій базується на принципах:

• єдності, існування єдиного рахунку доходів і видат­ків кожної ланки бюджетної системи, єдиної право­вої бази, бюджетної класифікації, єдності форм бюд­жетної документації, принципів бюджетного проце­су, грошової системи, соціально-економічної полі­тики, надання необхідної статистичної та бюджет­ної інформації з одного рівня бюджету іншому;

• повноти, відображення в бюджеті всіх доходів і ви­датків;

• достовірності, формування бюджету на основі реаль­них показників, науково обґрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів і видатків, які є результатом кін­цевих касових операцій банків;

• гласності, висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів і звітів про їх виконання;

• наочності, відображення показників бюджетів у взаємозв'язку з загальноекономічними показника­ми в Україні та за її межами через використання за­собів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропор­цій економічного розвитку;

• самостійність бюджетів усіх рівнів, що забезпечує­ться наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України;

• врахування загальнодержавних інтересів за скла­дання бюджетів всіх рівнів.

Бюджетний процес — регламентований законодав­ством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за виконанням, за­твердження звітів про виконання бюджетів, що вхо­дять до бюджетної системи України.

Державний бюджет України затверджується що­річно Верховною Радою України на період із 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин — на інший період. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кож­ного року подає до Верховної Ради України проект за­кону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про виконання Державного бюджету України поточного

року.

Регулярні звіти про доходи й видатки Державного бюджету України оприлюднюються в засобах масової інформації.

Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата.

Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети затверджуються Верхов­ною Радою Автономної Республіки Крим та відпо­відними місцевими радами народних депутатів.

Бюджетний рік розпочинається 1 січня і закін­чується 31 грудня.

Бюджетна класифікація — єдине систематизова­не, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує за­гальнодержавну і міжнародну порівнянність бюд­жетних даних. Структура бюджетної класифікації розробляється Кабінетом Міністрів України і затвер­джується Верховною Радою України.

Правила складання і виконання бюджетів, що вхо­дять до складу бюджетної системи України, затвер­джуються в порядку, встановленому Кабінетом Мініс­трів України. Доходи й видатки бюджетів повинні повністю в них відображатися, їх взаємозалік і ком­пенсація забороняються, крім винятків, установ­лених у законах України. Передача бюджетних кош­тів з одного бюджету до іншого того самого рівня забо­роняється.

Доходи бюджетів утворюються за рахунок надходжень від сплати фізичними та юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових платежів, надходжень з інших джерел, установлених законодавством України. Доходи бюджетів України поділяються на доходи Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Кошти Державного бюджету України витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених законом про Державний бюджет України. Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених відповідно Верховною Радою Автономної! Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів. До Державного бюджету України не включаються видатки, не передбачені законами України.

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку. Поточні видатки — це ви­трати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку.

У складі поточних видатків вирізняються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічені вище об'єктів із зазначенням всіх чинників, й вплинули на обсяг видатків. Видатки розвитку —1 витрати бюджетів на фінансування інвестиційної ' інноваційної діяльності, як-от: фінансування капітальних вкладень виробничого й невиробничого прі значення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатках пов'язані з розширеним відтворенням.