- •Загальні положення ............................................................................ 5
- •Структура та зміст дипломних проектів (робіт) ............................ 15
- •3 Загальні вимоги до оформлення текстової частини дипломних
- •4 Вимоги до оформлення графічної частини дипломних
- •1 Загальні положення
- •1.1 Мета та задачі, які повинні вирішуватись під час виконання дипломних проектів та робіт
- •1.2 Тематика та вимоги до виконання випускних робіт
- •1.2.1 Тематика дипломних проектів
- •1.2.2 Тематика дипломних робіт
- •1.2.3 Загальні вимоги до випускних робіт
- •1.3 Керівництво випускних робіт і консультації
- •1.4 Виконання і захист дипломних проектів (робіт)
- •2 Структура та зміст дипломних проектів (робіт)
- •2.1 Реферат
- •2.3 Вступ
- •2.4 Основні розділи дипломних проектів
- •2.4.1 Загальна частина
- •2.4.2 Спеціальна частина
- •2.5 Основні розділи дипломних робіт
- •2.5.1 Аналітичний огляд
- •2.5.2 Об’єкти та методи дослідження
- •2.5.3 Дослідницька частина
- •Економічна частина
- •2.7 Охорона праці
- •2.8 Висновки
- •2.9 Перелік посилань
- •2.10 Додатки
- •3 Вимоги до оформлення текстової частини дипломних проектів (робіт)
- •3.1 Загальні вимоги
- •3.2 Позначення частин
- •3.3 Викладення тексту
- •3.4 Оформлення ілюстрацій
- •3.5 Побудова таблиць
- •3.6 Формули та розрахунки
- •3.7 Оформлення додатків, приміток, виносок, посилань на джерела інформації
- •4 Вимоги до оформлення графічної частини дипломних проектів (робіт)
- •Перелік посилань
- •Форми титульного аркуша
- •Форми завдання на дипломний проект (роботу)
- •Форма оціночного аркуша
- •Приклад реферату на дипломний проект реферат
- •Приклад реферату на дипломну роботу реферат
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, наведених у дипломному проекті (роботі)
- •Приклад відомості матеріалів дипломного проекту
- •Форми основного напису
- •Приклади оформлення графіків
- •Температура
- •51918, М. Дніпродзержинськ
3.3 Викладення тексту
Текст повинен бути написаний чіткою технічною українською мовою без граматичних і стилістичних помилок. Допускається написання російською або іншою іноземною мовою з дозволу завідувача кафедри БТЕ.
Текст викладається в безособовій формі, наприклад, проектом передбачено або проектом передбачається. При описуванні операцій, що виконуються людиною, рекомендується використовувати третю особу множини або однини, наприклад, подачу кисню припиняють, майстер допускає еколога до роботи в лабораторії. В математичних викладках допускається використовувати першу особу множини, наприклад, враховуючи рівняння (1.5) і (1.6), знаходимо. При описуванні роботи механізмів, автоматичних пристроїв тощо рекомендується використовувати третю особу однини, наприклад, автомат формує сигнал.
Викладення від першої особи однини не допускається (крім цитат). Наприклад, не можна писати: „Я в своєму проекті вирішив”. В тексті (крім цитат) не допускається: використовувати звороти розмовної мови, застарілі і жаргонні терміни і вислови, скорочені слова крім встановлених діючими стандартами і загально прийнятих в літературної мові. В тексті, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається застосовувати: математичний знак мінус (-) перед від’ємними величинами (треба писати слово „мінус”); умовні позначення, прийняті на кресленнях, наприклад, знак діаметру; позначення стандартів та інших документів без зазначення номеру (правильно: ... згідно з стандартом ... , згідно з ГОСТ 1.0-93; неправильно: ... згідно з ДСТУ...); знаки <, >, =, %, № без числових значень.
В тексті треба вживати стандартизовані найменування, позначення і одиниці фізичних величин (система СІ).
Якщо в тексті наводиться ряд числових значень, виражених в однакових одиницях, то позначення одиниці вказують тільки після останнього числового значення, наприклад ... 1,50; 1,75; 2,00 м ... або ... від 1 до 5 мм.
Числові значення величин треба вказувати з необхідною точністю, при цьому в рядах величин (в тому числі в таблицях) здійснюють вирівнювання числа знаків після десяткової коми, наприклад: 1,50; 1,75; 2,00. В необхідних випадках треба застосовувати математичне округлення, наприклад: правильно: ... продуктивність цеху 10000 т на рік, ... неправильно: ... продуктивність цеху 10002,4864 т на рік.
3.4 Оформлення ілюстрацій
Текстова частина може містити ілюстрації у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій тощо. Всі ілюстрації називають рисунками. Рисунки повинні бути виконані чітко, охайно, із застосовуванням інструментів для креслення. Рисунки можуть бути виконані безпосередньо на аркушах або окремо на білому (міліметровому) папері та вставлені в пояснювальну записку.
Рисунки можуть бути виконані тушшю, олівцем чи пастою, допускаються виконання рисунків за допомогою комп’ютерної та оргтехніки (принтер, ксерокс тощо) з використанням різних кольорів.
Рисунки розміщуються, як правило, на окремих аркушах. Допускається розміщення на одному аркуші кількох рисунків, а також розміщення невеликих рисунків безпосередньо в тексті.
Рисунки нумеруються в межах кожної частини (розділу) двома цифрами - номером частини і порядковим номером рисунку - поділеними крапкою та повинні мати найменування. Слово „Рисунок”, його номер і найменування розміщують під рисунком і розташовують таким чином:
Рисунок 2.1 – Деталі приладу
Після найменування рисунку крапку не ставлять.
За необхідності над номером і найменуванням рисунку розміщують пояснювальні дані (так звану „легенду” – розшифровку номерів позицій на кресленнях або ескізах, позначення кривих на графіках тощо).
Графіки, як правило, повинні мати координатні осі й координатну сітку. На гістограмах, кругових (секторних) діаграмах і т.п. допускається координатні осі і сітку не зображувати за умови, що масштаб величин визначений іншим способом. На координатних осях графіка необхідно наносити значення змінних величин у вигляді шкал у лінійному або нелінійному масштабі. Поряд з поділками координатної сітки і (або) з ділильними штрихами шкали повинні бути вказані відповідні значення величин. Допускається використовувати додаткові ділильні штрихи без написання відповідних їм значень. Якщо початок відліку обох шкал - нуль, його зазначають один раз у точці перетину шкал. Числа коло шкал треба розміщувати поза полем графіка і розташовувати горизонтально. Допускається паралельно основній шкалі графіка розміщувати додаткові шкали.
Найменування фізичної величини, яка відкладена на графіку, пишуть текстом паралельно шкалі. Позначення одиниці фізичної величини (якщо вона має розмірність) зазначають після її найменування через кому. Літерне позначення величини (за необхідності) вказують перед позначенням одиниці, виділяючи комами. Напис розміщують поза полем графіка. В кінці напису крапку не ставлять.
Осі шкал виконують суцільною основною лінією завтовшки s, координатну сітку і ділильні штрихи - суцільною тонкою лінією, криві на полі графіка виконують суцільною лінією завтовшки 2s. Якщо на графіку зображено дві і більше кривих, допускається виконувати їх лініями різного типу (суцільними, штриховими та ін.) або різного кольору.
Точки, одержані виміром чи розрахунком, позначають на графіку кружальцями, хрестиками або іншими умовними знаками. Допускається наносити точки у вигляді хрестів або еліпсів розсіяння. За необхідності лінії і точки графіка позначають літерами або арабськими цифрами. Перетин ліній і написів не допускається. За нестачею місця в лінії роблять розрив. Позначення пояснюють у „легенді” над підрисунковим написом. Приклад виконання графіка подано на рисунку 8.1 Додатка 8. Графіки, що схематично зображують характер залежності, допускається виконувати без шкал і координатної сітки. У цьому випадку осі графіка закінчують стрілками, які вказують напрямок зростання фізичної величини. Такі графіки виконують тільки в лінійному масштабі (рисунок 8.2 Додатка 8).
На рисунки мають бути посилання в тексті без скорочень слова „рисунок”, наприклад, наведено на рисунку 8.2, або ....вимірювання виконується на обладнанні (рисунок 8.2), загально прийнятому ......
