4.1. Технічна, економічна та оперативна ефективність іс

Ефективнiсть  сукупнiсть властивостей, якi визначають ступiнь при-

стосування системи до виконання поставлених перед нею завдань.

Iз двох систем ефективнiшою вважається та, яка краще вiдповiдає своє-

му призначенню.

Ефективнiсть може бути технiчною, економiчною, оперативною i т.д.

Технiчна ефективнiсть  мiра пристосування системи до виконання екс-

плуатацiйного завдання, обумовлена її технiчними характеристиками.

Економiчна ефективнiсть  мiра вигiдностi економiчних затрат на ство-

рення i використання системи.

Оперативна ефективнiсть  характеристика результатiв використання

системи, обумовлена не тiльки її технiчним станом, але й протидiючими

факторами.

Якщо поняття надiйностi використовується для оцiнки технiчного стану

складових частин системи, то поняття ефективностi  для оцiнки

очiкуваних або отриманих результатiв застосування системи.

Ефективнiсть i надiйнiсть  це комплекснi поняття, якi складаються з

багатьох окремих взаємопов’язаних властивостей. Пiдвищення надiйностi

системи не самоцiль, а лише один iз засобiв забезпечення високого рiвня

ефективностi. Надiйнiсть системи в значнiй мiрi визначає загальнi еко-

номiчнi показники її роботи.

Мiж надiйнiстю i технiчною ефективнiстю iснує безпосереднiй зв’язок:

чим надiйнiший об’єкт, тим вища його технiчна ефективнiсть. Тому змiна

технiчної ефективностi може бути мiрою апаратної надiйностi, i навпаки.

Основнi фактори, що впливають на надiйнiсть IС та її компонентів, мо-

жна роздiлити на двi групи:

1) апаратнi (технiчнi), тобто такi, що залежать вiд стану апаратури i її

елементiв;

2) неапаратнi, тобто такi, що не залежать вiд стану апаратури, але впли-

вають на функцiональну надiйнiсть.

Апаратнi (технiчнi) фактори подiляються на конструктивно-схемнi i ви-

робничi.

До конструктивно-схемних факторiв вiдносять:

• вибiр структурної i функцiональної схеми системи чи її компонентів,

способiв резервування i контролю;

• вибiр комплектуючих елементiв i матерiалiв, а також робочих умов,

в яких повиннi працювати комплектуючi елементи;

• назначення вимог до допускiв на технiчнi характеристики елементiв;

• захист вiд зовнiшнiх i внутрiшнiх несприятливих впливiв.

33

До технiчних засобiв забезпечення надiйностi конструктивного характе-

ру вiдносять:

• автоматизованi цифровi, аналого-цифровi, комп’ютернi комплекси,

якi дозволяють проектантам розробляти велику кiлькiсть альтернативних

варiантiв виробiв системи i вибирати найбiльш надiйнi та ефективнi з них;

• засоби автоматизованої розробки конструкторської i технологiчної

документацiї;

• технiчнi засоби навчання i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв

(конструкторiв, проектантiв);

• автоматизована система iнформацiї з питань якостi i надiйностi ви-

робiв.

До виробничих факторiв вiдносять такi, що виникають в процесi

пiдготовки виробництва, виготовлення i виробничого контролю технічних

елементів системи:

• точнiсть виконання заданої форми;

• забезпечення пружних, магнiтних та електричних характеристик;

• забезпечення контактних властивостей;

• ретельнiсть виявлення прихованих виробничих дефектiв при про-

веденнi контролю.

До технiчних засобiв забезпечення надiйностi виробничого характеру

вiдносять:

• прогресивне автоматизоване виробничо-технологiчне обладнання,

засоби контролю i управлiння технологiчними процесами.

До технiчних засобiв забезпечення надiйностi експлуатацiйного харак-

теру вiдносять:

• технiчнi засоби для вiдпрацювання експлуатацiйної документацiї

(стенди, макети, iмiтатори) i навчання експлуатуючого персоналу;

• автоматизованi засоби контролю, дiагностики i пошуку несправно-

стей, якi використовуються при вводi виробiв в експлуатацiю;

• технiчнi засоби для проведення попереджувальних i регламентних

робiт.

Надiйнiсть комплексiв технiчних засобiв IС iз-за їх складностi,

громiздкостi та iндивiдуальних вiдмiнностей, як правило, експериментами

не встановлюється, а розраховується в процесi проектування.

Для визначення розрахункової надiйностi технiчних засобiв використо-

вують данi про надiйнiсть елементiв, якi входять в них.

Пiдприємства-виготовлювачi технiчних засобiв мають розрахунковi i

експериментальнi данi про їх надiйнiсть, якi наводяться в каталозi Держав-

ної системи приладiв, iнодi в проспектах.

Надiйнiсть пов’язана з рiвнем розвитку технiки, тому показники

надiйностi технiчних засобiв увесь час пiдвищуються, що необхiдно врахо-

вувати при розрахунках в подальшi перiоди. Сучасна тенденцiя розробки технiчних засобiв IС полягає в максималь-

ному використаннi приладiв i засобiв автоматизацiї, що серiйно випуска-

ються, без будь-якого втручання в їх конструкцiю, технологiю виробницт-

ва, режими живлення тощо.

Це досягається завдяки:

• вибору бiльш надiйного опорного варiанту системи при проектуваннi;

• спрощення системи;

• вибору найнадiйнiших елементiв;

• полегшення режимiв роботи;

• введення запасiв працездатностi;

• тренування елементiв i системи;

• створення контролепридатних i вiдновлюваних систем;

• стандартизацiї та унiфiкацiї елементiв i вузлiв;

• проведення профiлактичних заходiв;

• навчання персоналу.

Неапаратнi фактори виникають поза сферою проектування i виробницт-

ва апаратури. До них вiдносяться:

• якiсть алгоритмiв та програм для виробiв з програмним

управлiнням;

• квалiфiкацiя обслуговуючого персоналу i якiсть обслуговування

апаратури;

• умови роботи апаратури, в тому числi температура, вологiсть, зава-

ди та iн.

Таким чином, надiйнiсть системи закладається при проектуваннi, забез-

печується при виробництвi її апаратної частини i пiдтримується при екс-

плуатацiї.

Ефективнiсть інформаційної системи складається з економiчностi її

складових частин.

Одночасно iз створенням технiчної бази АIС велику увагу надають еко-

номiчностi органiзацiї виробництва, оскiльки впровадження навiть доско-

налої системи у виробництво з поганою органiзацiєю може знизити її ефек-

тивнiсть.

При виборi складу iнформацiйного забезпечення враховують, що еко-

номiчнiсть iнформацiї суттєво залежить вiд часу мiж її отриманням та ви-

користанням. Це в свою чергу висуває завдання пошуку оптимального

об’єму iнформацiї i моменту її отримання, що реалiзується при розробцi

iнформацiйного забезпечення.

Суттєве значення має економiчнiсть технiчних засобiв, оскiльки у вар-

тостi створення IС вони займають основний об’єм. Одночасно з вибором

вiдповiдного данiй системi типу засобiв необхiдно вирiшувати завдання

пошуку їх оптимального об’єму та вiдповiдних цьому об’єму затрат, що

можна назвати вибором оптимального рiвня автоматизацiї._ Вiдомо, що виробничi об’єкти, навiть однотипнi, можуть суттєво

вiдрiзнятися мiж собою за варiантами технологiчного обладнання,

квалiфiкацiєю персоналу, умовами функцiонування, рiвнем автоматизацiї та

iн. У зв’язку з цим кожен об’єкт має свiй iндивiдуальний рiвень i резерви

ефективностi автоматизацiї.

Для кожної конкретної IС мета її створення полягає в забезпеченнi

найбiльш повного використання можливостей об’єкта управлiння для

вирiшення поставлених перед ним завдань.

Ефективнiсть IС визначають порiвнянням результатiв вiд її

функцiонування i затрат всiх видiв ресурсiв, необхiдних для її створення i

розвитку.

Оцiнку ефективностi IС проводять при:

• формуваннi вимог, якi ставляться до IС;

• аналiзi створюваних i функцiонуючих IС на вiдповiднiсть нео-

бхiдним вимогам;

• виборi найкращого варiанту створення, функцiонування i розвитку IС;

• синтезi (формуваннi) найбiльш доцiльного варiанту побудови IС за

критерiєм “ефективнiсть – затрати”.

12.-13. «Управління ефективністю ІС»

12.1 Методи підвищення надійності ІС

А) апаратне резервування

Б) функціональне резервування

В) часове рез-ня

Г) інформаційне рез-ня