Лабораторна робота № 5

Тема роботи: Форматне виведення та введення даних

Мета роботи: _ практично закріпити знання про організацію форматного виведення і введення даних у С-програмах; _ навчитись застосовувати специфікації виведення стандартної бібліотечної функції printf() для наочного відображення даних на екрані; _ отримати навики введення числової та іншої інформації через бібліотечну функцію scanf().

Завдання лабораторної роботи. 1. Детально ознайомитися із функціональ­ними можливостями стандартних бібліотечних функцій форматного виведення і введення даних printf() та scanf(). Розглянути структуру полів кожної із специфікацій формату і продумати, у яких випадках доцільно їх застосовувати.

2. Проаналізувати виклик функції printf(), записаний в п. 1 індиві­дуального завдання. Уважно розглянути її параметри: рядок формату та вирази, значення яких виводяться на екран. Розрахувати значення кожного з цих виразів для заданих типів і значень змінних (всі розрахунки мають бути наведені в звіті). Визначити, в якій формі, з якою точністю, в яких позиціях екрану тощо відображатиметься кожне значення. Потім програмно реалізувати задану функцію printf() і порівняти отримані результати з прогнозованими. Виявити й проана­лізувати відмінності та зробити відповідні висновки.

3. У п. 2 індиві­дуального завдання наведено оголошення двох змінних. Написати програму (краще дві окремі програми), в якій реалізувати різні можливі форми виведення значень цих змінних, використовуючи відповідні специфікації формату. Програма має складатися із набору (послідовності) операторів виклику printf() з різними допустимими для відповідного типу специфікаціями формату. До значень цілочислових типів треба застосувати кожну зі специфікацій: d, i, u, x, X, o, с з необхідними модифікаторами і можли­вими прапорцями; до значень дійсних типів застосувати специфікації: f, e, E, g, задаючи різну точність зображення чисел. Результати виведення у звіті подати через пари: <специфікація> – <виведене значення> (зазначити обов’язкові пробіли перед числом або за ним). Для перегляду та аналізу результатів можна встановити затримку програми наприкінці її роботи, але доцільніше відкрити вікно результатів Output.

4. Написати коротку програму, в якій перевірити правильність розрахун­ків значень виразів з п. 2 індиві­дуального завдання лабораторної роботи №4. Для цього реалізувати наочне та зручне для сприйняття виведення результату –виокремити його порожніми рядками, вивести супроводжуючий текст, вибрати відповідну специфікацію формату (числову, символьну чи текстову) тощо.

5. Розробити ще одну програму, в якій реалізувати виведення значення виразу, заданого в п. 3 індиві­дуального завдання попередньої лабораторної роботи. Оголосити необхідні змінні та організувати введення з клавіатури їхніх значень (попередньо треба вивести на екран відповідну підказку). Для введення використати функцію scanf(), вказавши коректну для типу кожної змінної специфікацію та задавши адреси змінних у списку введення. Записати функцію printf(), в якій розроблений вираз має бути елементом виведення. Рекомендації: 1) бажано, щоб окрім значення виразу в printf() виводилися також значення змінних, для яких обчислю­ється цей вираз (див. приклад нижче); 2) якщо вираз використовує побітові операції, то для введення даних і виведення результату найкраще використати 16-ві форми подання значень; 3) якщо вираз має дати відповідь на поставлене в умові запитання, то доцільно щоб значенням виразу був символьний рядок (див. приклад). Виконати програму для різних значень змінних, проаналізувати і записати результати.

Приклад: Фрагмент програми для перевірки виразу, який визначає менше з двох заданих дійсних чисел.

printf ("\n\n З двох чисел: %.2f та %.2f менше - %s \n ", r, h, r > h ? "друге" : "перше");

6. У звіті до лабораторної роботи треба до кожного розділу коротко записати завдання і навести відповідні розрахунки, тексти розроблених програм, результати реалізацій цих програм та зроблені висновки.