2. Хід виконання роботи

2.1. Підготовка посуду до стерилізації

Основні етапи підготовки посуду до стерилізації.

1. Лабораторний посуд (колби, пробірки, чашки Петрі, піпетки) перед стерилізацією ретельно миють, ополіскують дистильованою водою і висушують у термостаті.

2. Готують ватно-марлеві корки. Посуд (колби і пробірки) закривають ватяними корками для того, щоб після стерилізації забезпечити його стерильність. Отвори верхньої частини піпеток також закривають ватними корками, а ворсинки вати можна спалювати у полум’ї. Варто зазначити, що 2/3 ватного корка повинна знаходитися у пробірці і лише 1/3 – поза пробіркою. В іншому випадку пробірки втрачають стерильність

3. Перед термічною стерилізацією посуд загортають у папір. Для цього на столі розстеляють аркуш щільного паперу, на який кладуть дві і більше чашок Петрі., і щільно загортають у вигляді конверта. Підписують на папері дату стерилізації. Кожну колбу загортають у папір і підписують зверху об’єм колби і дату стерилізації.

4. Піпетки спочатку сортують за об’ємом (1, 2, 5, 10 см³). Нарізають смужки паперу розміром 2-3х50-70 см. Далі загортають щільно кожну піпетку серпантином, починаючи з тупого кінця. Підписують зверху об’єм і дату стерилізації.

5. Скляний посуд стерилізують у термостаті за температури 180⁰С протягом 60 хв або за температури 160⁰С - 150 хв. при використанні парового стерилізатора (120⁰С) термін скорочується до 20-30 хв.

2.1. Приготування поживних середовищ для виявлення молочнокислих бактерій

Бактерії родів Lactobacillus і Leuconostoc виявляють за допомогою таких середовищ:

• гідролізоване молоко Богданова;

• солодове сусло з дробиною;

• капустяне середовище;

• середовище МРС.

Гідролізоване молоко Богданова (для молочнокислих бактерій, які зброджують лактозу) готують таким чином. Знежирене молоко розводять водопровідною водою (на 1 частину молока беруть 2 частини води) і після кип'ятіння охолоджують до 45°. Встановлюють рН = 7,6—7,8 і до 1 л молока додають 1 г сухого порошку панкреатину або 5 г підшлункової залози, попередньо пропущеної через м'ясорубку. Через кілька хвилин додають 5 см³ хлороформу. Колбу закривають і ставлять в термостат на 72 години при 40°. Після цього гідролізат фільтрують через звичайний фільтр, розводять 2—3 рази водою і після встановлення нейтральної реакції (рН = 7,0—7,2) стерилізують при 0,05 МПа протягом 15 хв.

Капустяне середовище. Подрібнюють 200 г білокачанної капусти, заливають водопровідною водою (1 л). кип’ятять протягом 10 хв., відтискають через подвійний шар марлі. Одержану рідину фільтрують через фільтр і розводять водопровідною водою (1:2). До одержаного відвару додають 2% глюкози і 1% пептону. Усе це розливають у пробірки і стерилізують при 0,05 МПа протягом 15 хв. Для одержання щільного середовища додають 2% агару.

2.2. Приготування живильних середовищ для виявлення гнильних бактерій

Здатність розщеплювати білок (гниття) притаманна багатьом мікроорганізмам, навіть якщо вони знаходяться далеко один від одного щодо систематики. До них належать гнильні бактерії родів: Bacillus, Micrococcus, Pseudomonas, Bacterium. Їх виявляють на молочному агарі Богданова.

Молочний агар Богданова готують таким чином. Знежирене молоко розводять водопровідною водою (на 1 частину молока беруть 2 частини води) і встановлюють рН = 7,6—7,8. Розливають у пробірки по 5 мл і стерилізують при 0,05 МПа протягом 20 хв. Окремо готують 3% водний розчин агару, Розливають у пробірки по 5 мл і стерилізують при 0,1 МПа протягом 30 хв. Агар розтоплюють, стерильно з’єднюють з молоком і наливають у чашки Петрі, куди попередньо вносять досліджуваний зразок.