2. Кон'юнктура інвестиційного ринку

Під кон'юнктурою інвестиційного ринку розуміють сукупність факторів і стан інвестиційного ринку, що обумовлю­ють попит і пропозицію на інвестиційні ресурси і товари.

Кон'юнктура інвестиційного ринку характеризується чотирма стадіями (рис. 3.3).

1. Підйом кон'юнктури – пов'язаний із пожвавленням активності ринкових процесів. Якщо обсяг попиту на об'єкти інве­стування зростає, то ціни збільшуються і з'являється конкурен­ція серед інвестиційних посередників.

2. Кон'юнктурний бум – різке зростання попиту на інвестиційні товари і неможливість пропозиції задовольнити попит. Зростання цін на об'єкти інвестування, збільшення доходів інвестиційних посередників.

3. Послаблення кон'юнктури – проходить зниження інвестиційної активності, викликане спадом в економіці, насиченням попиту на об'єкти інвестування і деякими надлишками пропозиції.

4. Кон'юнктурний спад – на цьому етапі спостерігається найнижча відмітка попиту і скорочується пропозиція об'єктів інвестування. Ціни знижуються, інвестиційна діяльність стає збитковою.

Як видно з рис. 3.3, циклічність розвитку притаманна й інвестиційному ринку. Для вдалої реалізації поставлених цілей на інвестиційному ринку слід своєчасно проводити маркетингові дослідження стану кон'юнктури інвестиційного ринку за такими напрямами:

1)макроекономічні показники розвитку інвестиційного рин­ку, інвестиційна привабливість галузей економіки, регіонів, привабливість окремих компаній регіонів;

2. інвестиційний клімат країни;

3. аналіз інвестиційної активності на тих сегментах ринку, де планується здійснення або здійснюється інвестиційна діяльність;

4. аналіз тенденцій розвитку кон'юнктури ринку;

5. прогнозування кон'юнктури інвестиційного ринку для формування інвестиційної стратегії.

Отже, інвестиційний ринок характеризується:

• суб'єктами ринку;

• об'єктами ринку;

• інфраструктурою ринку;

• кон'юнктурою ринку;

• ринковими принципами регулювання і розвитку;

• контролем з боку держави.

3. Ринок інвестицій та інвестиційних товарів

Інвестиційний товар – це будівельні матеріали, будівельні машини та механізми, будівельні технології (патенти, ліцензії, ноу-хау), типові будівельні проекти і т. ін., що використовуються у процесі здійснення реальних інвестицій. Виробництво та просування цих товарів на ринку забезпечується елементами інвестиційної інфраструктури.

Основне завдання інвестиційної інфраструктури – обслуговування інвестиційної сфери, задоволення інвестиційного попиту.

Оскільки ринок інвестицій та інвестиційних товарів – це вільне від державного управління підприємництво, засноване на різних формах власності та вільному обміні товарів згідно з цінами попиту та пропозиції, то і кількість представників кожного елементу інвестиційної інфраструктури має бути значною. Це потрібно для недопущення монополізації певних функцій певного елементу інвестиційної сфери. Адже монополізація веде до збільшення ціни на інвестиційний товар і породжує інфляційні процеси.

Основним інфляційним товаром є продукція проектно-дослідницьких, будівельних, монтажних підприємств, яка в комплексі утворює інвестиційний проект. Звичайно, ринок інвестиційних товарів формується у рамках певного регіону, оскільки ці об'єкти, як правило, прив'язані до місця їх споживання. Цей ринок тільки тоді добре виконує свої функції, коли на роль підрядника претендує декілька фірм. Чим більше у регіоні фірм,що спеціалізуються на виробництві певного інвестиційного товару, тим вищий рівень конкуренції і нижча ціна реалізації.

Капітальні вкладення – це грошові кошти, які вкладають­ся в розширене відтворення основних фондів виробничого та невиробничого призначення.

Вони класифікуються за такими групами:

1. за формами власності: державні, капітальні вкладення колективних підприємств, капітальні вкладення населення;

2. джерелами фінансування: централізовані, децентралізо­вані; .

3. призначенням: виробничі, невиробничі;

4. адресою: галузеві, регіональні;

5. формами відтворювання основних фондів: нове будівниц­тво, розширення, реконструкція, технічне переозброєння;

6. складом витрат: на будівельно-монтажні роботи, на при­дбання обладнання, інструментів і проектно-дослідні роботи.

Роль капітальних вкладень в розвитку економіки має та­кий характер:

1. реалізація соціальних програм;

2. пропорційне розміщення продуктивних сил країни і гар­монійний розвиток галузей народного господарства;

3. прискорення темпів розвитку НТП та базових галузей народного господарства;

4. виконання програм розвитку ПЕК, житлових програм і програм оновлення виробничих фондів;

5. реалізація програм здійснення найважливіших будівництв країни.

Нове будівництво – це створення виробничих потужностей на нових площах за новими проектами. До нього можна також віднести будівництво філіалів, цехів, окремих виробництв, які після завершення будівництва переводяться на самостійний баланс.

Розширення будівництва – це будівництво нових підприємств, цехів, окремих виробництв, які після завершення будівництва не переводяться на самостійний баланс.

Реконструкція – це перебудова діючих цехів, виробництв за єдиним комплексним проектом реконструкції підприємства в цілому.

Технічне переозброєння – це комплекс заходів, спрямова­них на підвищення техніко-економічного рівня окремих цехів, виробництв, ділянок за допомогою механізації, автоматизації виробничих процесів, впровадження прогресивної технології та ноу-хау, заміни фізично зношеного і морально застарілого об­ладнання. Технічне переозброєння здійснюється за окремими проектами і кошторисами на окремі види робіт і витрат.

Технічне переозброєння здійснюється за окремими проектами і кошторисами на окремі види робіт і витрат. Освоєння інвестицій шляхом реконструкції та технічного переозброєння складається з декількох послідовних етапів, обов'язковими з яких є: фінансування будівництва, забезпечення будівництв матері­ально-технічними ресурсами та технологічним обладнанням, виробництво будівельно-монтажних робіт, приймання виконаних робіт та готового об'єкта інвестором, розрахунки за виконані роботи. Надзвичайно важливий етап – забезпечення будівництв технологічним обладнанням.

Відтворювальна структура капітальних вкладень – це відсоткове співвідношення витрат, спрямованих на нове будів­ництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств. Чим більша частка витрат на технічне переозброєння і реконструкцію, тим прогресивніша відтворювальна структура. Технологічна структура капітальних вкладень – це відсоткове співвідношення витрат на будівельно-монтажні роботи, обладнання і проектно-дослідні роботи. Технологічна структура перебуває в прямій залежності від відтворювальної структури.

Освоєння інвестицій здійснюється двома шляхами: через фінансування інвестицій або через придбання капітальних активів. І в тому, і в іншому випадку інвестиційний процес проходить стадію капіталізації, де залучаються у будівельне виробництво фінансові та матеріально-технічні ресурси, які шляхом освоєння перетворюються на капітальні активи.

Склалося так, що проектування технологічної частини здійснюють спеціалізовані (галузеві) проектні інститути, а постачанням обладнання повинен займатися інвестор (замовник). Попереднє випробування обладнання має відповідати двом вимогам: конструктивності і технологічності. Обладнання та комплектуючі матеріали в договорах поставки специфікуються відповідно до проектно-кошторисної документації, повинні відповідати державним стандартам і мати сертифікати якості.

Прийом виконаних робіт здійснюється в 3 стадії:

1. прийом від замовника підрядником;

2. прийом від підрядника робочою комісією замовника;

1. прийом Державною комісією закінченої перебудови цехів, виробництв тощо. Складається акт про прийняття об'єкта.