54. Д зеркальне відбивання спостерігається в тому випадку, якщо поверхня має нерівності, розміри яких менші за довжину світлової хвилі (краплина ртуті, полірований метал чи скло). Паралельні промені, після відбиття від дзеркальної поверхні будуть також паралельними.

55. Д ифузне (розсіяне) відбивання спостерігається в тому випадку, якщо поверхня має нерівності, розміри яких сумірні з довжиною світлової хвилі.

56. Побудова зображення в плоскому дзеркалі: з точки, зображення якої потрібно побудувати, потрібно пустити на дзеркало два довільні промені і, відповідно до закону відбивання світла, побудувати відбиті від поверхні дзеркала промені. Якщо продовжити відбиті промені за площину дзеркала, то точка їх перетину і буде зображенням даної точки у дзеркалі.

57. Зображення, що дає плоске дзеркало: пряме, уявне, таких самих розмірів що й предмет, знаходиться від дзеркала на тій самій відстані що й предмет.

58. З она видимості предмета в плоскому дзеркалі. Побудуємо промені BN і BM, які обмежують крайні точки дзеркала MN з точки В. Ці промені обмежують пучок усіх променів, що після відбивання в дзеркалі підуть розбіжним пучком і дадуть на своєму продовженні точку В₁, яка є зображенням точки В у плоскому дзеркалі. Область. Обмежена поверхнею дзеркала та променями, відбитими від крайніх точок дзеркала (промені NF і MA), і буде областю, з якої видно зображення В₁ точки В у дзеркалі (рис. а). Аналогічно побудувавши зображення С₁ точки С у дзеркалі, знайдемо область, із якої видно це зображення (рис. б). Бачити зображення всього предмета спостерігач може тільки в тому випадку, якщо в його око потрапляють промені, що дають обидва зображення – В₁ і С₁ (рис. в) Отже, оранжева область – це область, із якої зображення предмета видно повністю.

59. Сферичні дзеркала – дзеркала, поверхню яких утворює частина поверхні кулі.

60. Види сферичних дзеркал: увігнуті (вони є збиральними) і опуклі (вони є розсіювальними)

61. Оптичні характеристики увігнутого та опуклого дзеркала

• Т очка О – оптичний центр сферичної поверхні дзеркала

• Точка С – полюс дзеркала або центр сферичної дзеркальної поверхні

• Пряма ОС – головна оптична вісь дзеркала – пряма, що проходить

оптичний центр і полюс дзеркала

• Побічна оптична вісь - будь-яка пряма, крім ОС, що проходить через оптичний центр (точку О)

• Точка F – головний фокус дзеркала – точка, в якій зберуться після відбиття промені (або продовження відбитих променів у випадку опуклого дзеркала), які падають на поверхню дзеркала паралельно до головної оптичної осі. Оскільки в опуклого дзеркала у фокусі перетинаються не промені, а їх продовження, то опукле дзеркало має уявний фокус.

• Фокусна відстань ОF – відстань від полюсу дзеркала до його фокуса

• Фокальна площина - площина, яка перпендикулярна до головної оптичної осі дзеркала і проходить через фокус

62. Оптична сила - величина, обернена до фокусної відстані

(діоптрія) – оптична сила дзеркала з фокусною відстанню 1 м.

Оптична сила увігнутого дзеркала є додатною, опуклого – від’ємною.

63. Промені, що використовують для побудови зображень у сферичних дзеркалах:

• Якщо падаючий промінь проходить через оптичний центр дзеркала, то відбитий промінь також проходить через оптичний центр дзеркала

• Якщо падаючий промінь проходить через фокус дзеркала, то відбитий промінь буде паралельним до головної оптичної осі

• Я кщо падаючий промінь паралельний до головної оптичної осі, то відбитий промінь буде проходить через фокус дзеркала

• Якщо промінь падає на дзеркало в його полюсі, то відбитий промінь є симетричним йому відносно головної оптичної осі.

64. Формула для сферичних дзеркал

- відстань від предмета до дзеркала

- відстань від дзеркала до зображення

- фокусна відстань дзеркала

Знак «-» використовують у випадку коли зображення або фокусна відстань є уявними.

65. Лінійне збільшення розмірів зображення порівняно з розмірами предмета знаходять за формулою

66. Застосування сферичних дзеркал: для виготовлення прожекторів, дзеркал огляду на транспорті, автомобільних фар, проекційних і кишенькових ліхтарів, в медицині ними користуються стоматологи, ЛОР – лікарі, у телескопах-рефлекторах.

67. Заломлення світла – зміна напрямку поширення хвилі при переході з одного середовища в інше.

68. Причини заломлення хвиль: зміна швидкості хвилі при пер еході з одного середовища в інше.

69. Закон заломлення світла: падаючий та заломлений промені і перпендикуляр, проведений в точку падіння лежать в одній площині; відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для двох даних середовищ є величиною сталою

70. Відносний показник заломлення - фізична величина, що показує в скільки разів змінюється швидкість світла при переході з одного середовища в інше.