- •Кафедра безпеки життєдіяльності
- •1 Вступ. Загальні положення
- •2 Контроль знань і умінь студентів
- •Тестові завдання для змістового модуля №1
- •2) Небезпека
- •3) Моделювання та прогнозування небезпечних ситуацій
- •4) Ризик як оцінка небезпеки
- •21. Експерти при визначенні ризику експертним методом оцінюють кожний показник
- •33. Визначити допоміжне середнє значення показника. Результати опитування експертів приведені в таблиці.
- •5) Природні небезпеки
- •6) Іонізуюче випромінювання
- •34. Величина активності радіоактивного джерела м (мКі), відстань до нього r (м) та час опромінення t (год), а також експозиційна доза опромінення д (Кл/кг) зв’язані співвідношенням:
- •35. При дотриманні наведеної нижче нерівності дотримується безпека при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання без захисного екрану.
- •7) Теплове випромінювання та захист від нього
- •8) Небезпека ураження електричним струмом
- •Тестові завдання для змістового модуля №2
- •2) Людина-оператор
- •3) Психологічні властивості оператора.
- •4) Навколишнє середовище (забруднення атмосфери)
- •5) Вплив діяльності людини на гідросферу
- •6) Вплив діяльності людини на навколишнє середовище
- •Тестові завдання для змістового модуля №2
- •2) Ураження електричним струмом. Долікарська допомога
- •3) Бжд в умовах надзвичайних ситуацій
- •4) Отруєння, хімічні опіки
1 Вступ. Загальні положення
Основна мета контролю знань і умінь полягає у виявленні досягнень, успіхів студентів, через призму яких розглядаються недоліки у здійсненні навчальної діяльності, прогалин у знаннях; у знаходженні шляхів вдосконалення, поглиблення знань і умінь для подальшого навчання.
Дисципліна “Безпека життєдіяльності” передбачає 54год., що згідно Болонської декларації складає 2 залікові кредити. Згідно змісту матеріал дисципліни поділено на 3 змістові модулі, кожен з яких включає лекційні, практичні заняття та самостійну і індивідуальну роботи студентів. Кожен змістовий модуль завершується тестовим контролем знань і умінь студентів. Кожен студент отримує свій окремий варіант тестів перед контрольними тижнями. Для прикладу,
осінній семестр:
I рубіжний контроль (6-ий тиждень) для 1-го модуля;
ІІ рубіжний контроль (12-ий тиждень) тести для перевірки знань з другого модуля;
в кінці вивчення дисципліни ( 16-ий тиждень) тести третього модуля.
Номера запитань для кожного тестового завдання викладач підбирає самостійно.
В кінці вивчення дисципліни студент, який набрав менше 60-ти балів складає тести з усієї дисципліни. При цьому викладач не довільно, а рівномірно охоплює матеріал трьох модулів, при цьому склавши такі варіанти тестових завдань завчасно.
Тести ─ це система завдань специфічної форми і змісту, які розробляються для оцінювання тих, хто навчається з окремих модулів та курсу в цілому. Тестові завдання використовують при рубіжному (модульному) контролі, здачі заліків та екзаменів.
Засобом запобігання порушення організованої передачі тестової інформації з групи в групи є класифікація їх за темами та рівнями складності.
Проводячи аналіз використання тестових завдань при вивченні дисципліни „Безпека життєдіяльності” у студентів формуються:
уміння дати визначення;
знання законів, принципів, формул;
уміння знаходити спільні та відмінні риси явищ, процесів, об’єктів;
можливість використання формул, законів для вирішення завдань і задач;
уміння представляти матеріал графічно: у вигляді схем, графіків, діаграм, таблиць і т. і.
Для викладача даний метод тестування дає змогу:
оцінити знання великої групи студентів;
інформаційно проаналізувати ступінь засвоєння матеріалу за невеликий проміжок часу;
допомагає викладачу у виборі методики проведення заняття;
сприяє швидкому зворотньому зв’язку;
дозволяє диференціювати та індивідуалізувати роботу зі студентами.
При складанні тестових завдань враховувались такі вимоги як: визначеність, валідність, простота, однозначність і надійність.
І одночасно, як показує вітчизняна практика, оптимальним є тест з кількістю від 30 до 60 запитань, а час тестування орієнтовно рекомендується від 30хв до 100хв.
Тестовий контроль повинен бути спрямований не тільки на перевірку завчених студентами знань, але і на уміння самостійно, творчо, логічно мислити, аналізувати загальні явища, узагальнювати їх, використовувати знання на практиці, перетворювати знання в глибокі особисті переконання.
