Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки до КП.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
664 Кб
Скачать
☆

5.7 Вибір варіантів за кількісними показниками й технічними умовами

На першому етапі проектування намічені варіанти мережі порівнюють за кількісними показниками  сумарною довжиною ліній, довжиною трас і кількістю вимикачів з боку високої та середньої напруги підстан­цій за умови дотримання технічних вимог щодо рівнів напруги. Орі­єнтовно найбільша втрата напруги у нормальному режимі роботи мережі з макси-мальним навантаженням не повинна перевищувати 15 %, а в найбільш важких післяаварійних режимах у випадку вимкнення окремих ліній – 20 % від номінальної напруги мережі.

Найбільшу втрату напруги в мережі можна визначати наближено з врахуванням фак­тичних активних опорів проводів за середнього значення погон­ного реактивного опору x0 = 0,4 Ом/км. Якщо найбільша втрата напруги в мережі значно перевищує вище вказані значення, то це свідчить про необхідність підвищення попередньо вибраної напруги, чи зміни конфі­гурації мережі.

Сумарна довжина ліній і довжина трас залежить від вибраної схеми мережі, а кількість вимикачів  від вибраних схем електричних сполучень підстанцій. Слід мати на увазі, що на підстанціях районних мереж 35-220 кВ за невеликої кількості при­єднань застосовують переважно оливні вимикачі. Кількість ви­микачів на живильній підстанції А приймають рівним кількості ліній, що відходять від неї.

Кількісні показники схем мережі та значення найбіль­ших втрат напруги в нормальному і післяаварійних режимах зводять в таблиці й на підставі аналізу цих даних вибирають найбільш раціональні варіанти, які задовольняють технічні вимоги й мають кращі кількісні показники. За однакових чи близьких показ­никах доцільно вибирати варіанти з меншими втратами напруги. У результаті попереднього порівняння вибирають 2-3 кращих варі­анти для подальшого порівняння. На першій стадії порівняння варіантів, як правило, не повинні вилучатися з наступного роз­гляду варіанти кільцевих і радіально-магістраль­них мереж, а також варіанти з різними номінальними напругами мережі та різною надійністю електропостачання споживачів. Ці варіанти мають різні якісні й кількісні показники, тому їх потрібно порівнюва­ти за результатами техніко-економічних розрахунків.

5.8 Техніко-економічне порівняння варіантів мережі за зведеними дисконтованими витратами

На цьому етапі проектування проводять порівняння вибраних доцільних варіантів схем мережі за зведеними дисконто­ваними витратами, які розраховують за формулою

, (5.7)

де Ве - щорічні експлуатаційні витрати на технічне обслуго-вування й ремонт мережі;

Ввтр  річна вартість втрат електроенергії;

К  сумарні капіталовкладення на спорудження ліній і підстанцій, які ви­значають за укрупненими показниками вартості обладнання [13];

Е = 0,1 - 0,2 - ставка дисконту.

Щорічні експлуатаційні витрати на технічне обслугову-вання й ремонт ліній та підстанцій обчислюють за виразом

, (5.8)

де  норми витрат для ліній та підстанцій , значення яких наведені в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5  Витрати на технічне обслуговування й ремонт елементів електричної мережі

Номінальна напруга,

кВ

Норма витрат , %

повітряні лінії

кабельні лінії

підстанції

10

3,8

2,3

4,3

35-110

1,2

2,4

220-750

0,9

2,4

Річна вартість втрат електричної енергії дорівнює

, (5.9)

де Ц  купівельна вартість (ціна) електроенергії, грн/кВтгод.

 сумарні річні втрати електроенергії в мережі, кВтгод.

Втрати складаються з втрат енергії в лініях і трансформаторах

. (5.10)

Втрати електроенергії в лініях визначають як суму добутків втрат активної потужності Рнб в лініях у режимі найбільшого навантаження, помножену на час максимальних втрат ,

(5.11)

де значення обчислюють за емпіричною формулою

. (5.12)

Втрати електроенергії в трансформаторах визначають як суму втрат активної потужності в обмотках в режимі найбільшого навантаженні, помножених на , і втрат неробочого ходу Рх, помножених на тривалість роботи трансформаторів.

Для однотипних двообмоткових трансформаторів, увімкнених протягом року, ці втрати обчислюють за формулою

, (5.13)

де Рк, Рх - відповідно втрати короткого замикання і неробочого ходу трансформаторів;

Sнб - найбільша сумарна потужність навантаження трансформаторів;

Sном - номінальна потужність трансформаторів;

n - кількість трансформаторів.

Для триобмоткових трансформаторів і автотрансформа-торів втрати електроенергії визначають як

(5.14)

де - втрати активної потужності в обмотках ВН, СН і НН, розраховані на підставі трипроменевої схеми заміщення трансформаторів [3,4].

Під час порівняння варіантів за зведеними дисконтова-ними витратами враховують сумарну вартість основного електрооблад­нання мережі, щорічні витрати на його обслуго­вування та ремонт і вартість втрат електроенергії в лініях і трансформаторах. Допускається під час порівняння варіантів схем мережі з однаковою номінальною напругою і однотипними трансформаторами на однойменних підстанціях не враховувати вартість трансформаторів і втрат електроенергії в них, а також вартість високовольтних вимикачів напругою 10 кВ і конденсаторних установок , так як ця частина витрат є загальною для всіх варіантів.

Після визначення зведених дисконтованих витрат вибирають варіант схеми електричної мережі з найменшими дисконтованими витратами. Варіанти схем вважають економічно рівноцінними, якщо різниця дисконтованих витрат не перевищує 5%, тобто знаходиться в межах точності розрахунку. У такому випадку слід вибрати варіант з вищою номі­нальною напругою (якщо порівнювалися варіанти з різними напругами), або підвищеною надійністю , меншими капітальними вкладеннями чи меншими втратами потужності й напруги. Вибраний варіант повинен передбачати мож­ливість подальшого розвитку мережі у випадку збільшення навантаження, бути простим і зручним в експлуатації.

Результати техніко-економічних розрахунків потрібно звести в таблицю і на підставі аналізу цих результатів вибрати оптимальний варіант схеми електричної мережі.