- •1 Мета та завдання курсового проектування...4
- •Передмова
- •1 Мета та завдання курсового проектування
- •2 Вихідні дані для проектування
- •3 Зміст і обсяг курсового проекту
- •4 Розрахунок балансу активної та реактивної потужностей
- •4.1 Розрахунок споживаної активної потужності
- •4.2 Баланс реактивної потужності
- •5 Вибір схеми районної мережі
- •5.1 Загальні засади
- •4.3 Вибір потужності та розміщення компенсувальних
- •5.2 Розроблення раціональних варіантів схем мережі
- •5.3 Вибір номінальної напруги мережі
- •5.4 Вибір схем електричних сполучень знижувальних підстанцій
- •А живлення по одній лінії;
- •Відгалужувальних підстанцій
- •А з вимикачами в колі ліній;
- •Системами шин
- •І обхідною системами шин
- •5.5 Вибір знижувальних трансформаторів
- •5.6 Вибір перерізу проводів ліній електропередавання
- •5.7 Вибір варіантів за кількісними показниками й технічними умовами
- •5.8 Техніко-економічне порівняння варіантів мережі за зведеними дисконтованими витратами
- •6 Розрахунок основних режимів роботи мережі
- •7 Регулювання напруги в електричній мережі
- •8 Визначення основних техніко-економічних показників електричної мережі
- •Список рекомендованої літератури
5.7 Вибір варіантів за кількісними показниками й технічними умовами
На першому етапі проектування намічені варіанти мережі порівнюють за кількісними показниками сумарною довжиною ліній, довжиною трас і кількістю вимикачів з боку високої та середньої напруги підстанцій за умови дотримання технічних вимог щодо рівнів напруги. Орієнтовно найбільша втрата напруги у нормальному режимі роботи мережі з макси-мальним навантаженням не повинна перевищувати 15 %, а в найбільш важких післяаварійних режимах у випадку вимкнення окремих ліній – 20 % від номінальної напруги мережі.
Найбільшу втрату напруги в мережі можна визначати наближено з врахуванням фактичних активних опорів проводів за середнього значення погонного реактивного опору x0 = 0,4 Ом/км. Якщо найбільша втрата напруги в мережі значно перевищує вище вказані значення, то це свідчить про необхідність підвищення попередньо вибраної напруги, чи зміни конфігурації мережі.
Сумарна довжина ліній і довжина трас залежить від вибраної схеми мережі, а кількість вимикачів від вибраних схем електричних сполучень підстанцій. Слід мати на увазі, що на підстанціях районних мереж 35-220 кВ за невеликої кількості приєднань застосовують переважно оливні вимикачі. Кількість вимикачів на живильній підстанції А приймають рівним кількості ліній, що відходять від неї.
Кількісні показники схем мережі та значення найбільших втрат напруги в нормальному і післяаварійних режимах зводять в таблиці й на підставі аналізу цих даних вибирають найбільш раціональні варіанти, які задовольняють технічні вимоги й мають кращі кількісні показники. За однакових чи близьких показниках доцільно вибирати варіанти з меншими втратами напруги. У результаті попереднього порівняння вибирають 2-3 кращих варіанти для подальшого порівняння. На першій стадії порівняння варіантів, як правило, не повинні вилучатися з наступного розгляду варіанти кільцевих і радіально-магістральних мереж, а також варіанти з різними номінальними напругами мережі та різною надійністю електропостачання споживачів. Ці варіанти мають різні якісні й кількісні показники, тому їх потрібно порівнювати за результатами техніко-економічних розрахунків.
5.8 Техніко-економічне порівняння варіантів мережі за зведеними дисконтованими витратами
На цьому етапі проектування проводять порівняння вибраних доцільних варіантів схем мережі за зведеними дисконтованими витратами, які розраховують за формулою
,
(5.7)
де Ве - щорічні експлуатаційні витрати на технічне обслуго-вування й ремонт мережі;
Ввтр річна вартість втрат електроенергії;
К сумарні капіталовкладення на спорудження ліній і підстанцій, які визначають за укрупненими показниками вартості обладнання [13];
Е = 0,1 - 0,2 - ставка дисконту.
Щорічні експлуатаційні витрати на технічне обслугову-вання й ремонт ліній та підстанцій обчислюють за виразом
,
(5.8)
де
норми витрат для ліній та підстанцій ,
значення яких наведені в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5 Витрати на технічне обслуговування й ремонт елементів електричної мережі
Номінальна напруга, кВ |
Норма витрат
|
||
повітряні лінії |
кабельні лінії |
підстанції |
|
10 |
3,8 |
2,3 |
4,3 |
35-110 |
1,2 |
|
2,4 |
220-750 |
0,9 |
|
2,4 |
Річна вартість втрат електричної енергії дорівнює
,
(5.9)
де Ц купівельна вартість (ціна) електроенергії, грн/кВтгод.
сумарні
річні втрати електроенергії в мережі,
кВтгод.
Втрати
складаються
з втрат енергії в лініях і трансформаторах
. (5.10)
Втрати електроенергії в лініях визначають як суму добутків втрат активної потужності Рнб в лініях у режимі найбільшого навантаження, помножену на час максимальних втрат ,
(5.11)
де
значення
обчислюють
за емпіричною формулою
.
(5.12)
Втрати електроенергії в трансформаторах визначають як суму втрат активної потужності в обмотках в режимі найбільшого навантаженні, помножених на , і втрат неробочого ходу Рх, помножених на тривалість роботи трансформаторів.
Для однотипних двообмоткових трансформаторів, увімкнених протягом року, ці втрати обчислюють за формулою
,
(5.13)
де Рк, Рх - відповідно втрати короткого замикання і неробочого ходу трансформаторів;
Sнб - найбільша сумарна потужність навантаження трансформаторів;
Sном - номінальна потужність трансформаторів;
n - кількість трансформаторів.
Для триобмоткових трансформаторів і автотрансформа-торів втрати електроенергії визначають як
(5.14)
де
-
втрати активної потужності в обмотках
ВН, СН і НН, розраховані на підставі
трипроменевої схеми заміщення
трансформаторів [3,4].
Під час порівняння варіантів за зведеними дисконтова-ними витратами враховують сумарну вартість основного електрообладнання мережі, щорічні витрати на його обслуговування та ремонт і вартість втрат електроенергії в лініях і трансформаторах. Допускається під час порівняння варіантів схем мережі з однаковою номінальною напругою і однотипними трансформаторами на однойменних підстанціях не враховувати вартість трансформаторів і втрат електроенергії в них, а також вартість високовольтних вимикачів напругою 10 кВ і конденсаторних установок , так як ця частина витрат є загальною для всіх варіантів.
Після визначення зведених дисконтованих витрат вибирають варіант схеми електричної мережі з найменшими дисконтованими витратами. Варіанти схем вважають економічно рівноцінними, якщо різниця дисконтованих витрат не перевищує 5%, тобто знаходиться в межах точності розрахунку. У такому випадку слід вибрати варіант з вищою номінальною напругою (якщо порівнювалися варіанти з різними напругами), або підвищеною надійністю , меншими капітальними вкладеннями чи меншими втратами потужності й напруги. Вибраний варіант повинен передбачати можливість подальшого розвитку мережі у випадку збільшення навантаження, бути простим і зручним в експлуатації.
Результати техніко-економічних розрахунків потрібно звести в таблицю і на підставі аналізу цих результатів вибрати оптимальний варіант схеми електричної мережі.
