Контрольні питання

Шкідники

Період пошкодження. Фази рослин.

Шкодочинна стадія. Характер пошкодження

Зимуюча стадія, місце зимівлі. Кількість поколінь за сезон.

1

2

3

4

Родина Довгоносики – Curculionidae

Ряд Твердокрилі - Coleoptera

Звичайний буряковий довгоносик - Bothynoderes punctiventris Germ.

Кінець квітня – червень, сходи – змикання листків у міжряддях. Кінець травня – серпень.

Жук обгризає сім`ядолі, перегризає стеблинки, обгризає листки, рослини гинуть, посіви зряджаються, іноді гинуть. Личинки у молодшому віці перегризають корінці, у старшому – вигризають у коренеплодах ямки, при великій чисельності рослини в`януть, зменшується приріст коренеплоду, інколи рослини гинуть.

Жуки в грунті на глибині 15-45 см. За рік одне покоління.

Сірий буряковий довгоносик – Tanymecus palliatиs F.

Кінець квітня – травень. Сходи – змикання листків у рядках.

Жук обгризає сім`ядолі і листки, перегризає стеблинки у грунті, сходи зріджуються, інколи посіви гинуть.

Жуки та личинки різного віку в грунті на глибині 15-50 см. Генерація дворічна.

Чорний буряковий довгоносик – Psalidium maxillosum F.

Кінець квітня – вересень, сходи – технічна стиглість.

Жук обгризає сім`ядолі і листки, перегризає стеблинки.

Жуки і личинки в грунті на глибині до 30-40 см. Генерація дворічна.

Родина Листоїди – Chrysomelidae

Ряд Твердокрилі - Coleoptera

Звичайна бурякова блішка - Chaetocnema concinna March.

Кінець квітня – середина травня, липень, сходи – змикання листків у міжряддях, формування коренеплоду.

Жук у сім`ядолях і листках вигризає виразки, часто пошкоджує точку росту. Пошкодженні сім`ядолі засихають, рослини гинуть. Жуки нового покоління вигризають асиміляційну діяльність листкового апарату в період інтенсивного приросту коренеплоду.

Жуки у поверхневому шарі грунту, під рослинними решками, межах, ярах, узлісся тощо. За рік одне покоління.

Бурякова щитоноска – Cassida nebulosa L.

Кінець квітня – серпень, сходи – змикання листків у рядках, змикання листків у міжряддях.

Середина травня – червень, 4-5 пар листків – змикання листків у рядах.

Жук обгризає по краях сім`ядолі і листки. Молоді – вигризають у листках віконця.

Личинка вигризає на пластинках листків з нижнього боку віконця.

Жуки під рослинними рештками і під опалим листям у полезахисних насадженнях. Два покоління за рік.

Родина Сновиги - Anthomyidae

Ряд Двокрилі - Diptera

Бурякова мінуюча муха - Pegomyia betae Curt.

Травень – червень, липень – серпень, 2-3 при листків – змикання листків у рядах, змикання листків у міжряддях.

Личинка пошкоджує паренхіму, утворюється міна у вигляді світлих плям, з підсиханням вона буріє та розривається.

Личинки в несправжньококонах в грунті на глибині 3-10 см. За рік 2-3 генерації

Родина Афіди – Aphididae

Ряд Рівнокрилі хоботні - Homoptera

Бурякова листкова попелиця - Aphis fabae Scop.

Середина травня – липень, 2-3 пари листків – змикання листків у міжряддях.

Самки і личинки висисають соки із листків та стебел; листки скручуються, жовтіють, а згодом засихають; стебла насінників припиняють ріст і розвиток. Сприяють поширенню вірусних хвороб.

Запліднені яйця біля основи бруньок на пагонах бруслини, калини, жасмину. На цих рослинах розмножуються в 2-3 поколіннях.

Родина Сліпняки – Miridae

Ряд Напівтвердокрилі - Hemiptera

Буряковий клоп - Polymerus cognatus Fieb.

Квітень – червень – вересень, сходи – змикання листків у міжряддях.

Імаго, личинка у період сходів пошкоджує точку росту рослин, рослина гине або утворює багато головчастий коренеплід. На насінниках уколи в стебла викликають відставання в рості і розвитку, інтенсивне утворення бокових гілок. У місці уколів утворюються бурі плями. Сприяють поширенню вірусних хвороб.

Яйця в тканинах стебел, жилок різних рослин, але переважно на багаторічних бобових травах (люцерна, еспарцет, конюшина). За рік 2-3 генерації.

Родина Різношкірі нематоди – Heteroderidae

Ряд Тіленхіди - Tylenchidae

Бурякова нематода - Heterodera schactii Schm.

Кінець квітня – вересень. Сходи – технічна стиглість

Шкодять личинки. Пошкоджені рослини цукрових буряків відстають у рості, листки жовтіють, в'януть і нерідко рослини гинуть. На коренеплодах замість загиблих внаслідок пошкоджень личинок надмірно розвиваються нові, утворюючи характерну «бородатість» коренів. Маса пошкоджених коренів та цукристість значно зменшуються.

Цисти (відмерлі самки, тіло яких покрито щільною оболонкою – кутикулою) з яйцями (до 600 шт.)