- •Тема 1: «Предмет і метод мікроекономіки»
- •1. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії.
- •2. Обмеженість ресурсів та необхідність вибору.
- •3. Предмет мікроекономіки. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на макрорівні.
- •4. Методи мікроекономічних досліджень. Мікроекономічний аналіз.
- •Тема 2: «Ринкова система: зміст і структура»
- •2. Визначення ринку та його функцій. Умови функціонування ринку.
- •3. Класифікації ринків за різними ознаками.
- •Тема 3: «Потреби, блага, корисність»
- •1. Потреби та їх класифікація.
- •4. Форми та методи конкурентної боротьби. Ринкова кон’юнктура.
- •2. Блага та їх класифікація.
- •3. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага. Закон спадної граничної корисності.
- •Тема 4: «Попит і пропозиція в механізмі ринку»
- •1. Попит: сутність, функція, крива, закон.
- •2. Пропозиція: сутність, функція, крива, закон. Еластичність d I s.
- •3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Контроль за цінами.
- •Тема 5: «Аналіз поведінки споживача»
- •1. Характеристика поведінки споживача.
- •2. Кардиналістський підхід (кількісний) у визначенні споживацьких переваг.
- •3. Ординалістський підхід (порядковий) у визначенні споживацьких переваг.
- •4. Зміна стану рівноваги споживача при зміні його доходу і цін благ.
- •5. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •Тема 6: «Мікроекономічна модель фірми»
- •1. Концепція фірми у мікроекономічній теорії.
- •2. Фірма як суб’єкт ринкової економіки. Фактори виробництва. Виробнича функція.
- •3. Виробнича функція з одним змінним фактором. Закон спадної віддачі факторів виробництва. Рівновага виробника з точки зору рівності зваженої продуктивності факторів виробництва.
- •4. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта, ізокоста. Гранична норма технічного заміщення. Графічне та алгебраїчне зображення рівноваги виробника.
- •Тема 7: «Витрати виробництва та прибуток фірми»
- •1. Витрати виробництва у короткостроковому та довгостроковому періодах. Їх графічне зображення.
- •Тема 8: «Модель фірми в умовах досконалої і недосконалої конкуренції»
- •1. Фірма в умовах ринку досконалої конкуренції.
- •2. Фірма в умовах ринків недосконалої конкуренції.
- •Тема 9,10: «Ринки факторів виробництва»
- •1. Загальна характеристика факторних ринків. Принципи формування попиту і пропозиції на факторних ринках.
- •2. Ринок праці, землі, капіталу та їх особливості.
- •Тема 11: «Загальна рівновага та ефективність»
- •1. Ринкова рівновага за Вальрасом.
- •2. Ефективність за Парето.
- •3. Теореми економіки добробуту.
3. Предмет мікроекономіки. Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на макрорівні.
Мікроекономіка вивчає економічні відносини, пов’язані з ефективним використанням обмежених ресурсів і прийняття рішень окремими суб’єктами економіки в умовах альтернативного вибору. Тобто предметом мікроекономіки як науки є економічна поведінка людей, яка закріплюється адекватних інститутах і суспільних структурах. В якості ключових інституті виступають ринок, власність, держава. Мікроекономіка виходить з двох основних посилок:
1. економічного атомізму, тобто зосереджує свою увагу на поведінці економічних суб’єктів, які приймають і реалізують свої рішення в процесі економічної діяльності;
2. економічного раціоналізму, сутність якого полягає в припущенні оцінки економічними агентами своїх вигод і витрат, порівняння яких в процесі прийняття рішень дає можливість встановити більш ефективні дії конкретного економічного агента, забезпечуючи max корисність. Мікроекономіка ставить такі ж питання, як і політекономія: Що? Як? І Для кого? виробляти . Але додає ще такі питання як Хто отримує те, що виробляється? Який обсяг ресурсів використовувати для поточного споживання, а який для майбутнього?
Основи мікроекономіки закладалися австрійською школою (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк), німецькими вченими (Госсен), значний вклад в розвиток внесли англійські (А. Маршалл, А. Пігу, Дж. Хікс), американські (Дж. Б. Кларк), італійські (В. Парето), швейцарські (Л. Вальрас) економісти.
Сучасна мікроекономіка складається з 4-х частин:
І. Присвячена аналізу закономірностей утворення споживацького попиту, розвитку теорії граничної корисності.
ІІ. Аналізує пропозицію в першу чергу з точки зору поведінки окремої фірми і формування її витрат в певних умовах.
ІІІ. Присвячена аналізу співвідношення попиті і пропозиції в залежності від різних форм ринків.
ІV. Вивчає теорії розподілу, аналізує ринки і проблеми ціноутворення факторів виробництва.
Мікроекономіка дає уявлення руху індивідуальних цін і має складну систему зв’язків, яка має назву ринковий механізм.
Об’єктом мікроекономіки як науки є окремі господарські одиниці, основними з яких є підприємства (фірми), різні типи ринкових структур, умови часткової та загальної рівноваги.
Суб’єктами виступають домогосподарства, підприємства, держава.
Домогосподарства – об’єднання свідомо організованих індивідів на основі спільного формування її використання ресурсного потенціалу та бюджету на принципах взаємодопомоги.
Підприємства – це будь-які суб’єкти господарювання, які виробляють економічні блага з метою отримання прибутку в умовах використання обмежених економічних ресурсів.
Держава здійснює урядовий вплив на економічне життя окремих господарських одиниць, регулюючи відносини між всіма суб’єктами.
В мікроекономіці прийнято вважати, що економічні суб’єкти діють раціонально, їх основним мотивом є максимізація безпосередньо матеріальної вигоди, яку можна вимірювати конкретним показником. Для фірми – це показник прибутку, для покупця – споживацький надлишок, для інвестора – віддача від капітальних вкладень. Раціональними вважаються всі дії, які збільшують вигоду. Всі взаємозв’язки між суб’єктами визначаються ринковими відносинами.