Література

1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. - 448 с.

2. Загородній А.Г., Стадницький Ю.І. Менеджмент реальних інвестицій: Навч. посіб. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 209 с.

3. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2002. - 457 с.

4. Серов В.М. Инвестиционный менеджмент: Учеб. пособие. – М.: Инфра-М, 2000. – 160 с.

5. Федоренко В.Г., Гойко А.Ф. Інвестознавство: Підручник / За наук. ред. Федоренка В.Г. – К.: МАУП, 2000. – 408 с.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття “реальні інвестиції”.

2. Які види реальних інвестицій Вам відомі?

3. У яких формах здійснюється реальне інвестування?

4. У чому полягають особливості здійснення реальних інвестицій?

5. Назвіть основні етапи процесу формування політики управління реальними інвестиціями.

Тема 5. Інноваційна форма інвестицій

5.1. Поняття інновації і інноваційного процесу.

5.2. Класифікація інновацій.

5.3. Інноваційна діяльність.

5.4. Основні напрями державної інноваційної політики.

Мета: розглянути поняття інновації, інноваційного процесу і охарактеризувати загальну модель інноваційного процесу; надати класифікацію інновацій; розглянути особливості здійснення інноваційної діяльності та її види; ознайомитися з основними напрямами державної інноваційної політики в Україні.

5.1. Поняття інновації і інноваційного процесу

У світовій економічній літературі “інновація” інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, що втілюється в нових продуктах і технологіях. Специфічний зміст інновації складають зміни, а головною функцією інноваційної діяльності є функція зміни.

Можна виділити п'ять основних типових змін:

1. Використання нової техніки, нових технологічних процесів чи нового ринкового забезпечення виробництва.

2. Впровадження продукції з новими властивостями.

3. Використання нової сировини.

4. Зміни в організації виробництва і його матеріально-технічного забезпечення.

5. Поява нових ринків збуту.

Інноваційний процес – це процес створення, освоєння і поширення інновацій.

Для інновації важливі три властивості: науково-технічна новизна; виробнича застосовність; здатність до комерційної реалізації.

Отже, науково-технічні інновації повинні: а) мати новизну; б) задовольняти ринковому попиту і приносити прибуток виробнику.

Модель інноваційного процесу можна представити наступним чином:

ІП = ФД  ПД  Р  Пр  Б  Ос  ПВ  М  Зб,

де ІП – інноваційний процес;

ФД - фундаментальне (теоретичне) дослідження;

ПД - прикладні дослідження;

Р - розробка;

Пр - проектування;

Б - будівництво;

Ос - освоєння;

ПВ - промислове виробництво;

М - маркетинг;

Зб - збут.

Початковою стадією інноваційного процесу є фундаментальне (теоретичне) дослідження (ФД) – це діяльність, спрямована на одержання і переробку нових, оригінальних, доказових результатів і інформації. Воно є фундаментом інноваційного процесу.

Фундаментальні дослідження, як правило, втілюються в прикладних дослідженнях (ПД). Прикладні дослідження – це втілення знань в процесі виробництва, створення нового продукту, технологічної схеми та ін.

У результаті розробок створюються конструкції нових машин і устаткування, що плавно переходить у фази: проектування (Пр), будівництво (Б), освоєння (Ос) і промислове виробництво (ПВ). Фази маркетингу (М) і збуту (Зб) пов'язані з комерційною реалізацією результатів інноваційного процесу.