7. Напрямки використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Кошти загальнообов'язкового. державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням, направляються на:

виплату застрахованим особам допомоги за тимчасовою непрацездатністю, вагітністю і пологами, при народженні дитини і в разі догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

на поховання;

фінансування санаторно-курортного лікування й оздоровлення застрахованих осіб і членів їхніх родин;

створення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;

забезпечення поточної діяльності і утримання органів фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

Розмір страхових внесків щорічно з представленням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках для:

роботодавців — до сум фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що підлягають оподаткуванню;

найманих робітників -— до сум оплати праці, що включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню;

застрахованих осіб, зазначених у частинах другої і третьої статті 6 Закону, — до сум оподатковуваного податком доходу (прибутку).

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), встановлюваної Кабінетом Міністрів України і розрахунковою величиною при вирахуванні допомоги за тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю і пологами.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням, є страхувальники і застраховані особи.

Страхувальники — юридичні і фізичні особи, які набувають статусу платників страхових внесків у фонд із дня їхньої реєстрації у виконавчих дирекціях відділень фонду.

Страхувальники-роботодавці сплачують у фонд різницю між нарахованими для роботодавців і найманих робітників страховими внесками і витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення і соціальних послуг застрахованим особам відпові­дно до діючого закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць — у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

У випадку недостатності коштів у страхувальників-роботодавців для виплати заробітної плати і сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків у Фонд здійснюється пропорційно до сум заробітної плати.

У випадку незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків у Фонд одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів у Фонд суму несплачених страхових внесків.