Ілюзія невразливості

Групова раціоналізація

Самоцензура

Р

Віра у внутрішню етику групи

Ілюзія єднання

Прямий тиск на дисидентів

Стереотипне сприйняття інших груп

ис. 7 Принципи групового мислення

Три типи групової згуртованості:

1. В умовах особистої прихильності менеджери намагаються стимулювати групову ефективність, комплектуючи групи з працівників, які симпатизують один одному.

2. В умовах престижу увага членів групи звертається на престижне становище в колективі.

3. В умовах виробничого завдання у членів групи стимулюється внутрішня потреба якісного виконання свого завдання.

Негативні сторони групової згуртованості:

- коли обєднанні зусилля групи при виконанні завдання достатньою мірою не стимулюються (завдання настільки непривабливе, що група згуртовується з метою ухилення від його виконання);

- коли групова згуртованість може призвести до зниження ефективності у престижних групах.

Знання процесу міжгрупової динаміки може бути проблематичним, якщо не вивчати фактори, що впливають на міжгрупові стосунки:

3. Управлінські проблеми та дії в процесі групового розвитку

Рис.8 Управлінські проблеми та дії в процесі групового розвитку

Тимчасовий процес групового розвитку	Стадії групового розвитку
Група в період становлення Зріла група	Формування групи Стадія штурму “хаосу” Первинна інтеграція Повна інтеграція

Дії менеджера щодо підвищення групової згуртованості	Дії менеджера щодо зниження групової згуртованості
Домогтися погодження відносно групових цілей	Домогтися розбіжностей відносно групових цілей
Підвищити однорідність членства групи	Підвищити різнорідність членства групи
Підвищити взаємодію членів групи	Обмежити взаємодію членів групи
Зменшити розмір групи	Збільшити розмір групи
Організувати змагання з іншими групами	Заохочувати окремих членів групи, а не групу в цілому
Заохочувати групу в цілому, а не окремих її членів	Уникати фізичної ізольованості групи
Використовувати фізичну ізольованість групи від інших груп	Виділяти домінуючих членів групи
	Розформувати групу

Проблеми індивідуального входження в групу

Проблеми членства	Пропонують відповіді
Участь	Чи хочу я брати участь? До якої міри?
Цілі	Чи поділяю я цілі групи? Чи стануть групові цілі моїми?
Контроль	Хто оцінює рішення? Якою мірою я можу впливати на те, що відбувається?
Взаємовідносини	Наскільки ми станемо однодумцями? До якої міри я хочу зблизитися?
Процеси	Чи зможу я виразити незгоду? Як будуть розв’язуватися конфлікти? Чи вільний обмін інформацією?

Групове міркування – тенденції до втрати самокритичності і завищення самооцінки в групі. Шляхи управлінської протидії груповому міркуванню:

1. Формування підгруп, які працюють під керівництвом різних лідерів над спільною проблемою.

2. Залучення незалежних експертів для аналізу і оцінки групової діяльності.

3. Заохочення при обговоренні групової проблеми альтернативних пропозицій і взаємних заперечень.

4. Практикування повторних обговорень групових проблем, вирішення яких вже відпрацьовано.

Формування команд – це послідовність дій, спрямованих на збирання й аналіз даних щодо функціонування групи, внесення відповідних змін з метою підвищення ефективності діяльності групи.

Проблеми індивідуального входження в групу

Рис. Типовий цикл формування команди