1.1. Програма проведення дослідження
На першому етапі дослідження нами було зібрано та проаналізовано літературні та електронні джерела інформації, що стосуються основних забруднювачів ґрунтів та біотестування. Ми розглянули хімічний склад, основні полютанти ґрунтів особливості використання рослин для біотестування ґрунтів техногенно забруднених територій. За результатами аналітичного огляду джерел було підготовлено перший розділ роботи.
Наступним етапом дослідження стало визначення техногенно забруднених територій м. Кам’янки, відбір 11 проб ґрунтів та приготування їх водних витяжок.
На третьому етапі нами було проведено фітотестування відібраних проб ґрунтів з використанням в якості тест-об’єктів пшениці, крес-салату, редису та визначено дружність проростання тест-об’єктів через 24, 48, 72 години, величину середніх показників наземної та підземної частин проростків тест-культур.
Завершальним етапом нашого дослідження стала статистична обробка отриманих результатів та формулювання висновків.
1.2. Методика проведення дослідження
1.2.1. Відбір проб ґрунту
Відбір проб здійснювався згідно Міждержавних стандартів 2003 р. 13.080.01 – Якість ґрунту та ґрунтознавства в цілому: 17.4.3.01 – 83 Охорона природи. Ґрунти. Загальні вимоги до відбору проб, та 28168 – 89 Ґрунти. Такі методи відбору проб застосовуються при агрохімічному обстеженні, загальному та локальному забрудненнях, навколо підприємств-забруднювачів, поблизу автомобільних трас, тощо.
Обстеження земель навколо підприємств-забруднювачів та поблизу автомобільних трас проводиться згідно «Методики суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України».
Відбір проб ґрунту проводився з кожної моніторингової точки в суху погоду за правилом “конверту”, на відстані у точках приблизно через 500 метрів від підприємства. Усього було відібрано по 3 проби у кожному секторі, маса кожної проби склала приблизно 1 кг ґрунту.
1.2.2. Приготування водної витяжки ґрунту
1. В склянку на 250 мл помістили 30 г просушеного та охолодженого до кімнатної температури ґрунту.
2. Додали до ґрунту 150 мл дистильованої води (5 мл води на 1 г ґрунту).
3. 3-5 хвилин премішували вміст склянки.
4. Відфільтрували вміст склянки, при чому перші декілька мл фільтрату зливали, так як в ньому зібрані солі і забруднювачі з фільтра.
1.2.3. Метод ростового тесту
У якості тест-культури нами використовувались редис (Raphanus sativus L.), крес-салат (Lepidium sativum L.) та пшениця (Triticum aestivum L.). Тривалість досліду становила 3 доби в умовах термостату при t˚ = 23 ˚С
Тестування зразків ґрунту проводилось у чашках Петрі, на дно яких було покладено аркуш фільтрувального паперу, на якому рівномірно розміщено 10 насінин тест-культури. У кожну чашку Петрі заливали 5 мл досліджуваних витяжок. Дослід закладався у 3-кратній повторюваності. Дружність проростання тест-об’єктів визначалась через 24, 48, 72 години.
Через 72 години проводились виміри підземної та наземної частини проростків.
Фітотоксичний ефект визначався у відсотках щодо довжини кореневої або стеблової системи, кількості ушкоджених рослин або кількості сходів і розраховувався за формулою:
де Хконтр. – показник для проростків на контрольному ґрунті;
Хдосл. – показник для проростків на досліджуваному ґрунті.
РОЗДІЛ 2
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для оцінки токсичності ґрунтів околиць м. Кам’янки, відповідно до мети та завдань роботи, нами було проведено ряд дослідів по біотестуванню методом проростків тест-рослин.