5. Що є джерелами негативних впливів на економічну безпеку підприємства?

• Свідки чи несвідомі дії окремих осіб і суб’єктів господарювання (органів державної влади, конкурентів та інших організацій)

• Збіг об’єктивних обставин (форс-мажор, наукові відкриття, технологічні розробки та ін.)

6. Які є види загроз економічної безпеки підприємства?

В залежності від можливості прогнозування: передбачувані, непередбачувані.

В залежності від джерела виникнення: об’єктивні, суб’єктивні.

В залежності від можливості запобігання: форсмажорні, нефорсмажорні.

За імовірністю настання: явні, латентні (приховані).

За природою виникнення: політичні, економічні, правові, екологічні і т.д.

В залежності від величини втрат або шкоди: ті, що викликають труднощі; значні; катастрофічні.

За ознакою віддаленості за часом: безпосередня, близька, далека, в просторі.

Залежно від сфери виникнення загроз: зовнішні (несприятлива зміна політичної ситуації, макроекономічні потрясіння, зміна законодавства, що впливає на умови господарської діяльності, протиправні дії кримінальних структур, використання недобросовісної конкуренції, промислове шпигунство, протизаконні фінансові операції, крадіжки фінансових коштів, пошкодження майна), внутрішні.

7. Охарактеризуйте суб’єкти та об’єкти економічної безпеки підприємства.

Об’єкти – держава, її економічна система і всі її природні багатства, суспільство з усіма його інститутами, особистість.

Суб’єкти – функціональні і галузеві міністерства і відомства, податкові і митні служби, банки, біржі, фонди і страхові компанії, відповідні комітети, а також виробники і продавці продукції, робіт і послуг, обєднання споживачів, недержавні центри громадського контролю.

8. У чому полягає державне регулювання забезпечення економічної безпеки підприємства?

Державне регулювання робить найбільш помітний і значний вплив на формування економічної безпеки підприємства, при цьому, використовуючи прямі і не­прямі важелі впливу.

Непряме регулювання керування діяльністю підприємств формує систему моти­вацій, створює стимулюючі умови для їхньої діяльності.

Форми непрямого управління підприємством:

• податкова система;

• цінова і фінансово-кредитна політика;

• державне замовлення.

До прямого державного регулювання належить розробка нормативних актів, по­ложень, заходів, що роблять безпосередній вплив на діяльність підприємства.

Основні напрямки державного регулювання діяльності підприємств — забезпечення правової основи діяльності підприємств:

• проведення досліджень ринку;

• проведення інвестиційної політики;

• формування систем оподатковування;

• формування і розвиток інфраструктури підприємств;

• регулювання інноваційних процесів;

•фінансова підтримка у формі державних гарантій, забезпечення іноземних кредитів.

Правову основу діяльності підприємств складають закони, що регулюють пра­вові відносини між державою і підприємствами, укази і постанови органів влади з питань господарської діяльності підприємств.

9. Якою є структура економічної безпеки підприємства?

Структура ЕБП включає внутрішньовиробничі та позавиробничі складові.

Внутрішньовиробничі включають: фінансова, кадрова, техніко-технологічна, правова і політична, інформаційна, екологічна, силова складова.

Позавиробничі включають:

• Ринкова безпека, яка характеризує ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, які генеруються ринковим середовищем – це захист від неефективно обраної поведінки на ринку, помилок у товарній у збутовій політиці.

• Інтерфейс на безпека – характеризує надійність взаємодії з економічними контрагентами (постачальники, інвеститори, споживачі і т.д.)