• знання як домінуюча сила розвитку суспільства:

• постає конфлікт між знаннями і некомпетентністю; знання стають головним чинником соціальних змін; зростає значення вищих навчальних закладів.

5

• створення нових інтелектуальних технологій:

Ф генна інженерія; ' тонування.

Вчені соціологи досліджуючи мешканців землі у 1970 р. визначили, що мешкали; Землі розділені не т-льки за

расовою, ідеологічною, чи релігійною ознаками, але також, у певному сенсі і в часі. Вивчаючи населення планети вони виділяли групу людей, які все ще жили мисливством і рибальством. Інші, Ог більше, покладаються, -.а сільське господарство. Вони живуть приблизно так само, як жили їх предки сотні років тому. Це люди минулого і становлять приблизно 70% населення Землі. Понад 25% населення земної кулі живуть у промислово розвинутих країнах. Вони живуть сучасним життям. Вони продукт першої половини XV ст. Вони люди сучасного.

Решта 2-3% населення планети не можна назвати ні людьми минулого, ані людьми сучасного. У головних технологічних і культурних центрах, в Нью — Йорку, Лондоні, Токіо про мільйони людей можна сказати що еони живуть у майбутньому. Це періиопрохідці самі того не усвідомлюючи, живуть так, як інші будуть >;-ити лише завтра. Вони розвідники людства, перші громадяни суперіндустріального суспііьства. Сьогодні бііьш ніж через чверть століття, у суспільстві, яке називається суперіпдустріальним. проживає уже майже 30% людс тва.

Якщо суспільство розвивається, то воно неминуче повинно і занепадати, руйнуватися. Руйнування суспільства - це втрата ним здатності до само відтворення. Якщо, скажімо, проаналізувати розпад Австро - Угорщини у 1918 р. чи СРСР у 1991р., то помітно, що в обох випадках була втрачена здатність відтворення єдності сошальних відносин на певній території. Руйнування суспільства супроводжується різноманітними видами порушень у пінні єно - нормативній системі суспільства.. Цей процес у соціології має назву аномія.

Аномія ( з давньогрецької - беззаконня, “відсутність норм”) - такий стан су спільства, за якого значна частина його членів, знаючи про існування обов’язків суспільних норм, ставляться до них негативно або байдуже. Стан аномії можливий як внаслідок погіршення життя, кризи, так і за умов матеріального добробуту' у суспільстві.

При аномії:

• індивід випадає з ритму, втрачає здатність пристосовуватися до нового стану і нових вимог

суспільства;

• зникають чіткі норми і правила поведінки;

» руйнуються суспільні цінності.

Як наслідок - зростання злочинності, порушень правил поведінки і норм моралі.

Деякі вчені вважають, що цивілізації, як люди, народжуються, розквітають, старіють і занепадають

На їх думку кожна цивілізація існує приблизно 1000 років, а оскільки західна культура зародилась 9<Х> р н.е

тої занепад вже не загарами.

2. Соціальна структура суспільства.

Суспільство складна соціальна будова, яка характеризу ється організованою цілісністю і багатозначними людськими відносинами. Внутрішня картина цієї соціальної будови віддзеркалюється в її соціальній структурі.

Соціальна структура суспільства - це сукупність його елементів і взаємозв’язків між ними (взаємодія мвж групами , організаціями, соціальними інститутами. Іншими словами це внутрішній устрій суспільства. Соціальна структура є результатом тривалої соціальної взаємодії людей.

Елементи соціальної структури:

• Індивіди

• Соціальні взаємодії

• Соціальні відносини

• Соціальні групи

• Соціальні інститути

• Соціальні організації

й (L

АЖ

Соціальна група - специфічне поняття соціології, що означає певну⁷ сукупність людей, яю мають природні і соціальні ознаки і об’єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і тенденціями, систем:*: rtcs-- відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними інститутами. Для виникнек:- ; — необхідна внутрішня організація, мета, конкретні форми соціального контролю, зразки діяльності.

Соціальний інститут (соціальна інституція - від лат. institution - улаштування, установлення) - певним чином організована, і узгоджена форма суспільних відносин, орієнтована на задоволення соціально значимих потреб .

Соціальні інститути створюють можливість для задоволення потреб всіх соціальних суб’єктів. Вони гарантують виконання необхідних функцій і виключення небажаних (з точки зору суспільства) форм соціальної поведінки, сприяючи безперервності та спадковості соціального життя.

Саме через той або інший соціальний інститут забезпечується організація і регулювання діяльності людей. Соціальний інститут означає сукупність норм, що регулюють, соціально - правові відносини.

Значення соціальних інститутів у тому й полягає, що вони забезпечують цілісність і нормальне функціонування суспільства.

Які функції виконує соціального інституту ? Основними є такі:

• створення можливостей для задоволення різних потреб людей;

• регуляція дій людей у межах суспільних відносин,

• тобто забезпечення виконання бажаних і недопущення небажаних дій;

• закріплення й відтворення певної сукупності суспільних відносин;

• створення умов для спілкування індивідів, передачі інформації.

Сучасне суспільство високоінституціоналізоване. Кожен із нас користується послугами різних інститутів. Основними з них є: економічні, покликані виробляти й розподіляти товари і послуги; політичні, що регулюють доступ до влади та її використання; родинні інститути, що мають справу зі шлюбом, сім'єю, соціалізацією молоді і т. ін.

Кожен соціальний інстшут виникає і функціонує, виконуючи певну⁷ соціальну потребу. Якщо якась суспільна потреба стає незначною або зовсім зникає, то і зникає потреба в існуванні цього інституту.

Зародження і падіння соціальних інститутів можна розглянути на прикладі інституту⁷ дворянських дуелей. Дуелі були певним методом з’ясування стосунків між дворянами в період з 16 по 18 ст. Цей інстшут виник у зв’язку з потребою захисту честі, підтримував ідеологію незаплямованої дворянської честі, передбачав достатньо жорсткі норми захисту кодексу честі (отримуючи виклик на дуель дворянин, або приймав його, або з ганьбою покидав світське життя) . Але з розвитком суспільних відносин змінювались етичні норми в суспільстві, захистити гідність виявилось можна не тільки зі зброєю в руках.

Суспільство — цілісна система інститутів, взаємодія яких забезпечує йому можливість функціонування і

розвитку.

І як головні, розглядаються інститути, сформовані для розв'язання основних проблем, що зустрічаються в кожній з цих сфер. Це - сім'я, економіка політика релігія, освіта.

• Головними функціями соціального інституту сім’ї є народження дітей, а також задоволення особистих потреб членів сім'ї.

• Соціальний інститут економіки забезпечує виробництво, обмін і розподіл товарів і послуг.

• Соціальний інститут політики виконує функцію захисту⁷ громадян один від одного і від іноземних ворогів.

• Соціальний інститут релігії забезпечуй сукупність поділяємих цінностей та виконання ритуалів, які у традиційному, одноконфесійному суспільстві підтримують солідарність та згоду.

• Соціальний інститут освіти забезпечує передавання молоді набутків культури, знання, здобутого предками.

• Соціальний інститут медицини, головна функція якого- лікування хворих та охорона здоровя

• Соціальний інститут науки - функція якого- здобуття знання про природу і соціальний світ.

• Соціальний інститут права , головна функція якого - встановлення соціального контролю.

• Військовий соціальний інститут , функція якого - напад або захист від нападу зовнішніх ворогів

суспільства.

Інститути	Функції	Основні ролі	Заклади, установи, місця.	Символи
Сімейно-шлюбні	Турбота, виховання дітей	Батько Мати Дитина	Будинок, квартира, їх обстановка	Обручки Заручини Контракт
Економічні	Здобування їжі. одягу, житла. Виробнича прибутковість	Роботодавець Найманий робітник Покупець Продавець	Фабрика Офіс Магазин	Гроші Торгівля Марка Реклама
Політичні	Підтримка законів, правил та стандартів	Законодавець Суб'єкт права	Громадські будівлі та місця	Прапор Кодекс Партія
Релігійні	Сприяння соборним відносинам та установкам, поглиблення віри	Священик Прихожанин	Собор Церква	Хрест Вівтар Біблія
Освіта	Соціалізація людей, залучення до базових' цінностей та практик	Учитель Учень Студент Викладач	Школа Коледж Підручник	Диплом Ступінь Знання

Основні страти	Рівень добробуту	Основне коло людей
Вищий клас	Дуже високий	Правляча еліта, крупні бізнесмени, банкіри, фінансисти, частина творчої інтелігенції.
Умовно середній клас	Від заможного до задовільного (до такого, що дозволяє задовольнити основні соціальні потреби)	Середні і дрібні підприємці, основна маса інтелігенції люди з постійною зайнятістю і регулярним одержанням доходу.
Нижчий клас	Низький	Як правило, наймані працівники зайняті некватіфікованою працею, тимчасово безробітні. Люди, що живуть на межі бідності.
Андер - клас	Дуже низький	Частіша зайнятих найбільш непрестижною працею, хронічно безробітні, бомжі. Люди знаходяться поза межею бідності.