- •Методичні вказівки
- •«Основи теорії плавки»
- •6.090403 «Ливарне виробництво чорних та кольорових металів»
- •1 Склад пояснювальної записки
- •2 Технологія плавка сталі в дугових печах
- •2.1.Коротка характеристика ливарної вуглецевої сталі
- •2.2. Плавка сталі в дугових печах
- •3 Основні положення технології плавки в дуговій печі з основний футеровкой
- •4 Вибір шихтових матеріалів
- •5 Розрахунок плавки сталі в дуговій печі
- •5.1. Визначення середнього складу шихти
- •5.2. Розрахунок складу шихти для розплавлювання
- •5.3. Період плавлення шихти
- •5.3.1. Окислювання домішок і визначення складу металу по розплавлюванні
- •5.3.2. Визначення потреби в газоподібному кисні
- •5.3.3. Утворення й склад шлаків періоду розплавлювання
- •5.4. Окисний період плавки
- •5.4.1. Окислювання елементів шихти
- •5.4.2. Потреба в газоподібному кисні
- •5.4.3. Розрахунок кількості шлаків
- •5.4.4. Потреба в шамотному бої
- •5.4.5. Надходження в шлаки заліза
- •5.5. Кількість газів і періоду (плавлення й окислювання)
- •5.6. Матеріальний баланс 1-го періоду (плавлення й окислювання)
- •5.7. Відбудовний період плавки
- •5.7.1. Визначення кількості шлаків
- •5.7.2. Розкислення стали
- •5.8. Матеріальний баланс 2-го періоду
- •5.9. Матеріальний баланс плавки
- •6 Визначення геометричних параметрів, вибір футерівки, розрахунок енергетичних параметрів дугової сталеплавильної печі
- •6.1. Призначення та характеристика дугових сталеплавильних печей
- •6.2. Визначення основних геометричних параметрів робочого простору дугової печі
- •6.2.1. Структура робочого простору
- •6.2.2. Форма, розміри і об'єм ванни
- •6.2.3. Форма і розміри плавильного простору
- •Таким чином, обєм завалки складе
- •Якщо VвпVз, то розрахунки виконані вірно, якщо ж ні – потрібно повернутися до попередніх розрахунків і знову провести необхідні дії.
- •6.2.4. Діаметр розпаду електродів
- •6.3. Футерівка дугової печі та основні габаритні параметри печі
- •6.3.1. Футерівка подини та укосів
- •6.3.2. Футерівка стін
- •6.3.3. Склепіння
- •Висота центральної частини склепіння над рівнем укосів складає
- •6.4. Порівняння конструктивно-розрахункових параметрів проектованої печі з даними промислових агрегатів
- •Характеристика робочого простору дугових сталеплавильних печей
- •6.5. Розрахунок енергетичних параметрів дугової сталеплавильної печі
- •6.5.1. Розрахунок теплових втрат
- •6.5.2. Розрахунок потужності пічного трансформатора
- •6.5.3. Визначення ступенів вторинної напруги , номінального струму і діаметру електродів
- •6.5.4. Порівняння вибраних енергетичних параметрів з параметрами діючих печей
- •7 Правила оформлення пояснювальної записки
- •«Основи теорії плавки»
5.5. Кількість газів і періоду (плавлення й окислювання)
У плині першого періоду утвориться СО:
- від окислювання вуглецю:
(0,124+0,328) ∙(28/12)=1,055 кг,
де: 0,124 кг– кількість вуглецю, що окислився, у період плавлення (табл. 14); 0,328 кг – кількість вуглецю, що окислився, в окисний період (табл. 16).
- від витрат електродів й електродного бою:
0,57∙0,99∙0,25+0,56∙0,99=1,623 кг,
де 0,57 кг – витрата електродного бою (табл. 12); 0,56 кг (приймається) – витрата електродів у перший період; 0,99 – зміст вуглецю в електродному бої; 0,25 - коефіцієнт нєусваємості вуглецю.
- усього утвориться СО:
1,059+1,623=2,682 кг.
Потрібно кисню на утворення СО від електродів:
0,56∙0,99∙16/12=0,739 кг
Вихід і склад металу до кінця окисного періоду, кг (п.5.4.1):
|
кг |
% |
Вуглець |
0,167 |
0,17 |
Кремній |
0,0 |
0,0 |
Марганець |
0,118 |
0,12 |
Сірка |
0,030 |
0,03 |
Фосфор |
0,01 |
0,01 |
Закис заліза |
0,135 |
0,14 |
Залізо |
96,511 (п.5.4.5) |
99,53 |
Разом |
96,971 |
100,00 |
Усього потрібно кисню на перший період плавки, кг:
- кисню 1,309+0,577+0,018+0,154+0,739=2,797 кг,
де: 1,309 кг – кисень періоду плавлення; 0,577 кг - кисень окисного періоду; 0,018 кг - кисень на утворення Fe металу в окисному періоді (см. п. 5.4.2); 0,154 кг – кисень на підвищення окисленності шлаків (п. 5.4.5); 0,739 кг – кисень на утворення СО від електродів.
З вапном і залізною рудою вноситься:
Н2О=0,014 кг СО2=0,007 кг.
5.6. Матеріальний баланс 1-го періоду (плавлення й окислювання)
Витрачено, кг |
|
Отримано, кг |
|
Залізний лом |
99,430 |
Метал |
96,971 |
Електродний бій |
0,570 |
Шлаки 5,011·0,7+5,077 |
9,278 |
Електроди |
0,560 |
Гази 2,628+0,014+0,007 |
2,703 |
Залізна руда |
1,000 |
Ульот заліза (п.5.3.1) 1,673·160/112 |
2,390 |
Вапно: 2,5+1,737 |
4,237 |
|
|
Магнезит: 0,6+0,45 |
1,050 |
||
Магнезитохроміт 0,1+0,07 |
0,170 |
||
Шамотний бій: 0,5+0,390 |
0,890 |
||
Газоподібний кисень: |
2,797 |
||
Разом |
110,704 |
|
111,342 |
Нев'язання:
5.7. Відбудовний період плавки
5.7.1. Визначення кількості шлаків
Відбудовний період зводиться до скачиванию окисних шлаків, наведенню нових шлаків і розкисленню металу.
Кількість шлаків визначають виходячи із завдань десульфурации. Окисні шлаки віддаляється на 90 % для того, щоб у процесі розкислення й відновлення фосфор не перейшов зі шлаків у метал. Наприкінці окисного періоду метал містить 0,030 % сірки. Наприкінці відбудовного періоду приймаємо зміст сірки в металі рівне 0,020 %. Видаленню підлягає 0,010 % сірки:
0,030-0,020=0,010 % або 0,010∙97/100=0,010 кг.
Приймаємо коефіцієнт розподілу сірки між шлаками й металом (15-30):
,
звідки (S)=15∙0,020=0,30
%.
Звідси необхідна кількість шлаків:
0,010∙100/0,30=3,333 кг
Шлаки відбудовного періоду утвориться:
а) із залишку шлаків окисного періоду, можна прийняти, що в печі залишається 5-10 % шлаків, тобто:
5,077∙0,1=0,508 кг;
б) з подини й стін - 0,45 кг;
в) зі зводу - 0,03 кг;
г) з шлакової суміші – 3,333-(0,508+0,450+0,030)=2,345 кг.
На підставі практичних даних приймаємо, що в шлаковій суміші втримується:
- вапна 65 % або 2,345?0,65=1,524 кг;
- плавикового шпату 15 % або 2,345?0,15=0,352 кг;
- шамоту 20 % або 2,345?0,20=0,469 кг.
Після скачивания окисних шлаків присаживают шлакову суміш порціями через 10-15 хвилин.
