Завдання.

Перелічіть найбільші історико-географічні регіони світу.(материки)

Розповідь викладача.

Історико-географічні регіони відрізняються мірою внутрішньої єдності. Регіон Західна Європа є найбільш цілісним у політичному, культурному, економічному відношенні регіоном, тоді як в Африці Республіка Південна Африка набагато перевершує інші країни ре­гіону за всіма показниками розвитку. Від чого залежить міра внут­рішньої єдності регіонів? Можна виділити кілька чинників:

1)   історія розвитку регіону (освоєння і заселення земель тощо);

2) етнічні процеси;

3) господарські зв'язки регіону; 4)транспорт;

5) природні умови (рельєф, клімат, ґрунти тощо).

 

Важливою ознакою єдності регіону є наявність внутрішнього ринку: його відсутність свідчить про роз'єднаність країн, що вхо­дять до складу регіону.

Багато історико-географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці —субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони: Центральна Азія, Південно-Східна Азія, Південно-Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія — кожний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак.

 Детальніше із субрегіонами ми познайомимося при вивченні регіональної географії.

 

 

Нині у світі можна виділити такі історико-географічні ре­гіони:

 Європа — Західна, Центральна і Східна Європа іноді виділяють Північну і Середземноморську:

Тут знаходиться  43 незалежних держави, включаючи Росію, і 2 колонії-

 Гібралтар (БРИТ), Фарерські о-ви (ДАНІЯ).

 

 Азія — Центральна, Південно-Західна, Південна, Південно-Східна та Східна Азія;

                           Тут знаходиться  47 незалежних держав, і 2 колонії

 Америка — Північна, Центральна і Південна Америка;

                             Тут знаходиться  35 незалежних держав, і  16 колоній.

 Африка — Північна, Центральна і Південна Африка;

                             Тут знаходиться   53 незалежних держав і  4 колонії.

Австралія-- об'єднується в один регіон з Океанією.

                               Тут знаходиться  14 незалежних держав,  і  10 залежних територій             

 

Існують також інші підходи до виділення історико-гео­графічних регіонів. Так, в Америці виділяють Латинську Америку або ділять Росію на європейську й азійську частини. Не є остаточно усталеним і виокремлення історико-географіч­них регіонів у Європі, де геополітичні зміни відбуваються особливо швидко.

Країни, які знаходяться на межі материків, частин світу, політичних, економічних, історичних, національних регіонів, можуть бути віднесені до різних територіальних підрозділів. Так, Єгипет є одночасно країною Арабського Сходу, Північної Африки, Близького Сходу і навіть Середнього Сходу. Росію,Казахстан і Туреччину вчені США повністю відносять до азій­ських країн. Справді, більша частина території цих євразійсь­ких держав знаходиться не в Європі, а в Азії.

Ми з вами живемо в цікавий час швидкоплинних змін, але Україна завжди належала до Європи, а українці — до євро­пейської спільноти людства. Ми — діти Атлантики: кожна краплина води з території України виноситься її ріками лише в Атлантичний океан; над нашою країною проносяться ат­лантичні циклони. Тому, до якого б історико-географічного регіону не відносили нашу державу — до Центральної чи Східної Європи, це завжди буде Європейський регіон.

 

3. Отож не важко підрахувати, що сьогодні на земній кулі знаходиться  192 незалежних держави і  34  залежних території. Політична карта світу містить у собі інформацію про місце краї­ни в сучасному світі та її політико-адміністративну структуру. Од­нак при детальному вивченні окремої країни інформація політич­ної карти світу не завжди достатня: ми не дізнаємося, як управляється країна, від яких країн вона залежить більше, від яких — менше, як і коли вона виникла і багато іншого. Ці відомо­сті нам нададуть інші джерела інформації — текстові. Але інфор­мацію треба розуміти, а для цього необхідне знання певних термі­нів, до яких ми і звернемося на сьогоднішньому уроці.

П'ять тисяч років тому на Землі почали з'являтися перші держа­ви — Китай, Індія, Вавилон, Єгипет, Іудея. Ви знаєте, наскільки вони були несхожі на те, що називають державою зараз, і це природ­но: за п'ять тисяч років розвитку цивілізації жодне людське уяв­лення про навколишній світ і суспільство не залишилося незмін­ним. Змінилися самі держави та їхня кількість.

 

4.  Кількість і різноманітність територій вимагають виділення найбільш загальних ознак, за якими їх можна згрупувати для зручності ви­вчення і можливості виявити деякі загальні закономірності. Почне­мо з найбільш загального визначення.

Країна — територія, що має певні кордони, користується дер­жавним суверенітетом або перебуває під владою іншої держави (ко­лонія, підопічна територія).

Зверніть увагу на ключове слово визначення — територія. Що це таке? Міжнародне право визначає це поняття таким чином:

 Те­риторією є різні простори земної кулі з її сухопутною і водною поверхнями, надрами і повітряним простором, а також тілами, що знаходяться у ньому.

 Територія є державною, якщо вона перебу­ває під суверенітетом певної держави і відокремлена від сусідніх територій державними кордонами. Якщо територія перебуває під суверенітетом іншої держави, мова йде про колонію (повна політич­на залежність) або протекторат — підопічну територію(часткова політична залежність, терміни та умови якої визначаються міжна­родними організаціями, насамперед ООН).

Держава — це країна, яка здійснює внутрішню і зовнішню політику на основі суверенної волі своїх громадян і здатна проводити свою національну політику та відстоювати національні інтереси у полі різновекторних впливів інших держав і міжнародних організацій. Тобто держава – це суверенне незалежне політичне утворення

Для здійснення власної суверенної влади над певною тери­торією держава створює органи управління. Це — законодав­ча, виконавча і судова влади, прикордонна і митна служби, національна гвардія і збройні сили, валютно-грошова систе­ма, інформаційна служба та ін. Вони діють на окремій тери­торії, обмеженій з усіх боків сухопутними та морськими кор­донами. У межах цих кордонів державі належать суходіл, внутрішні води, надра, повітряний простір. Якщо країна має вихід до океану, їй належать і територіальні води —мор­ська смуга завширшки 12 морських миль, що безпосередньо прилягає до берега. Крім того, за міжнародними угодами деякі морські держави мають на морі економічні зони (200 морських миль від берега). В їх межах цим державам на­лежить виключне право на розвідування і розробку будь-яких природних ресурсів (риба, водорості, корисні копалини на дні і в надрах тощо).

Крім незалежних держав, на нашій планеті все ще є за­лежні території і країни. Це група територій і країн, які перебувають під політичним або військовим контролем неза­лежних держав-загарбників.

Колонії управляються державою-метрополією беззастережно.

      Протекторати мають більше прав і надають якійсь іншій — суверенній — державі можли­вість здійснювати свою зовнішньополітичну діяльність.

    Підо­пічні території тимчасово передаються за рішенням Організа­ції Об'єднаних Націй (ООН) певній країні для здійснення нею управління внутрішньою і зовнішньою політикою цих територій.

У сучасному світі простежується чітка тенденція до ство­рення саме незалежних держав. Кожна нація для реалізації власного потенціалу прагне створити свою державу. Не завжди цей процес проходить мирно. Особливо багато проблем в Аф­риці, де колонізатори створювали колонії без урахування ет­нічних меж.

Більшу частину нашої планети, як відомо, займає Світо­вий океан. Води відкритих морів і океанів перебувають у спільному користуванні всіх країн, навіть якщо якісь із них не мають виходу до моря. Тут кожна держава може ловити ри­бу, перевозити вантажі й людей, проводити військово-морськіманеври. Вільно літають над Світовим океаном і літаки.

Згідно з укладеним у 1959 р. міжнародним договором жод­ній державі не належить Антарктида. Будь-яка країна може проводити в ній наукові дослідження. Тут не можна будувати військові бази, розробляти родовища корисних копалин тощо.

. Питання.

У курсах історії та основ правознавства ви вивчали форми держав­ного правління. Якими вони бувають?