3.3 Складальні креслення електрорадіоелементів і креслення складальних одиниць
Електрорадіоелементи і пристрої функціональної електроніки є складальними одиницями - виробами, складові частини яких підлягають з'єднанню між собою на підприємствах-виробниках складальними операціями. До складу електрорадіоелементів часто входять вироби, при виготовленні яких використовуються складальні операції – складальні одиниці. На етапі складання цих виробів використовуються роз'ємні (згвинчування, зчленування) і нероз'ємні з'єднання (клепка, зварювання, пайка, склеювання, опресування та ін.). Кількість складальних одиниць залежить від серійності виробництва і повинна бути достатньою для раціональної його організації.
На закінчені вироби і складальні одиниці розробляються складальні креслення, які є графічними документами, що містять зображення складальної одиниці і дані, необхідні для її складання і контролю. Зображення складальної одиниці повинно давати уявлення про розташування і взаємний зв'язок складових частин, що з'єднуються за даним кресленням, і забезпечувати можливість складання і контролю складальної одиниці. Головний вид дається стосовно до основної складальної операції. Кількість зображень вибирається із необхідності відобразити усі складальні операції, які виконуються за даним кресленням. Викреслюється не менше двох проекцій складальної одиниці.
Складальні креслення виконуються за ГОСТ 2.109-73 із спрощеннями. Припускається не показувати: дрібні елементи зображення (фаски, округлення, виступи, накатки, насічки й ін.); зазори між стержнем і отвором; видимі складові частини виробу, розташовані за сіткою або виробом із прозорого матеріалу; написи на табличках, шкалах і ін. деталях; достатньо зобразити тільки їхній контур. Якщо необхідно показати закриті або складові частини виробу, розташовані за кришкою, щитом, кожухом і т.п., тоді ці елементи не показують, а над зображенням виконується напис, наприклад:
Кришка поз. 5 не показана.
П’єзоплата з
з
На розрізах зображують нерозсічені складові частини, на які оформлені самостійні складальні креслення. Типові, куповані й інші широко застосовувані вироби зображуються зовнішніми обрисами.
Усі складові частини складальної одиниці нумерують відповідно до номерів позицій, зазначеними в специфікації цієї одиниці. Нумерація проставляється на полках ліній-виносок. Номера позицій показують на кресленні один раз на видимих частинах зображення або їхніх розрізах. Розмір шрифту номерів позицій повинний бути на один-два номера більше прийнятого для розмірних чисел. Припускається робити загальну лінію-виноску з вертикальним розташуванням позицій для групи кріпильних деталей, що відносяться до того самого місця кріплення, або для групи деталей з чітко вираженим взаємозв'язком, що виключає різноманітне тлумачення.
Крім зображення виробу і позиційних позначень, на кресленнях складальних одиниць надаються:
– розміри, граничні відхилення та інші параметри і вимоги, які повинні бути виконані або проконтрольовані за даним складальним кресленням;
– габаритні розміри виробу;
– установчі, приєднувальні й інші необхідні довідкові розміри;
– вказівки про характер спряження і методах їх здійснення;
– технічна характеристика виробу;
– координати центру мас (при необхідності).
На складальних кресленнях електрорадіоелементів також надається схема електрична принципова, креслення розмітки під установку (при необхідності). В технічних вимогах записуються дані по маркуванню виробу.
Загальні технічні умови на складальні одиниці радіоелектронної апаратури визначає ОСТ 4Г 0.070.015. На кресленнях складальних одиниць повинні надаватися вказівки про покриття безбарвним лаком місць клепки, розвальцовки і розчеканки відповідно до ОСТ 4Г 0.014.002. Необхідність додаткового захисту інших поверхонь також вказується в технічних умовах. Усі вироби повинні мати штамп ОТК підприємства - виробника. В технічних вимогах записується також вказівка про відповідність складальних одиниць ОСТ 4Г 0.070.015.
Розміри і шорсткості поверхні проставляється на складальних кресленнях у тих випадках, коли вони виконуються в процесі складання. Якщо в процесі складання необхідна пригінка деталей, то про це робиться запис в технічних вимогах або на лінії-виносці, наприклад, "Притерти" або "Пригнати за місцем". При нанесенні установочних і приєднаних розмірів повинні вказуються координати розташування, розміри з граничними відхиленнями елементів, які спряжені з іншими виробами.
Основним видом роз'ємних з'єднань є різьбове з'єднання. Вибір кріпильних деталей проводиться за ОСТ 4Г 0.899.200. Діаметри наскрізних отворів під кріпильні деталі визначаються за ГОСТ 11284-75. Розміри і допуски на метричне різьблення вибирається за РД 107.70.001-89.
Усі різьбові з'єднання запобігаються від самовідгвинчування. Стопоріння здійснюється з застосуванням механічних засобів, анаеробних герметиків і фарб. ОСТ 4Г 0.019.200 передбачає 29 видів стопоріння. Фіксація із застосуванням механічних засобів (стопорні, пружні і багатолапчасті шайби, обв’язочний дріт, шплінти, контргайки, установчі гвинти) доцільна для різьбових з'єднань, що піддаються розбиранню в процесі експлуатації. Стопоріння керненням застосовується для з'єднань великого діаметра, що у процесі експлуатації не піддаються роз'єднанню.
Стопоріння анаеробними герметиками доцільно застосовувати для різьбових з'єднань із різьбленням М 1,6 - М10, що фіксуються на останніх етапах складання і у процесі експлуатації не роз'єднуються. Стопоріння фарбами застосовується для різьбових з'єднань із різьбленням М1 – М6, що у процесі експлуатації можуть бути роз'єднані.
Про спосіб фіксації в технічних вимогах робиться запис із вказівкою позиції деталі за специфікацією, номера стандарту, виду стопоріння і кольори фарби (у технічно обґрунтованих випадках), наприклад:
"5. Поз.3 стопорити за ОСТ 4Г 0.019.200, вид II".
У випадку, коли проводиться стопоріння кількох деталей, стандарт вказується тільки один раз, наприклад:
4. Стопорити за ОСТ 4Г 0.019.200:
поз. 4 - вид 13;
поз. 9 - вид 25 А;
поз. 11- вид 28 Г білий.
Основними видами нероз'ємних з'єднань, які використовуються в процесі складання електрорадіоелементів, є клепка, зварювання, пайка і склеювання. Заклепочні з'єднання застосовуються для з'єднання незварювальних матеріалів або у випадку, коли з'єднання в процесі експлуатації піддається ударним навантаженням. Діаметри наскрізних отворів під заклепки надаються в ГОСТ 11284-75, а основні типи заклепок установлюються ГОСТ 10299-80 – ГОСТ 10303-60. Розміри пустотілих заклепок вибирають за ГОСТ 12638-80 – ГОСТ 12644-80. При позначенні заклепочного з'єднання використовуються умовні позначення відповідно до ГОСТ 2.313 - 82. Однакові групи заклепок позначають однаковими умовними знаками або однаковими літерами. У групі однакових заклепок викреслюється тільки одне з'єднання, а інші заклепки показуються центровими або осьовими лініями.
При позначенні зварного з'єднання відповідно до ГОСТ 2.312-72 для суцільного шва використовується основна лінія (для невидимого – штрихова ). Точковий шов позначається окремими хрестами. Для запису умовного позначення на кресленні використовується лінія-виноска з односторонньою стрілкою і полицею. Структура умовного позначення складається з допоміжних знаків шва (монтажного, по замкнутому контуру), позначення стандарту на спосіб зварювання, літерно-цифрового позначення шва за зазначеним стандартом, умовного позначення способу зварювання, прямокутного трикутника і розміру катета кутового шва. Для переривчатого шва вказуються розмір зварювальної ділянки, знак переривчастого шва ( / або Z ). Завершують умовне позначення допоміжні знаки, вказівки по шорсткості поверхні.
Основні способи утворення зварних з'єднань, їх позначення і позначення стандартів надаються в табл. 3.1.Літерно-цифрове позначення шва утворюється з літери та цифри. Літера визначає розташування поверхонь при зварюванні: С - стикове, У - кутове Т- таврове, Н - внаклад. Цифра визначає різновиди способу підготовки поверхонь. Приклади умовних позначень зварних з'єднань надаються в табл. 3.2. Основні параметри зварного з'єднання можуть також записуватись в технічних вимогах.
При зображенні паяного з'єднання відповідно до ГОСТ 2.313-82 використовуються основна лінія подвійної товщини і знак "(", який ставиться на лінії-виносці. В кінця цієї лінії може розміщуватись коло діаметром від 3 до 5 мм, якщо шов виконується по замкнутій лінії. На полиці лінії-виноски розміщується номер пункту технічних умов, в якому записується вимога до якості шва. На зображенні паяного з'єднання можуть надаватись розміри шва і позначення шорсткості поверхні. Основні типи та елементи паяних швів задаються в ГОСТ 19249-73. Умовне позначення шва складається із умовного позначення припою і стандарту на припій. Потім надається літерно-цифрове позначення типу з'єднання, його розміри та номер стандарту на типи паяних з'єднань.
Літерно-цифрове позначення типу шва складається з двох літер і цифри. Першою записується літера П, яка зазначає паяне з'єднання; друга літера позначає розташування поверхонь при паянні: Н –
Таблиця 3.1 – Основні способи утворення зварних з'єднань
Спосіб зварювання |
Позначення |
Основний документ |
1. Дугове ручне зварювання |
--- |
ГОСТ 5264-80 |
2. Автоматичне зварювання під флюсом |
А |
ГОСТ 1153-75 |
3.Електрошлакове зварювання дротовим електродом |
ШЕ |
ГОСТ 15163-78 |
4. Зварювання в інертному газі електродом , що плавиться |
ІП |
ГОСТ 14776-79 |
5. Зварювання нагрітим газом із присадкою |
НГП |
ГОСТ 16310-80 |
6. Дугове зварювання під флюсом |
Ф |
ГОСТ 14776-79 |
7. Дугове ручне зварювання в захисних газах металевим електродом, не плавиться |
Рм |
ГОСТ 14806-80 |
8. Дугове напівавтоматичне зварювання в захисних газах електродом, що плавиться |
П |
" |
9. Контактне точкове зварювання |
Кт |
ГОСТ 15878-79 |
10. Контактне шовне зварювання |
Кш |
" |
внаклад, В - встик, Т - таврове, У - кутове, С - стичне. Цифра визначає спосіб підготовки поверхні при пайки. Умовне позначення паяного з'єднання записується в технічних вимогах в послідовності, яка визначає порядок проведення складальних операцій.
Вибір припоїв і флюсів проводиться по ОСТ 4Г 0.033-200. Якщо у виробі є кілька паяних з'єднань, то вибір припоїв проводиться таким чином, щоб припої, які використовуються на наступних операціях, мали б більш низьку температуру плавлення (східчасте паяння). Вимоги до якості паяних з'єднань визначається ОСТ 4Г 0.054.035.
Приклад. Скласти запис у технічних вимогах паяного з'єднання внаклад двох пластин. Товщина шва 0.1 мм, ширина 10 мм і довжина 90 мм. Використовується припій ПОС 61. Запис виконується п. 3 технічних вимог.
По ГОСТ 19249-73 визначається тип паяного з'єднання – ПН-1. Тоді запис буде мати такий вигляд:
3. Паяти ПОС 61 ГОСТ 21931-76 ПН-1, 0.05х10х100
ГОСТ 19249-73. Вимоги до якості паяних швів за ОСТ 4Г 0.054.035.
Зображення клеєного з'єднання, відповідно до ГОСТ 2.313-82 виконується, як і паяного з'єднання, основною лінією подвійної товщини. На лінії-виносці ставиться знак "K". Вибір клею проводиться по ОСТ 4Г 0.029.204. Позначення клею за відповідним стандартом записується в технічних вимогах, наприклад:
4. Клеїти ВК-9, наповнювач - нітрид бору 40 ваг, ч ОСТ 4Г 0.029.204.
Спосіб герметизації виробу визначається об’ємом, який герметизується. При виборі способу герметизації використовуються рекомендації, приведені в табл. 3.3. Шви, що герметизуються, покриваються лаком. При конструюванні металокерамічних вакуумно-щільних з'єднань використовуються рекомендації ОСТ 4Г 0.010.033.
В технічних вимогах надається запис про спосіб зварювання, допустимому натіканні, покритті після герметизації, наприклад:
8. Герметизацію корпуса робити аргоно-дуговим або лазерним зварюванням. Допустиме натікання 5.10-4 л.мкм/с.
9. Після герметизації зварювальний шов покрити лаком УР-231 УІ ТУ 6-10-863-84.
Таблиця 3.3 – Способи герметизації виробу
Спосіб герметизації |
Об'єм, дм3 |
Ступінь натікання, л.мкм/с |
Зварювання |
<0.5 |
10-9 |
Пайка |
0.5-5 |
10-6 |
Ущільнена прокладка |
>3 |
10-3 |
В технічній характеристиці виробу приводяться основні електричні параметри пристрою. Вона оформлюється у вигляді таблиці, в якій можуть вноситись також інші дані, необхідні для контролю виробу (наприклад, випробувальна напруга). У технічних вимогах при цьому надається запис такого виду:
"Технічні характеристики повинні відповідати зазначеним у таблиці".
Пристрої функціональної електроніки і електрорадіоелементи найчастіше мають прості схеми електричні принципові, які зображуються на складальному кресленні. Елементи схем зображуються умовними графічними позначеннями за стандартами ЄСКД. Кожному елементу присвоюється літерний код відповідно до ГОСТ 2.710-81. Нумерація виводів на схемі повинна відповідати позначенням виводів на складальному кресленні. Якщо схема електрична принципова випускається окремим документом, то вона доповнюється переліком елементів на листах формату А4. На основному напису переліку, наприкінці позначення виробу, добавляється код документа – ПЕЗ. Допускається перелік елементів схем приводити на кресленні схеми електричної принципової.
При упорядкованому розташуванні виводів слід передбачити позначення першого виводу, наприклад, точкою або ключем. Маркування виводів здійснюється при їхній великій кількості і неупорядкованому розташуванні. Рекомендується на полі креслення надавати розмітку під кріплення або установку виробу. На кресленні вказуються розміри отворів і їхнє взаємне розташування при розмітці. Обов'язково надаються допустимі відхилення. Над кресленням робиться напис: "Розмітка під установку" або "Розмітка під кріплення" в залежності від способу кріплення електрорадіоелемента.
На кінцевому етапі виготовлення виробу проводяться його маркування і таврування. Відповідно до ГОСТ 18620-86 маркування містить основні (обов'язкові) і додаткові маркірувальні дані. Основні маркірувальні дані складаються зі знаків, які характеризують виріб: умовне позначення виробу, номінальні значення найважливіших параметрів, дата виготовлення, маса (при масі більш 10 кг), товарний знак підприємства-виробника. Додаткові маркірувальні дані можуть містити: порядковий номер виробу; ступінь захисту від зовнішніх впливів за ГОСТ 14254-80; знаки, що означають вимоги до монтажу та експлуатації виробу; роздрібну ціну та ін. Таврування складається зі знаків, що засвідчують якість виробу: відмітку про випробування, клеймо прийняття ОТК і т.п.
Місця маркування вибираються за ГОСТ 16690-82 і вказуються на робочих кресленнях за ГОСТ 2.314-68. Місця маркірування і таврування на кресленні можна обмежити тонкою суцільною лінією і зазначити їхні розміри. Усередині контуру ставиться точка, від якої йде лінія-виноска, що закінчується колом діаметром 10–15 мм (для маркування) або рівнобічний трикутник висотою 10 – 15 мм (для таврування). Усередині кола або трикутника записується номер пункту технічних вимог, у якому зазначені відомості про зміст маркування або таврування.
Вказівки про маркування повинні мати зміст маркування або клейма, спосіб нанесення і розмір шрифту (при необхідності). З метою скорочення обсягу написів на кресленні допускається вказівка про спосіб маркування або клейма приводити літерними позначеннями. Для маркування використовуються літери: Ш - для умовного позначення; Д - дати виготовлення; Т - товарного знака і т.п. Вказівкам по тавруванню відповідають літери: И –випробування; К - остаточне приймання. Спосіб нанесення знаків вказується малими літерами: у - ударний; г - гравіювання; т - травлення; к - фарбою; л - литтям або тиском (пресування, штампування і т.п.).
Написи і знаки маркувальних даних виконуються шрифтом за ГОСТ 26.020-80, ГОСТ 3489.2 - 71 – ГОСТ 3489.8 – 71, ГОСТ 2.304-81 і ГОСТ 26.008-85 (при гравіруванні). Основні види шрифтів, які встановлені ГОСТ 26. 020-80 і використовуються при маркуванні виробів приладобудування, надаються у табл. 3.4. Шрифт Пр3 є основним. Шрифт Пр41 використовується при дефіциті площі, а шрифти Пр5 і ПрК5 – для написів назв, типів, моделей при висоті напису не менше 3 мм. Висота шрифту вибирається з ряду: 0.6; 0.8; 1.0; 1.2; 1.6; 2.0; 2.5; 3.0; 4.0; 5.0; 6.0; 8.0; 10.0 мм. При гравіруванні написів використовується тільки шрифт Пр3. Профіль гравірування може бути опуклий або поглиблений. Відомості про гравірування даються з посиланням на ГОСТ 26.008-85.
Таблиця 3.4 – Основні види шрифтів
Напис |
Позначення |
Прямий нормальний напівжирний |
Пр3 |
Прямий вузький світлий |
Пр41 |
Прямий нормальний жирний |
Пр5 |
Прямий контурний |
ПрК5 |
На пристроях функціональної електроніки і електрорадіоелементах часткового застосування маркується умовне позначення, номери виводів, дата виготовлення і товарний знак підприємства-виробника та здійснюється таврування остаточного приймання. Якщо нумерація виводів не маркується, тоді передбачається маркування першого виводу (найчастіше точкою). В цьому випадку в технічних вимогах робиться запис про умовність їхнього зображення на кресленні, а також про відповідність позначень схемі електричній принциповій.
Приклад. Оформити, починаючи з п.7 технічних вимог, запис про технічні характеристики електромеханічного фільтра, маркуванню і тавруванню, умовному позначенні виводів. Маркування і таврування проводяться фарбою палітурною 8000-01 чорною. Умовне позначення наноситься шрифтом 1.6 – Пр3, дата – шрифтом 1–Пр.
Запис у технічних вимогах має такий вигляд:
7. Фільтр після герметизації повинен відповідати технічним характеристикам, наданим у таблиці.
8. Маркувати і таврувати фарбою палітурною 8000-01, чорною УІ ТУ29-02-532-76, додатково покрити лаком УР-231 УІ ТУ6-10-863-84:
а) умовне позначення фільтра - шрифтом 1.6-Пр3 по ГОСТ 26.020-80;
б) дату (місяць - цифри римські) - шрифтом 1-Пр по ГОСТ 26.020-80;
в) товарний знак підприємства-виробника;
г) клеймо остаточного приймання.
9. Позначення виводів показано умовно і відповідає схемі електричній принциповій.
10. Інші технічні вимоги за ОСТ 4Г 0.070.015.
Приклади оформлення креслень складальних одиниць надаються на рис. 3.5 – рис. 3.7. На рис.2.5 зображено складальне креслення котушки високовольтного трансформатора. Три проекції досить повно показують загальний вигляд цього приладу. Місце з’єднання проводу обмотки з виводом трансформатора надається у збільшеному масштабі для пояснення способу монтажу. На рисунку також знаходитися таблиця, яка вміщує основні показники котушки починаючи з схеми електричної принципової і закінчуючи опором обмоток
Креслення котушки індуктивності LC-фільтра зображено на рис. 2.6. За цим кресленням виготовляється три котушки індуктивності з різними параметрами (групове креслення). Інформація про параметри котушок зведена у таблицю. Специфікація цього виробу надається на рис.2.2.
Складальне креслення коливальної системи електромеханічного фільтра зображене на рис. 2.7. Складання виробу здійснюється точковим зварюванням, позначеним хрестиками. Місця зварювання зазначені лінією-виноскою з однобічною стрілкою. Точність складання виробу впливає на резонансну частоту коливальної системи. У зв'язку з цим на кресленні зазначені жорсткі допуски на розташування складових частин виробу (співосність і перпендикулярність).
Приклади оформлення складальних креслень електрорадіоелементів і пристроїв функціональної електроніки надаються на рис.3.8–рис.3.23. Більшість цих пристроїв розроблена в процесі курсового проектування. Тому технічні рішення і, відповідно, креслення можуть мати помилки. Це означає, що зазначені приклади надаються тільки для того, щоб студенти склали загальну уяву про зміст курсових проектів. При виконанні курсового проекту за індивідуальним завданням студенти повинні проявити винахідливість, запропонувати нові технічні рішення. Беззастережне копіювання креслень може привести тільки до зниження оцінки за курсовий проект.
На рис.3.8 наводиться складальне креслення резистора змінного опору, який зображується разом зі схемою електричною принциповою та таблицею параметрів. Є також вид, на якому зображені місця для маркування та таврування.
Н
а
рис.3.9 зображене складальне креслення
конденсатора змінної ємності. При
складанні виробу використовується
пайка і різьбові з'єднання. На кресленні
надаються відомості про методи стопоріння
різьбових з'єднань, умовне позначення
припою. Місця пайки зазначені лінією -
виноскою зі знаком .
На складальному кресленні фероваріометра ( рис.3.10 ) особливу увагу потрібно звернути на зображення таблиці вихідних даних, в якій надаються схеми вимірів котушок індуктивності та основні параметри. Особливості виконання складальних операцій визначаються в технічних вимогах.
На рис. 3.11 надається складальне креслення низькочастотного трансформатора, на якому поряд з таблицею основних параметрів (частота, напруга живлення, потужність та ін.), та схемою електричною принциповою надається вид із нумерацією відповідних виводів.
Складальне креслення LC-фільтра надається на рис. 3.12. Фільтр не герметизується, що відповідає заданим умовам користування – група експлуатації 1. Частотний діапазон використання фільтра потребує його герметизації
На рис. 3.13 зображене складальне креслення LC-лінії затримки. Складання виробу відбувається за допомогою пайки припоєм ПОС-61 та з використанням клею ЕТА. Герметизація виробу виконується пайкою припоєм ПОСК 50-18. Місця маркування та таврування зображаються на окремому виді у зменшеному масштабі.
На складальному кресленні фільтра на спіральних резонаторах (рис. 3.14) окрім основних видів зображені види із способом кріплення фільтра та розмітки під установку. Необхідність
З
п.
3
з
зображення цих видів пов’язана із нестандартним способом кріплення. Герметизується фільтр прокладкою, яка розміщується під гайкою 4.
Складальне креслення перемикача кнопкового зображене на рис. 3.15. Крім трьох основних видів на кресленні надається додатковий вид, який пояснює процес складання виробу. Замість наведеної схеми розмітки виводів краще додати ще один вид перемикача із позначенням нумерації виводів.
На рис. 3.16 зображена вилка з’єднувача. .Вилка має усі необхідні конструктивні елементи, які забезпечують функціонування контактного пристрою: штирі, ізолятор, замковий пристрій для фіксації зчленованого стану, елементи фіксації кабелю. При складанні пристрою використовуються різьбові з’єднання, які стопоряться відповідно до п.2 технічних вимог.
Приклад виконання складального креслення герконового реле надається на рис. 3.17. Це креслення має стандартний набір видів, на яких позначені усі складальні операції необхідні для виготовлення виробу. Маркування та таврування виробу виконується на його кришці (вид Б), яка прикріплюється до основи клеєм.
Складальне креслення клавіатури контактної зображена на рис. 3.18. Розташування і виконання основних видів на цьому кресленні не досить вдале, оскільки на головному виді потрібно було показати головні складальні операції. Надається стандартний набір елементів складального креслення електрорадіоелемента: схема електрична принципова, вид із зображенням місць маркування і таврування, таблиця параметрів та технічні вимоги до складальних операцій.
На рис. 3.19 наведено складальне креслення електромеханічного фільтра. Герметизація корпуса фільтра: виконується епоксидним компаундом ЕЗК–6. Виводи котушок поз.3 приєднуються до виводів поз.4 припоєм ПОС 61 згідно з ГОСТ 21931–79. На кресленні не позначені місця маркування та таврування фільтра.
Складальне креслення ультразвукової лінії затримки зображена на рис. 3.20. Кріплення звукопроводу відбувається у місцях, де не проходять ультразвукові хвилі. Особливості складання виробу, герметизації та контролю надаються у технічних вимогах. Креслення необхідно доповнити схемою електричною принциповою.
Приклад оформлення складального креслення п’єзоелектричного фільтра показано на рис. 3.21 У фільтрі використовуються дві резонансних системи із зв’язаними резонаторами. Кріплення плати до основи відбувається еластосилом 136-83 та контактолом К13-А. Зварювання використовується при монтажних операціях (імпульсне мікрозварювання) та герметизації (аргоно-дугове зварювання).
На рис. 3.22 надається приклад оформлення складального креслення лінії затримки на поверхневих акустичних хвилях. Креслення має достатній набір видів, які дозволяють відобразити усі вимоги до складання та виготовлення лінії затримки.
На останньому кресленні (рис. 3.23) надається приклад оформлення складального креслення теплоелектронного фільтра. Він використовує кільцевий теплоелектронний елемент, транзисторні датчики температури VT1 і VT2. У його складі є два операційних підсилювача, що дає можливість перестроювати частоту зрізу фільтра. Схема електрична принципова дається окремим кресленням.
з
з
з
з
з
Частота
загасання
Ч
з
припоєм
з
-
параметри реле
Таблиця
- Параметри
клавіатури
5.
Виріб повинен відповідати технічним
вимогам таблиці
-
Параметри фільтра
таблиці
виконується
4 ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
4.1 Загальна література до курсового проекту
Свитенко В.Н. Электрорадиоэлементы: Курсовое проектирование: Учеб. пособие, - М.: Высш. шк., 1987.-207 с.
Разработка и оформление конструкторской документации радиоэлектронной аппаратуры / Под ред. Э.Т. Романычевой. – М.: Радио и связь, 1989. – 448с.
Справочник конструктора РЭА: Общие принципы конструирования / Под ред. Р.Г. Варламова. – М.: Сов. Радио, 1980. – 480 с.
Радиодетали, радиокомпоненты и их расчет / Под ред. А.В. Коваля. – М.: Машиностроение, 1982.
Матсон Э.А., Крыжановский Д.В. Справочное пособие по конструированию микросхем. – Минск: Вышэйш. шк., 1982. – 224 с.
Орлов П.И. Основы конструирования: Справ. метод. пособие: В 2 кн. – М.: Машиностроение, 1988.
Справочник по электротехническим материалам: В 3 т / Под ред. Ю.В. Корицкого, В.В. Пасынкова, Б.М. Тареева. – М.: Энергия, 1986. – 1988.
Материалы в приборостроении и автоматике: Справочник / Под ред. Ю.П. Пятина. – М.: Машиностроение, 1982. – 582 с.
Справочник конструктора-приборостроителя. Проектирование. Основные / В.Л. Соломаха, Р.И. Томилин, Б.В. Цитович, Л.Г. Юдовин. – Минск: Вышэйш. шк., 1988. – 272 с.
Акустические кристаллы / Под ред. М.П. Шаскольской. – М.: Наука, 1982. – 632 с.